Постанова

від 09.07.2015 по справі 823/1066/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1066/15 Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.І.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Ганечко О.М.,

суддів Хрімлі О.Г., Літвіної Н.М..,

при секретарі Біднячук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «КБН-Санелектро» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволені позову.

Відповідно до ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник апелянта не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне виробничо-комерційне підприємство «КБН-Санелектро», як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 24412500, зареєстровано 02.12.1996р., перебуває на обліку як платник податків, є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 244125023012.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Фленкер-Ф» за липень 2014 року. За результатами вказаної перевірки складено акт №410/23-01-22-04/24412500 від 29.10.2014р. (далі по тексту - акт перевірки), яким зафіксовано порушення позивачем п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за липень 2014 року на суму 38 057 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003712301 від 17.11.2014р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 47 571 грн., в тому числі за основним платежем - 38 057 грн. та за штрафними санкціями - 9 514 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним виробничо-комерційним підприємством «КБН-Санелектро» та Приватним підприємством «Фленкер-Ф» укладено договір № 307 на поставку продукції, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується самостійно вивезти продукцію, замовник зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, яка є предметом вказаного договору, а саме запорна арматура, здвижки, крани, вентиля, клапана.

Відповідно до умов договору п. 3.1. Продукція поставляється в 15-ти денний термін від дня виконання замовником вимог пункту 5.3 цього договору, в якому зазначено, що порядок розрахунків-100% попередня оплата на розрахунковий рахунок постачальника, якщо інше не передбачено в специфікації (розрахунку).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору, позивачем до перевірки було надано видаткові накладні.

Однак, з видаткових накладних вбачається, що вони складені в с. Гореничі та підписані від імені ПВКП «КБН-Санелектро» заступником директора Кодратенко О.В.

Проте, ПВКП «КБН- Санелектро» накази на відрядження заступника директора для складання та підписання первинних документів у с. Гореничі, табель використання робочого часу або інші підтверджуючі відрядження документи за липень 2014 року, не були надані до перевірки та до суду першої інстанції.

Крім того, позивачем були надані податкові накладні від 03.07.2014 року № 22, від 07.07.2014року №43 та видаткові накладні від 03.07.2014р. №РН-0103, від 07.07.2014р. №РН-0107 зі сторони ПП «Фленкер-Ф» підписані Барвицьким О.С.

Згідно АІС «Податковий блок» система «Аналітична система» «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та враховуючи акт перевірки, отриманий від ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 03.09.14 №459/22-03/38857644, директором/головним бухгалтером ПП «Фленкер -Ф» є Шилов Михайло Валентинович (код НОМЕР_2).

В наданих видаткових накладних в графі «отримав» зазначено заступника директора Кодратенко О.В. по довіреностях від 03.07.2014р. №45, від 07.07.2014р. №46, від 10.07.2014р. №50, від 17.07.2014р. №52, від 24.07.2014р. №54, від 25.07.2014 №55, від 31.07.2014 №56.

Згідно п.2, п.3 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99 та зареєстрованого в Мінюсті України 12.06.1996 за №293/1318, якій передбачено, що товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів, бланки довіреностей видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей, який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства.

Встановлено, що позивачем до перевірки було надано копію сторінки з журналу реєстрації довіреностей ПВКП «КБН-Санелектро» на отримання товару від ПП «Фленкер -Ф».

Однак, копія однієї сторінки з вказаного вище журналу, не дає змоги визначити правильність його ведення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем на підтвердження реальності господарських операцій не було надано документів що підтверджують транспортування придбаного товару.

Відповідно до п.3.4 договору, на поставку продукції № 307 від 03.07.2014р. «умови постачання - самовивіз».

Згідно письмового пояснення заступника директора транспортування товару проводилось транспортом ПП «Фленкер-Ф».

При цьому, ряд нормативно-правових актів (Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ, Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), затверджені Наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, та Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306, визначають товарно-транспортну накладну обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Згідно Наказу №363, основними документами на перевезення вантажів є товарно - транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов, оплати за роботу автомобіля.

У розділі 1 Наказу №363, зазначено, що «товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи».

Відповідно до пункту 11.1 Правил, товарно-транспортні накладні та дорожні листи є основними документами на перевезення вантажів, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).

Відповідно до пп.11.5 п.11 Наказу №363, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом вантажовідправник повинен виписувати у кількості не менше чотирьох екземплярів, засвідчити їх підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної; закладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 Наказу №363, Замовник зобов'язаний зазначати час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження. Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим, та є документом, який підтверджує фактичний рух товару від постачальника до покупця.

Згідно звіту про фінансові результати, який подав ПП «Фленкер-Ф» до ДПІ у Києво - Святошинському районі, основні засоби на підприємстві відсутні.

Як встановлено, звіт за формою 1 ДФ до Києво-Святошинської ДПІ не подавався, що свідчить про відсутність трудових ресурсів.

Крім того, колегією суддів встановлено, що згідно з податкових накладних, поданих ПП «Фленкер-Ф» до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, відображено податкові накладні, отримані від постачальників, по яких суми ПДВ менше ніж 10 тис. грн., що не підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. В результаті чого неможливо встановити придбання реалізованого товару.

Також, з акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 03.09.14 №459/22-03/38857644 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Фленкер-Ф» (код за ЄДРПОУ 38857644) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.06.2014 по 31.07.2014р. встановлено наступне.

Згідно вказаного акту, зустрічну звірку ПП «Фленкер-Ф» (код за ЄДРПОУ 38857644) неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство за податковою адресою не знаходиться. Стан підприємства - 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Крім того в акті зазначено, що на підприємстві ПП «Фленкер-Ф» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробиничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення обриву постачання придбаного товару, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формуванні з валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Позивачем не надано докази, які б підтверджували наявність у нього та у контрагента фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, що ставить під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом.

Формування податкового кредиту та від'ємного значення ПДВ за такими відносинами не може вважатись правомірним з урахуванням вимог податкового законодавства.

Таким чином, у позивача не було підстав для податкового обліку операцій з контрагентом, оскільки реальне вчинення господарських операцій між ними відсутнє.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України, встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України, визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість.

Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Як встановлено, позивачем не надані докази транспортування (товарно-транспортні накладні), придбаних у контрагента товарів, а також доказів отримання товарів (довіреностей), прийняття і обліку їх на складі позивача.

Відсутність згаданих документів не надає змоги ідентифікувати осіб, що приймали участь у здійсненні відповідних господарських операцій та позбавляє можливості встановити факт товарності зазначених господарських операцій.

За результатом системного аналізу викладеного та обставин справи, враховуючи, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача здійснювалась ними поза межами правового поля, що, в свою чергу, свідчить що укладені ними вище вказані правочини (договори) є такими, що вчиненні без мети настання реальних наслідків, колегія суддів суд прийшла до висновку про те, що виписані такими контрагентами первині документи складені ними всупереч вимогам діючого законодавства, отже не можуть підтвердити факт здійснення господарських операцій з позивачем.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003712301 від 17.11.2014р. відповідно до вимог чинного законодавства, а висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи.

Керуючись ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області -задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року - скасувати.

Постановити нову, якою в задоволені позову Приватного виробничо-комерційного підприємства «КБН-Санелектро» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Літвіна Н.М.

Повний текст постанови виготовлений 09.07.2015 року.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Літвіна Н. М.

Хрімлі О.Г.