Рішення

від 03.07.2015 по справі 761/35759/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/35759/14-ц

Провадження №2/761/1658/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 липня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної наукової установи «Центр світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України», третя особа: Національна академія Наук України про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати в зв»язку з порушенням строків її виплати та моральної шкоди,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Державної наукової установи «Центр світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України, в якому просить стягнути з останнього заборгованість по заробітній платі з урахуванням компенсації та індексації в сумі 92962,65 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн., а також судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі наказу №39-к від 05.05.2014 року Позивач працює на посаді провідного наукового співробітника відділу досліджень міжнародних фінансових ринків за сумісництвом (0,5 ставки) та на підставі наказу № 66-к від 25.06.2014 року працює на посаді вченого секретаря Центру. Таким чином, позивач вважає, що із ним укладено безстроковий трудовий договір на невизначений строк. Однак, заробітної плати починаючи з другої половини липня 2014 року він не отримує, що зумовило звернутися за захистом порушених трудових прав.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з викладених у позові підстав.

Представник відповідача подав суду свої письмові заперечення проти позову, де просив в задоволенні позову відмовити з посиланням на те, що постановою Президії Національної академії Наук України від 29.01.2014 року за №17 було створено установи відповідача - Державна наукова установа «Центр світової економіки та міжнародних відносин Національної академії Наук України» (надалі по тексту - Центр), але з 10.07.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців було внесено відомості про прийняте рішення щодо перебування ДНУ «ЦСЕМВ НАН України» у стані припинення та призначення ліквідаційної комісії цієї установи. Проте, з часу призначення ліквідаційної комісії в.о. директора ДНУ «ЦСЕМВ НАН України ОСОБА_2 всупереч вимог голови ліквідаційної комісії не передав статутні, фінансово-господарськи, та інші документи діяльності установи. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21.10.2014 року у справі № 761/24363/14-ц зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди ліквідаційній комісії ДНУ «ЦСЕМВ НАН України» та передати голові комісії всі документи, матеріальні цінності та інше майно установи. Між тим, станом на час розгляду цієї справи вказане рішення не виконано, ліквідаційна комісія не має навіть переліку працівників ДНУ «ЦСЕМВ НАН України» станом на час запровадження ліквідаційної процедури. За таких обставин, зважаючи на те, що довідки про нараховану заробітну плату позивачу та записи у його трудовій книжці є недійсними, оскільки у них стоїть печатка Центру, який станом на даний час ліквідований, а також тому, що він не є і не був працівником ДНУ «ЦСЕМВ НАН України», оскільки не призначався на посаду вченого секретаря, а записи у його трудовій книжці зроблені не уповноваженою особою та в період дії ліквідаційної комісії, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у вищевказаних письмових запереченнях проти позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити позивачу, підтримавши письмові заперечення відповідача та свої, наголошуючи на тому, що позивач на посаді вчиненого секретаря не працював, оскільки даних про погодження його на цій посаді вченою радою і затвердження Президії НАН України немає.

Вислухавши пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За правилами ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що згідно копії трудової книжки позивача ОСОБА_1, останній був прийнятий 25.06.2014 року на посаду виконуючого обов»язки вченого секретаря наказом № 66-К від 24.06.2014 р, а згідно довідок за №197,198 від листопада 2014 року його дохід на цій посаді становить за липень - листопад 2014 року 80 472 грн. (а.с.6-9).

Між тим, суд не приймає до уваги вказані документи як докази працевлаштування та роботи позивача на підприємстві відповідача, оскільки вказані документи не відповідають поняттю належних і допустимих доказів у цій справі у розуміння ст.ст.57-60 ЦПК України з огляду на наступне.

Так, згідно ст.3 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», НАН України здійснює повноваження з управління об'єктами майнового комплексу НАН України, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об'єктів, пов'язаних з ефективним їх використанням у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб і наділена виключним правом приймати рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію організацій, що перебувають в її віданні.

Так, постановою Президії НАН України від 29.01.2014 р. №1 «Про створення Державної наукової установи «Центр світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України» в межах компетенції, затвердженої у статуті НАН України, було створено установу відповідача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 р. №65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» пунктом 8 додатку до якої серед заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, визначено проведення інвентаризації прийнятих протягом 2009 - 2014 років рішень стосовно утворення бюджетних установ з визначенням доцільності їх подальшої діяльності.

У зв'язку з цим, постановою Президії НАН України від 02.07.2014 р. №165 «Про впорядкування мережі наукових установ Національної академії наук України», прийнято рішення щодо припинення діяльності ДНУ «ЦСЕМВ НАН України», та утворення ліквідаційної комісії (а.с.27-28).

При цьому, рішенням Господарського суду м.Києва від 08.10.2014 р. у справі №910/14629/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 р., підтверджено правомірність прийняття постанови Президії НАН України від 02.07.2014 р. №165 (а.с.107-123).

10.07.2014 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців було внесено відомості про прийняте рішення щодо припинення ДНУ «ЦСЕМВ НАН України» та складу ліквідаційної комісії.

У відповідності до ч. 4 ст. 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи.

Відповідно до наказу №01/л від 14.07.2014 р. голова ліквідаційної комісії ОСОБА_4 приступив до виконання своїх обов'язків і цього ж дня відбулось засідання ліквідаційної комісії. (а.с. 68).

Згідно наказу голови ліквідаційної комісії №02/л від 14.07.2014 р. в.о. директора ДНУ «ЦСЕМВ НАН України» ОСОБА_2 (він же заступник директора з наукової роботи) доручено передати голові ліквідаційної комісії установчі та інші документи, а також печатку установи. (а.с. 69).

Судом також установлено, що голова ліквідаційної комісії неодноразово звертався, у т.ч. письмово до ОСОБА_2 стосовно участі в засіданнях ліквідаційної комісії, передачі ліквідаційній комісії печатки, статутних та інших документів установи. (а.с. 70-77).

Так, рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 21.10.2014 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 18.02.2015 р., у справі №761/24363/14-ц задоволено позовні вимоги ДНУ «ЦСЕМВ НАН України», зобов'язано ОСОБА_2: не чинити перешкоди ліквідаційній комісії ДНУ «ЦСЕМВ НАН України»; передати голові ліквідаційної комісії ДНУ «ЦСЕМВ НАН України» ОСОБА_4 всі документи, матеріальні цінності та інше майно, належне ДНУ «ЦСЕМВ НАН України». (а.с. 97-98).

Водночас, станом на час розгляду даної справи ліквідаційній комісії документація та матеріальні цінності ДНУ «ЦСЕМВ НАН України» не передано, що не заперечувалося сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що в ході вирішення питання щодо здійснення ліквідаційної процедури, у т.ч. прийняття рішень стосовно працівників установи, з огляду на відсутність у ліквідаційної комісії будь-яких документів поточної діяльності, голова комісії звертався із письмовими запитами до правоохоронних та інших контролюючих органів.

Повертаючись до особи позивача, судом також встановлено, що наказом голови ліквідаційної комісії №02/л від 14.07.2014 р. в.о. директора ДНУ «ЦСЕМВ НАН України» ОСОБА_2 доручено передати голові ліквідаційної комісії установчі та інші документи, а також печатку установи (а.с. 69), а наказом голови ліквідкомісії від 31.07.2014 року за №04/л було прийнято рішення про виготовлення печатки нового зразка, яка почала використовуватись з 01.08.2014 року з відміткою «ліквідаційна комісія» (а.с.160).

Крім того, наказом голови ліквідаційної комісії від 18.08.2014 року було увільнено з 18.08.2014 року від виконання обов»язків директора ОСОБА_2 (а.с.163).

З врахуванням наведених обставин та того, що у довідках про дохід позивача за №197 і №198 від 23.11.2014 року стоїть підпис ОСОБА_2, який станом на той був звільнений з займаної посади, та відтиск печатки в цих довідках не відповідає печатці нового зразка відповідача, тому вказані довідки про зарплату не є належними і допустимими доказами перебування позивача у трудових відносинах із відповідачем.

Крім того, у вказаних довідках відсутні дані про те, що вказані у них суми є заборгованістю з виплати заробітної плати, а наведені у них суми різняться між собою і не узгоджуються із журналом обліку робочого часу працівників відповідача за 2014 рік (а.с.152-159), що вказує на відсутність доказів виходу на роботу та перебування у трудових відносинах позивача із відповідачем.

Також, судом враховано, що до ліквідаційної комісії позивач не зверталася, в журналі обліку робочого часу, введенного з 01.09.2014 р. наказом голови ліквідаційної комісії ДНУ «ЦСЕМВ НАН України» №14/л від 27.08.2014 р., позивач не відмічався.

Також, у відповідності до п.26 основних принципів організації діяльності науково-дослідного інституту Національної академії наук України, затверджених постановою Президії НА України №159 від 25.06.2002 року вчиненого секретаря, на якій як стверджує позивач він працював, призначає директор інституту за погодження вченої ради інституту та відповідного відділення і затверджує Президія НАН України (а.с.49-52).

Між тим, в судовому засіданні позивачем не було в силу вимог ст.ст.10,57-60 ЦКП України доведено про призначення його на посаду вченого секретаря та перебування у трудових відносинах із відповідачем, як обов»язкової підстави для нарахування та подальшого стягнення заборгованості з заробітної плати, а довідкою від 27.03.2015 року НАН України начальника відділу кадрів підтверджено, що ОСОБА_1 на посаді вчиненого секретаря ДПУ «Центр світової економіки та міжнародних відносин НАН України» Президією НАК України не затверджувався (а.с.53).

У відповідності з ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Під час судового розгляду справи представник відповідача наголошував на тому, що за весь час роботи ліквідаційної комісії ДНУ «ЦСЕМВ НАН України» позивач не зверталася до комісії а ні усно, а ні з письмовими заявами щодо невиплати їй заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову у відповідності до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України не були доведені ним та не встановлені судом в судовому засіданні, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 57, 59, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Державної наукової установи «Центр світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України», третя особа: Національна академія Наук України про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати в зв»язку з порушенням строків її виплати та моральної шкоди, - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: