Постанова

від 19.03.2009 по справі ас13/80-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД  

СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.09

          Справа №АС13/80-09.

за

позовом Роменської міжрайонної державної податкової інспекції

до

відповідачів: 1) приватного підприємця-фізичної особи ОСОБА_1

2)

товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез»

про

стягнення      12620 грн. 00 коп.                                                                          

                          Суддя       

Лиховид Б.І.

За

участю представників сторін:.

Від

позивача:         Клещенко О.М.,

довіренність від 16.12.2008 року №12313\10\10-015

Від

відповідачів:   1)не з'явився

                               2)не

з»явився 

СУТЬ

СПОРУ: позивач в позовній заяві просить суд зобов'язати першого відповідача

повернути кошти в сумі 6310 грн. 00 коп. другому відповідачу та стягнути з

другого відповідача в доход держави кошти за нікчемним правочином в сумі 6310

грн. 00 коп.                        

Відповідачі

в судові засідання  19.03.2009 року не

з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином,

відзиви на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції по справі  до суду не подали тому, відповідно до ч. 6

ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається за

наявними в ній матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача,

дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача підлягають

задоволенню, виходячи з наступного:

Як

вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки позивачем першого

відповідача від 01.12.2008 року , під час перевірки останнього було

встановлено, що  за перевіряємий період з

17.09.2007 року по 01.12.2008 року він надав послуги з автомобільних вантажних

перевезень. При цьому за період з 17.10.2007 року по 10.01.2008 року  в порушення п. 33 ст. 9 Закону України  «Про 

ліцензування певних видів господарської діяльності» встановлено надання

послуг по автомобільних вантажних перевезеннях товариству з обмеженою

відповідальністю «Синтез» (Відповідачу-2) без придбання відповідної ліцензії.

Доход отриманий від надання таких послуг за 

вказаний період склав 6310,00 грн., що підтверджується виписками банку

філії ВАТ КБ «Надра» щодо руху коштів по рахунку, а також звітом  Відповідача-1 за 4 квартал 2007 року  наданим 

до податкового органу відповідно до якого обсяг виручки становить 27760

грн. 00 коп. Виконання  наданих послуг

підтверджується   актом  виконаних робіт  від 22.11.2007 року .

Відповідно

до ч. 5 ст. 5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші

учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у

межах  встановленого правового  господарського порядку, додержуючись вимог

законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 193, суб'єкти господарювання та інші

учасники господарських відносин повинні виконати господарські зобов'язання

належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності конкретних вимог  щодо

виконання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно

до п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в

момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами

першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.   

Відповідно

до п. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність

встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого

правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно

до п.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному

Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам

суспільства.

Судом

встановлено та підтверджується матеріалами справи, що приватний підприємець -

фізична особа ОСОБА_1 здійснював  господарську діяльність  яка 

відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів

господарської діяльності» підлягає обов'язковому ліцензуванню , а саме в період

з 17.10.2007 року по 10.01.2008 року здійснював автомобільні вантажні

перевезення   в порушення п. 33 ст. 9

зазначеного Закону - без придбання 

відповідної ліцензії ,  а

тому   правочин щодо надання  вказаних послуг  відповідно до п.п. 1, 2  ст. 215, п. 1 ст. 203  ЦК України є нікчемним, оскільки його зміст

суперечить Закону. В результаті порушення суб'єктом господарювання ОСОБА_1

своїх  зобов'язань, приписів

господарського та цивільного законодавства, правочини  вчинені ним на перевезення вантажів, мають

протиправний характер та, відповідно, 

суперечать інтересам держави і суспільства,  моральним засадам суспільства.

Відповідно

до ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам

закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і

суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б

одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може

бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади

визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно

до ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як

таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і

суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання

зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все

одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною

з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все

належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності

наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій

стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного

стягується за рішенням суду в доход держави.

Положення

ст. ст. 207 та 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що

правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і

суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з

ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину

недійсним судом не вимагається.

Відповідно

до п.4 ст. 258 ЦК України, позовна давність у десять років застосовується  до вимог про застосування наслідків

нікчемного правочину.

Перебіг

позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного   правочину починається від дня, коли почалося

його виконання. (ст. 261 ЦК України).

Враховуючи

вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо зобов'язання першого відповідача

повернути кошти в сумі 6310 грн.00 коп. другому відповідачу та стягнення з

другого відповідача цю ж суму в доход держави коштів за нікчемним правочином,

правомірними, обґрунтованими  і такими ,

що  підлягають задоволенню.

 Враховуючи викладене, керуючись ст. 162, 163

Кодексу адміністративного  судочинства

України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Зобов'язати приватного підприємця -

фізичну особу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) повернути  кошти в сумі 6310 грн.00 коп. товариству з

обмеженою відповідальністю  «Синтез» (м.

Київ, пров. Лабораторний, 1, код 24084622).

3.          Стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю «Синтез» (м. Київ, пров. Лабораторний, 1, код 24084622) в

доход держави кошти за нікчемним правочином в сумі 6310 грн. 00 коп.

4.          Видати виконавчий лист за заявою

особи, на користь якої ухвалено постанову.

Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного

адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження подається до суду

апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня складення

постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої

інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,

якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає

законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги

постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ                                                                                          

Б.І.ЛИХОВИД

Повний

текст постанови підписано 23.03.2009 року