Ухвала

від 07.07.2015 по справі 826/1319/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1319/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

07 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДОСФАР» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДОСФАР» (далі - Позивач, ТОВ «ДОСФАР») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Солом'янському районі), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії Відповідача зі складання акту від 30.07.2014 року №746/26-58-22-07-17/38956999 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ДОСФАР» (код ЄДРПОУ 38956999) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року;

- визнати протиправними дії ДПІ у Солом'янському районі щодо відображення в комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система Головного управління Міндоходів України «Податковий Блок», базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» висновків Актів 1) від 30.07.2014 року №746/26-58-22-07-17/38956999 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ДОСФАР» (код ЄДРПОУ 38956999) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року; 2) від 06.01.2015 року №4/26-58-22-02-17/38956999 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДОСФАР» (код ЄДРПОУ 38956999) щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з постачальниками та покупцями за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року;

- зобов'язати Відповідача поновити в комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система Головного управління Міндоходів України «Податковий Блок», а також в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» задекларовані показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «ДОСФАР» (код ЄДРПОУ 38956999) за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року;

- визнати протиправною відмову ДПІ у Солом'янському районі у прийнятті податкової декларації ТОВ «ДОСФАР» з податку на додану вартість за липень 2014 року від 02.12.2014 року №б/н;

- визнати податкову декларацію ТОВ «ДОСФАР» з податку на додану вартість за липень 2014 року від 02.12.2014 року № б/н такою, що подана у день її фактичного отримання Відповідачем.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2015 року позов задоволено частково - визнано протиправними дії ДПІ у Солом'янському районі щодо відображення в комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система Головного управління Міндоходів України «Податковий Блок», базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» висновків Акту від 30.07.2014 року №746/26-58-22-07-17/38956999 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОСФАР» (код ЄДРПОУ 38956999) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014р. по 30.06.2014р.» та висновків Акту від 06.01.2015 року №4/26-58-22-02-17/38956999 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОСФАР» (код ЄДРПОУ 38956999) щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з постачальниками та покупцями за період з 01.05.2014р. по 30.06.2014р.»; зобов'язано Відповідача поновити в комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система Головного управління Міндоходів України «Податковий Блок», а також в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» задекларовані показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «ДОСФАР» (код ЄДРПОУ 38956999) за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року; визнано протиправною відмову ДПІ у Солом'янському районі у прийнятті податкової декларації ТОВ «ДОСФАР» з податку на додану вартість за липень 2014 року від 02.12.2014 року; визнано податкову декларацію ТОВ «ДОСФАР» з податку на додану вартість за липень 2014 року від 02.12.2014 року такою, що подана у день її фактичного отримання Відповідачем. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що у Відповідача були відсутні правові підстави для здійснення коригування показників податкової звітності Позивача в автоматизованих інформаційних системах на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки та перевірки, оскільки за їх наслідками жодних податкових повідомлень-рішень не приймалося. Крім того, ДПІ у Солом'янському районі не було надано доказів направлення Позивачу повідомлення про відмову у прийнятті декларації з ПДВ за липень 2014 року від 02.10.2014 року, що на переконання суду першої інстанції свідчить про обґрунтованість позовних вимог в частині декларації. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд зазначив, що дії зі складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки не створюють жодних правових наслідків, а відтак не порушують права Позивача.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на помилковості висновків Окружного адміністративного суду м. Києва щодо порушення прав Позивача внесенням відомостей до електронний баз даних про акт про неможливість проведення зустрічної звірки, а також безпідставності невизнання Відповідачем податковою звітністю декларації Позивача з ПДВ за липень 2014 року.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції встановив, що 24.07.2014 року ДПІ у Солом'янському районі було складено на направлено ТОВ «ДОСФАР» запит №14778/10/26-58-22-01-10 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження результатів операцій по господарських відносинах з контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2014 року працівниками Відповідача складено довідку №996, в якій зафіксовано відсутність ТОВ «ДОСФАР» за місцезнаходженням: м. Київ, вул. Виборзька, 80/17, кв. 18, у зв'язку з чим 23.07.2014 року Відповідачем направлено державному реєстратору повідомлення №601 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Так, посадовими особами ДПІ у Солом'янському районі 30.07.2014 року здійснено заходи щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ДОСФАР» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року. У зв'язку з отриманням інформації про відсутність Позивача за місцезнаходженням, Відповідачем складено акт №746/26-58-22-01-17/38956999 від 30.07.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ДОСФАР» (податковий номер 38956999) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року» (далі - акт про неможливість проведення зустрічної звірки). У вказаному акті зафіксовано, що у ході перевірки встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування операцій постачальники - ТОВ «ДОСФАР» - покупці за період з 01.095.2014 року - 30.06.2014 року.

Крім того, у грудні 2014 року працівниками ДПІ у Солом'янському районі на підставі наказів від 16.12.2014 року №2441, від 24.12.2014 року №2473 та направлення від 17.12.2014 року №1353/26-58-22-02 згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.2 ст. 78 та п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДОСФАР» щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року. У ході перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року, які підпадають під визначення ст. ст. 185, 187, 188, 198 ПК України.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.12.2014 року до ДПІ у Солом'янському районі Позивачем подана податкова декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року із заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (Д8), однак вказану декларацію прийнято Відповідачем не було у зв'язку з відсутністю печатки платника податків.

За наслідками встановлених вище обставин, суд першої інстанції, виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 48, 58, 61, 62, 72, 73, Податкового кодексу України, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 року №1232 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 року Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПС України від 31.10.2012 року №948 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, а також постанови Верховного Суду України від 09.12.2014 року у справі №21-511а14, прийшов до висновку, що, по-перше, Відповідач не мав права вчиняти будь-які дії щодо внесення відомостей про ТОВ «ДОСФАР» до інформаційних систем без прийняття податкового повідомлення-рішення, по-друге, безпідставно відмовив у прийнятті податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року від 02.12.2014 року.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає затверджений постановою КМ України від 27.12.2010 року №1232 Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Порядок №1232).

Відповідно до пунктів 2-4 вказаного Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1232 визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

При цьому, колегією суддів враховується, що відповідно до п. 7 Порядку №1232 за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З огляду на вказані правові норми вбачається, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка.

При цьому заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

Виходячи з приписів пп. 4.4 п. 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 року №236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням, відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Відтак суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що орган ДФС з метою отримання податкової інформації вправі проводити зустрічні звірки та направляти платнику податку запити про надання інформації. При цьому, чинне законодавче забезпечення діяльності податкового органу надає останньому право складати акти про неможливість проведення зустрічної звірки у випадку встановлення відсутності суб'єкта господарювання за місцезнаходженням.

Поряд з цим, судовою колегією враховується, що згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права, і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законом.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, акт перевірки - джерело інформації для прийняття рішення податковим органом за результатами проведеної ним перевірки.

Отже, вказані Акти, загалом, і їх висновки, зокрема, не породжують жодних правових наслідків для Позивача, не тягнуть за собою санкцій у разі їх невиконання.

Викладені в Акті перевірки факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Оскільки Акти не можна визначити як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії, вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство, отже Акт не набуває статусу рішення в розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого не може бути оскаржений в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства, а оскарження висновків у ньому є неналежним способом захисту порушених, на думку Позивача, прав.

Тобто, оскільки дії з проведення зустрічної звірки та зі складення акту про неможливість її проведення не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, то підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій ДПІ у Солом'янському районі зі складанню акту про неможливість зустрічної звірки відсутні, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 29.10.2014 року у справі №К/800/44767/14 та від 20.05.2015 року у справі №К/800/44862/14.

Крім того, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правової оцінки дій Відповідача відносно відображення результатів проведеної звірки та перевірки в інформаційних системах ДФС України.

Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечується Відповідачем, на підставі акту від 30.07.2014 року №746/26-58-22-07-17/38956999 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ДОСФАР» (код ЄДРПОУ 38956999) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року та акту від 06.01.2015 року №4/26-58-22-02-17/38956999 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДОСФАР» (код ЄДРПОУ 38956999) щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з постачальниками та покупцями за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року, податковим органом внесені відповідні зміни до інформаційних систем.

Так, відповідно до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно ст. 74 Податкового кодексу податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 року № 1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 1 січня 2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів; зазначена інформаційна система включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, такі як: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит.

Виходячи з аналізу положень статті 74 ПК України, інформаційна система «Податковий блок» повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи Міндоходів використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

За правилами п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно п. 58.1 ст. 58 та п. 86.6 ст. 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Тобто, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Власне висновки акта про неможливість проведення зустрічної звірки, як вказано вище, не породжують у платника будь-яких обов'язків у сфері оподаткування, а тому не можуть слугувати джерелом формування податкової інформації щодо такого платника.

Пунктом 3 частини першої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що кожна особа має право вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.

З урахуванням викладеного колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправними дій Відповідача щодо коригування показників податкової звітності Позивача на підставі актів від 30.07.2014 року та від 06.01.2015 року та необхідність зобов'язання ДПІ у Солом'янському районі поновити в інформаційних системах податкового органу показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року.

Аналогічна позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові від 05.11.2014 року у справі №К/800/40422/14, від 20.05.2015 року у справі №К/800/44862/14, а також ухвалі від 26.05.2015 року у справі №К/800/58561/14.

Оскільки у даному випадку жодних донарахувань грошових зобов'язань Позивачеві (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення зустрічної звірки та перевірки здійснено не було, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про протиправність дій Відповідача щодо коригування в інформаційних системах задекларованих Позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ. Наведене обумовлює і правомірність позовних вимог щодо зобов'язання ДПІ у Солом'янському районі поновити відкориговані показники у вказаній інформаційній системі.

Твердження Апелянта про те, що відомості баз даних жодним чином не змінюють податкові зобов'язання платника спростовуються, зокрема, правом використання контролюючими органами інформаційних баз даних для визначення суми розбіжностей при автоматичному відшкодуванні ПДВ з бюджету в силу положень пп. 200.19.4 п. 200.19 ст. 200 ПК України. Виходячи з викладеного, для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ платник податку може вимагати від контролюючого органу достовірності даних інформаційних баз.

Оцінюючи висновки Окружного адміністративного суду м. Києва про відсутність у податкового органу правових підстав для неприйняття податкової декларації, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Приписи п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Тобто, виключно відсутність у податковій декларації передбачених п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України відомостей може бути підставою для відмови у її прийнятті органом державної податкової служби.

Згідно п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відмовляючи у прийнятті податкової декларації, ДПІ у Солом'янському районі зазначило про те, що Позивачем порушено порядок складання податкової декларації, а саме відсутній обов'язків реквізит - печатка платника податку.

При цьому суд першої інстанції вірно наголосив на тому, що доказів порушення ТОВ «ДОСФАР» порядку складення податкової декларації Відповідачем не надано, оскільки зі змісту повідомлення від 02.10.2014 року №21312/10/26-58-18-04-14, надано ДПІ у Солом'янському районі на підтвердження своєї позиції вбачається, що останнє складено на податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року, отриману Відповідачем 26.09.2014 року, у той час як Апелянтом не прийнято податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року, отримано податковим органом 02.12.2014 року.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, подана Позивачем копія декларації з ПДВ за липень 2014 року, отримана ДПІ у Солом'янському районі 02.12.2014 року, містить всі передбачені положеннями ПК України реквізити, зокрема, печатку платника податку, а тому з огляду на те, що Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено наявність підстав для невизнання декларації податковою звітністю, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позиції суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Згідно п. 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відтак, отримання Відповідачем податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року 02.12.2014 року за умови відсутності підстав для її невизнання податковою звітністю свідчить про правильність висновку суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання податкової декларації ТОВ «ДОСФАР» з податку на додану вартість за липень 2014 року від 02.12.2014 року № б/н такою, що подана у день її фактичного отримання Відповідачем

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДОСФАР» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.