Постанова

від 08.07.2015 по справі 456/973/15-а 2а/456/57/2015

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року Справа № 876/6113/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Гінди О.М., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря Волошин М.М.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

У лютому 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області (далі - відповідач), в якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 27.05.2014 року № 2, зареєстроване 28.05.2014 року за № 6206/0-20; визнати неправомірними дій щодо розгляду звернення про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати відповідача призначити пенсію за вислугу років з 04.03.2014 року.

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 квітня 2015 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області № 2 від 27.05.2014 року, зареєстроване 28.05.2014 року за № 6206/0-20 «Про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я ОСОБА_1» в частині відмови в призначенні пенсії на підставі відсутності спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років. Зобов'язано відповідача прийняти рішення за результатами розгляду заяви позивача від 01.08.2014 року, відповідно до встановленого чинним законодавством порядку. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що воно є незаконним і необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачка працювала на посаді провізора-технолога, яка не передбачена Переліком провізорських посад у закладах охорони здоров'я. Крім того, в позивача відсутній спеціальний стаж роботи, оскільки КП «Аптека № 142» господарську діяльність за 2010-2013 роки не здійснювала, а тому підстав для зарахування вказаного періоду до спеціального стажу роботи немає.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи. Оскільки його явка в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою, апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності.

Позивачка в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, зазначивши, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що записи в трудовій книжці позивачки беззаперечно вказують на той факт, що вона працювала на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років. Крім того, на працівника охорони здоров'я не можна покласти відповідальність за несвоєчасне проведення акредитації та ліцензування закладу охорони здоров'я, а тому суд не взяв до уваги заперечення відповідача про нездійснення КП «Аптека № 142» господарської діяльності. Проте колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що згідно трудової книжки, позивачка працювала з 03.01.1989 року до 20.09.1994 року на посаді провізора технолога аптеки № 260 м. Стебник Дрогобицького району; з 01.10.1994 року до 07.02.2003 року провізором аптеки № 142 смт. Дашава; з 07.02.2003 року до 19.06.2014 року працювала в КП «Аптека № 142» смт. Дашава (а.с. 6-8).

04.03.2014 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про призначення їй пенсії за вислугу років (а.с.56).

27.05.2014 року відповідачем було прийнято рішення № 2, згідно з яким відмовлено позивачці у призначенні пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я у зв'язку з відсутністю спеціального стажу роботи та з підстав наявності трудових відносин з КП «Аптека № 142» (а.с.9).

Як вірно встановив суд першої інстанції на момент першого звернення у позивачки не було права на пенсію за вислугу років, оскільки остання працювала на посаді завідувача комунального підприємства «Аптека № 142» смт. Дашава та була звільнена з займаної посади 19.06.2014 року, а тому не володіла, в силу ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788), правом на звернення до органу ПФУ з питанням про призначення пенсії за вислугу років

01.08.2014 року позивачка звернулася з заявою до відповідача про повторний перегляд її заяви про призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я, а 15.08.2014р. Управління ПФУ в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області надало відповідь за № 8856/11-10, якою повторно відмовило в призначенні пенсії за вислугу років (а.с. 13).

Відповідно до ст. 51 Закону № 1788 пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального захисту населення при наявності спеціального стажу роботи від 25 років до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно п.3 наказу МОЗ № 385 від 28.10.2002 року «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я» фармацевтичними (аптечними) закладами є аптека, аптечна база (склад), база (склад) медичної техніки, база спеціального медичного постачання (центральна, республіканська, обласна), контрольно-аналітична лабораторія, лабораторія з аналізу якості лікарських засобів, магазин (медичної техніки, медичної оптики).

Згідно з Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затв. постановою КМУ від 4 листопада 1993 р. N 909 (далі - Перелік) до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборантів в аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, контрольно-аналітичних лабораторіях. Разом з тим відповідно до примітки 2 Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості закладів і установ.

Відповідно до пункту 1 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 765 (далі - Порядок) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), акредитація закладу охорони здоров'я - офіційне визнання наявності у закладі охорони здоров'я умов для якісного, своєчасного, певного рівня медичного обслуговування населення, дотримання ним стандартів у сфері охорони здоров'я, відповідності медичних (фармацевтичних) працівників єдиним кваліфікаційним вимогам.

Згідно з пунктом 2 зазначеного Порядку акредитації підлягають незалежно від форми власності усі заклади охорони здоров'я.

Отже, аптека офіційно набуває статусу закладу охорони здоров'я на підставі державної акредитації.

Таким чином, до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховується, зокрема, робота на посадах провізорів, фармацевтів у аптеках, які офіційно набули статусу закладу охорони здоров'я на підставі державної акредитації.

Як підтверджується матеріалами справи, КП «Аптека № 142» смт. Дашава (код 32282690), у якій працювала позивачка, не проходила державну акредитацію, а за період 2010-2013 років не здійснювала господарську діяльність (а.с. 36), тому, враховуючи положення наведених вище норм законодавства, вона не має офіційного визнання статусу закладу охорони здоров'я. Таким чином, робота в цьому закладі не може бути зарахована до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 17.09.2013 року у справі № 21-241а13.

Щодо питання про перелік посад, зайнятість на яких дає право на пенсію за вислугу років, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до наказу МОЗ СРСР від 30.12.1976 року № 1255 «Про затвердження номенклатури посад фармацевтичних працівників і положень про окремі установи і посади працівників аптечних установ» посада «провізор-технолог» відносилась до провізорський посад. Згідно Переліку посад фармацевтичних працівників наказу МОЗ від 22.06.1995 року № 114 «Про затвердження переліку закладів охорони здоров'я, переліку лікарських посад і переліку посад фармацевтичних працівників» посада «провізор-технолог» перейменована на посаду «провізор».

Таким чином, трудову діяльність позивачки на посадах провізора-технолога та завідувача аптек можна віднести до роботи на посадах, які б давали їй право на пенсію за вислугу років. Проте, у зв'язку із не проведенням акредитації КП «Аптека № 142» смт. Дашава (код 32282690) роботу позивачки у вказаному закладі не можна зарахувати до спеціального стажу, а тому в останньої відсутній 25-ти річний спеціальний стаж, що унеможливлює призначення пенсії за вислугу років.

Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду належить до скасування з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,254 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області задовольнити повністю.

Постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 квітня 2015 року у справі № 456/973/15-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді О.М.Гінда

М.П.Кушнерик

Повний текст постанови виготовлений 10 липня 2015 року.