Постанова

від 22.02.2007 по справі 7/376-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/376-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2007                                                                                   Справа № 7/376-06  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лотоцької Л.О. (доповідач)    

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О. С.

при секретарі судового засідання: Стуковенковій Н. В.

За участю представників сторін:

від позивача: Капінус О.М., посвідчення АЕ №679922  від 18.08.97,  директор;

від відповідача: представник не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Казенного підприємства „Екоантилід”, м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  14.12.2006 року   у справі № 7/376-06

за позовом: Приватного підприємства „СУ-21”, м. Дніпродзержинськ

до відповідача: Казенного підприємства „Екоантилід”, м. Дніпродзержинськ

про стягнення 14 494,56 грн.

                                        ВСТАНОВИВ:  

          В жовтні 2006 року позивач звернувся в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення 14 494,56 грн. - оплати за виконану роботу.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2006 року (суддя Коваль Л. А.) позов задоволено:  стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 14 494, 56 грн., також було стягнуто 144,95 грн. витрат  на оплату державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

          Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції,  Казенне підприємство „Екоантилід” подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким позивачу в позові відмовити повністю. Скаржник посилається на те, що суд невірно встановив наявність договірних зобов"язань між позивачем та відповідачем, чим припустився порушень статті 640 Цивільного кодексу України, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, оскільки умовами укладених між сторонами у справі договорів № 11 від 21.04.2005 року та №12 від 12.05.2005 року передбачено, що вони вступають в силу з моменту  їх підписання та перерахування 20 % вартості  робіт на розрахунковий рахунок позивача. Відповідач зазначену попередню оплату не сплачував, таким чином, між позивачем та відповідачем не виникли договірні  зобов"язання, на яких базуються позовні вимоги позивача. Відповідач зазначає, що  згідно п. 2.2 договорів № 11 від 21.04.2005 року та № 12 від 12.05.2005 року розрахунки замовник здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача до 15 числа наступного місяця згідно форми КБ-2В. Викладення таким чином строків оплати призвело до ситуації, коли визначення терміну оплати для відповідача стало неможливим, так як форма КБ-2В не містить цього терміну, а із тексту договору не зрозуміло, до 15 числа якого саме наступного місяця повинні бути сплачені грошові кошти.

          У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду  без змін, що обгрунтовано наступним: п. 3.1. договорів від 21.04.2005 року за № 11 та від 12.05.2005 року за № 12 встановлено, що договори вступають в силу з моменту їх підписання сторонами. Договори сторонами підписані, позивач виконав роботи саме обумовлені договорами, а відповідач прийняв їх, тому твердження відповідача про не вступ в силу договорів є безпідставним.

          У судове засідання, яке було призначено для розгляду апеляційної скарги на 22.02.2007 року, відповідач явку свого повноважного представника не забезпечив, але зважаючи на ту обставину, що в матеріалах справи знаходиться поштове повідомлення з відповідною позначкою, яке підтверджує, що про час та місце судового засідання Казенне підприємство „Екоантилід” було повідомлено належним чином, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності його представника.

          Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши відповідність оскарженого рішення місцевого господарського суду нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

          21.04.2005 року між Казенним підприємством „Екоантилід” та Приватним підприємством „СУ-21” було укладено договір  № 11, а 12.05.2005 року  -  № 12.

          Відповідно до умов вищевказаних договорів, Приватне підприємство „СУ-21” , як підрядник, прийняло на себе зобов"язання  по демонтажу відділення силосних бункерів, дільниця ТРП, цех мінеральних солей, та ремонту покрівлі корпусу № 554 цеху 6/2, а  Казенне підприємство „Екоантилід”, як замовник,  зобов"язалося прийняти та оплатити виконані роботи.

          Вартість  робіт визначена п. 2.1 договорів і складає за договором № 11 - 20 183,00 грн., за договором  № 12 - 30 307,00 грн.

          Пунктами 2.2 договорів № 11 від 21.04.2005 року та № 12 від 12.05.2005 року передбачено, що розрахунки за виконані роботи замовник  здійснює шляхом  перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника до 15 числа  наступного місяця відповідно до форми КБ-2В.

          Пунктом 3.1 договорів встановлено, що дані договори вступають в силу з моменту їх підписання сторонами та перерахування 20 % вартості робіт на розрахунковий рахунок підрядника.

          Позивач свої зобо"язання за договорами  виконав належним чином та у повному обсязі, що підтверджується двосторонньопідписаними  актами  приймання виконаних підрядних робіт за травень 2005 року - серпень 2005 року. Відповідно до довідок  про вартість виконаних підрядних робіт, обумовлені договорами роботи за вирахуванням матеріальних ресурсів поставки замовника, були виконані позивачем на загальну суму 53 544, 36 грн.

          Відповідач свої зобов"язання щодо оплати виконаних позивачем робіт в повному обсязі не виконав - заборгованість складає 14 494,56 грн.

          Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

          Статтями  526, 530  Цивільного кодексу України встановлено, що зобов"язання має виконуватись  належним чином відповідано до умов договору та вимог  цього Кодексу, інших актів  цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов"язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести ті обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх  вимог і заперечень.

          Зважаючи на ту обставину, що ні на момент розгляду справи судом першої інстанції, ні при перегляді справи в апеляційному порядку відповідач доказів належного виконання ним своїх зобов"язань по оплаті виконаних позивачем робіт не надав, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що в своєму рішенні господарський суд Дніпропетровської області дійшов обгрунтованого висновку щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 14 494,56 грн.          

          В силу статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

          Укладаючи договори № 11 від 21.04.2005 року та № 12 від 12.05.2005 року, сторони досягли згоди щодо усіх його істотних умов, в зв"язку з чим зазначені договори є укладеними відповідно 21.04.2005 року та 12.05.2005 року.

          З огляду на приписи частини 2 статті 631 Цивільного кодексу України, у цей же час договори набрали чинності.

          Зважаючи на ту обставину, що договори № 11 від 21.04.2005 року та № 12 від 12.05.2005 року підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств, а також на те, що позивач виконав, а відповідач прийняв виконані роботи, які були обумовлені умовами саме вказаних договорів, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає посилання відповідача на те, що договори № 11 від 21.04.2005 року та № 12 від 12.05.2005 року  не вступили в силу, безпідставним.

          При цьому Дніпропетровський апеляційний господарський суд враховує, що на час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем здійснена оплата за виконані роботи в сумі 41 886,60 грн.

          Відповідно до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена  попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов"язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі робіт за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений  строк, або, за згодою замовника, - достроково.

          Роботи, виконані позивачем, прийняті відповідачем без зауважень (акти приймання виконаних підрядних робіт за травень 2005 року - серпень 2005 року), тобто посилання відповідача на ту обставину, що визначити термін оплати  виконаних позивачем робіт неможливо, також не можуть бути прийняті Дніпропетровским апеляційним господарським судом до уваги.

          Враховуючи вищенаведене, Дніпропетровський апеляційний господарський суд не знаходить підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2006 року.

          Керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

                                        ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Казенного підприємства „Екоантилід” залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2006 року у справі № 7/376-06 залишити без змін.

          Головуючий суддя                                                                  Л. О. Лотоцька

          Суддя                                                                                        Р. М. Бахмат

          Суддя                                                                                        О. С. Євстигнеєв