Постанова

від 06.07.2015 по справі 808/2866/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

06 липня 2015 року (16 год. 25 хв.) Справа № 808/2866/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Мащенко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Хортицького району м. Запоріжжя до Державного підприємства «Особливе конструкторське бюро «Елміс» про стягнення заборгованості.

28.05.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Управління Пенсійного фонду України в Хортицького району м. Запоріжжя (далі - позивач) до Державного підприємства «Особливе конструкторське бюро «Елміс» (далі - відповідач), в якому позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості з відшкодування різниці пенсій за березень-травень 2015 року у розмірі 10348,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та вказує, що семи громадянам, які працювали у відповідача призначена пенсія згідно із ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», проте відповідачем не відшкодовуються до Пенсійного фонду різниці між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про науку і науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за березень-травень 2015 року, у зв'язку із чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 10348,40 грн. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Ухвалою від 29.05.2015 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 18.06.2015.

У судове засідання 18.06.2015 представники осіб, які беруть участь у справі, не прибули.

18.06.2015 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує.

Ухвалою від 18.06.2015, оскільки станом на 18.06.2015 у суду була відсутня інформація про вручення відповідачу повістки про виклик до суду на 18.06.2015, розгляд справи було відкладено на 06.07.2015.

У судове засідання 06.07.2015 представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не прибув.

Поштове відправлення, яке містило ухвалу про відкриття провадження у справі та повістку про виклик до суду, яка надсилались на адресу відповідача, повернулись до суду без вручення адресату із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач є юридичною особою, яка зареєстрована 06.08.1993, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (надалі - Закон № 1058), який повинен своєчасно та в повному обсязі сплачувати збір та внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Згідно із абзацом другим п. 13 Розділу XV ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону №1058, у разі якщо особа має право на отримання пенсії, зокрема, відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується відповідно до умов, передбачених Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку визначає Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 №1977-ХІІ.

У відповідності ст. 24 Закону №1977-ХІІ держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку:

чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років;

жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.

За кожний повний рік роботи понад стаж наукової роботи, визначений частиною другою цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток заробітної плати, але не може бути більше 90 відсотків середньомісячної заробітної плати.

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 22-1, 22-2 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону №1977-ХІІ різниця між сумою призначення пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право дана особа, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Як встановлено з матеріалів справи, колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 були призначені та виплачуються пенсії наукового (науково-педадогічного) працівника на підставі Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Зайнятість вищезазначених пенсіонерів у відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок про науковий стаж роботи по кожному з цих пенсіонерів.

Відповідач, згідно з розрахунком, доданим до позовної заяви, має заборгованість з витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної і виплаченої пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в сумі 10348,40 грн.

Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педадогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 №372 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках (п. 5 Порядку № 372).

Згідно п. 9 Порядку різниця у розмірі пенсій наукових працівників установ, організацій фінансується за рахунок коштів цих установ та організацій.

Відповідно до п. 5 Порядку, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком.

Перерахування органу Пенсійного фонду відповідних коштів для фінансування різниці пенсій повинно здійснюватися установами, організаціями щомісяця до 25 числа. У разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.

Повідомленнями про фактичні витрати фінансування різниці у розмірі пенсії підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат фінансування різниці у розмірі пенсії пенсіонерам.

Пунктом 8 Порядку № 372 визначено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Судом встановлено, що відповідачу своєчасно надсилалось повідомлення про суму заборгованості з фактичних витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії по пенсіонерах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за період березень-травень 2015 року на суму 10537,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи супровідними листами.

Згідно з п. 6 Порядку, у разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.

Відповідно до ч. 28 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій та ін.), в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій та ін.) на інших посадах/роботах, пенсії, призначені відповідно до цієї статті, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Судом встановлено, що розмір пенсій пенсіонерів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було приведено у відповідність до діючого законодавства, а саме: у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність», з квітня 2015 року він став отримувати пенсію, обчислену, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 працює на посаді, яка не передбачає права на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність», з квітня 2015 року він став отримувати наукову пенсію в розмірі 85% призначеного розміру.

У зв'язку з тим, що змінилися обставини, які в свою чергу вплинули на розмір фінансування різниці у розмірі пенсій, за квітень та травень 2015 року, був зменшений розмір фактичних витрат, що підлягає сплаті відповідачем, а саме за квітень та травень 2015 року по ОСОБА_8 не має сум до відшкодування відповідачем, а по ОСОБА_6 відшкодуванню підлягає зменшена сума, ніж за березень 2015 року.

Судом встановлено, що оновлене повідомлення зі скорегованими сумами було направлено відповідачу.

Суд зазначає, що складені розрахунки відповідачем не оскаржені. Розмір виплачених пенсій з коштів Пенсійного фонду України, також підтверджується Довідками Управління Пенсійного фонду про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії щодо кожного пенсіонера, які містяться в матеріалах справи.

Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про наукову і науково-технічну діяльність» не відшкодовано у повному обсязі різниці між сумою пенсій, нарахованих і виплачених органами Пенсійного фонду України за період березень-травень 2015 року вищевказаним пенсіонерам.

Згідно з розрахунком позивача, загальна заборгованість відповідача за період березень-травень 2015 року становить 10348,40 грн.

Згідно з довідкою позивача сума боргу в розмірі 10348,40 грн. за період березень-травень 2015 року відповідачем не сплачена. Доказів протилежного відповідач суду не надав, проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а згідно з частиною першою ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, що відповідач не надав суду доказів правомірності своїх дій чи бездіяльності щодо правових підстав не відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України №1977-ХІІ і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 12461,26 грн., призначених вищезазначеним пенсіонерам за період з серпня по жовтень 2014 року є обґрунтованими, заснованими на законі, підтвердженими зібраними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 69-71, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Хортицького району м. Запоріжжя до Державного підприємства «Особливе конструкторське бюро «Елміс» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Особливе конструкторське бюро «Елміс» (адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 7, код ЄДРПОУ 20473002) на користь Управління Пенсійного фонду України в Хортицького району м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, буд. 25а, ЄДРПОУ 20516929) витрати на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 10348,40 грн. (десять тисяч триста сорок вісім гривень 40 коп.) за період березень - травень 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль