Рішення

від 08.07.2015 по справі 904/3612/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.07.15р. Справа № 904/3612/15

За позовом Приватного малого підприємства "Снєжана", смт. Магдалинівка, Дніпропетровська область

до Магдалинівської селищної ради, смт. Магдалинівка, Дніпропетровська область

про встановлення належності правовстановлюючого документа юридичній особі

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Ягольник В.І., статут від 28.09.2001 року, засновник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне мале підприємство "Снєжана" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Магдалинівської селищної ради та просить встановити факт належності йому державного акту серії ДП № 006134 на право власності на землю площею 0,03 га, призначену для роздрібної торгівлі та надання комерційних послуг в смт. Магдалинівка по вул. Набережна Магдалинівського району Дніпропетровської області, зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю № 3, виданого 26.03.2001 року Приватному малому підприємству "Сніжана".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що під час звернення до Реєстраційної служби Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області для реєстрації та внесення земельної ділянки до Єдиного Державного реєстру прав нерухомого майна було виявлено помилку у Державному акті на право власності на землю, а саме зазначена назва підприємства "Сніжана" тоді, як відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи правильним є назва підприємства "Снєжана".

Таким чином, позивач вважає, що в даному випадку порушено його право власності на земельну ділянку, а саме право володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові.

Відповідач подав до суду заяву № 309 від 17.06.2015 року у якій позов визнав у повному обсязі і просив його задовольнити.

При цьому відповідач надав пояснення відповідно до яких на підставі рішення сесії Магдалинівської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області №189/2-15/XXIII-2000р. від 30.11.2000 року було затверджено розроблений проект відведення земельної ділянки площею 300 кв.м., яка розташована в смт. Магдалинівка, кут перехрестя вулиць Набережної та Радянської, для продажу у власність ПМП "Снєжана" та передано у приватну власність на умовах договору купівлі-продажу, але у рішенні сесії було допущено орфографічну помилку і замість "Снєжана" було вказано "Сніжана".

Просить Державний акт на право власності на землю серії ДП № 006134 від 26.03.2001 року вважати виданим Приватному малому підприємству "Снєжана" (а.с. 34 том 1).

Відповідач свого повноважного представника у судове засідання 08.07.2015 року не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.04.2015 року (а.с. 21-22 том 1).

Доказом належного повідомлення відповідача про судовий розгляд справи є наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення представнику відповідача поштового відправлення (а.с. 23, 27, 46 том 1), а також наявна у матеріалах справи телефонограма господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2015 року, яка отримана представником відповідача діловодом Науменко В.М. (а.с. 44 том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин неявка представника відповідача у судове засідання не є перешкодою у розгляду справи за його відсутності.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2015 року, після чого розгляд справи призначався на 25.05.2015 року, 17.06.2015 року.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2015 року за клопотанням представників сторін розгляд спору продовжено на 15 днів до 15.07.2015 року включно та призначено розгляд справи на 08.07.2015 року.

У судовому засіданні 08.07.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.11.2000 року Магдалинівською селищною радою прийнято рішення №189/2-15/ХХІІІ-2000р. "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності ПМП "Сніжана"" відповідно до якого селищна рада вирішила затвердити розроблений відповідно до рішення Магдалинівської селищної ради № 142 від 26.04.2000 року проект відведення земельної ділянки площею 300 м 2 , яка розташована у смт. Магдалинівка, кут перехрестя вулиці Набережної та Радянської, для продажу у власність ПМП "Сніжана" та передати у приватну власність ПМП "Сніжана" для торгівлі продовольчими товарами на умовах договору купівлі-продажу (а.с. 31-32, 35-36 том 1).

На підставі зазначеного рішення селищної ради 26.03.2001 року Приватному малому підприємству "Сніжана" (с. Євдокіївка, Магдалинівський р-н, Дніпропетровська обл., вул. Євдокіївська, 28) видано Державний акт на право власності на землю серії ДП № 006134, Відповідно до якого Приватному малому підприємству "Сніжана" передано у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,03 гектарів (300 м 2 ) у межах, визначених на плані, яка знаходиться на території смт. Магдалинівка, вул. Набережна. Цільове призначення земельної ділянки - роздрібна торгівля та комерційні послуги.

Акт зареєстровано у книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю за № 03.

За результатом звернення позивача до Реєстраційної служби Магдалинівського району управління юстиції Дніпропетровської області із заявою від 29.05.2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстраційний № 11632152) державним реєстратором прав на нерухоме майно Бредихіною Мариною Сергіївною прийнято рішенням № 21833954 від 05.06.2015 року про відмову у державній реєстрації за позивачем права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: Дніпропетровська обл., смт. Магдалинівка, вул. Набережна, буд. 1-Б, кадастровий номер земельної ділянки 1222355100:03:002:0750.

Підставою відмови стала встановлена невідповідність поданих на реєстрацію документів вимогам. Тобто, вони не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи АОО № 622123, статуту. Назва підприємства: Приватне мале підприємство "Снєжана", що не відповідає відомостям Державного акта серії ДП № 0066134 від 26.03.2001 року (а.с. 40 том 1).

Зазначені обставини і стали причиною виникнення спору.

Частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 20 Господарського кодексу України також передбачає відповідні способи захисту цивільних прав та інтересів шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Системний аналіз вказаних законодавчих норм у сукупності дозволяє дійти висновку про те, що господарюючий суб'єкт має право на судовий захист своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів у спосіб, визначений законом.

Обраний позивачем спосіб є неналежним, стосується встановлення юридичного факту, який у позовному провадженні під час господарського судочинства можливий не в порядку захисту права чи інтересу особи, а в порядку оцінки доказів при вирішенні спору про право.

Отже, у випадку порушення права власності, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, на що посилається позивач, він має право звернутися до суду за захистом свого права на землю у спосіб, визначений чинним законодавством.

Згідно з підпунктом 4.3 пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 (із змін. і доп.) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові.

Отже, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Визнання позову відповідачем не є вирішальним у вирішенні спору по суті і за обставин у справі не може бути прийнято судом.

Згідно з частинами п'ятою, шостою статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково, однак господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 218,00 грн. покладається на позивача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.07.2015 року.

Суддя І.І. Колісник