Рішення

від 09.07.2015 по справі 904/3730/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.07.15р. Справа № 904/3730/15

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус", м. Дніпропетровськ

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурси-МТ", м. Сарни, Рівненська область

про стягнення 225 771,62 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Чумак С.О., довіреність № 1879-К-Н-О від 29.04.2015 року, представник;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Довнар С.І., довіреність № б/н від 15.06.2015 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерного товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурси-МТ" про солідарне стягнення заборгованості у сумі 225 771,62 грн., з яких: 151 798,63 грн. - заборгованість за кредитом, 46 614,61 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 27 358,38 грн. - пеня. Судовий збір позивач просить покласти на відповідача-2.

Позовні вимоги вмотивовані наступним.

01.09.2011 року відповідачем було підписано заяву про відкриття поточного рахунку та заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені у мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., які разом складають договір банківського обслуговування № б/н від 01.09.2011 року. На виконання умов договору банківського обслуговування № б/н від 01.09.2011 року та відповідно до заявки на "Гарантований платіж" № 1228 від 13.12.2013 року позивач надав відповідачеві кредит у сумі 199 800,00 грн. зі сплатою винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує позивачу відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014року клієнт за користування кредитом сплачує позивачу відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі непогашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів включно, на 31-й день заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином умови договору банківського обслуговування № б/н від 01.09.2011 року не виконав, у зв'язку з чим у нього станом на 06.04.2015 року виникла заборгованість за кредитом у сумі 151 798,63 грн., заборгованість за відсотками у сумі 46 614,61 грн. За порушення зобов'язань за договором позивач нарахував та просить стягнути з відповідача також пеню у сумі 27 358,38 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

У відзиві на позовну заяву відповідач-2 просить частково задовольнити позовні вимоги у сумі 75 102,30 грн. та відсотки за користування гарантованим платежем у розмірі 4% річних. Обґрунтовує це тим, що відповідно до довідки банку № 08.7.0.0.0/1506151730010 від 15.06.2015 року по рахунку за гарантованими платежами здійснив погашення заборгованості у сумі 124 688,20 грн. Також відповідач-2 зазначає, що на його думку гарантований платіж надавався під 4% річних, а не 56% річних, як з'ясувалося під час погашення наданого кредиту.

У судовому засіданні представник відповідача-2 підтримав заперечення на позов з підстав зазначених, у відзиві.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" відзиву на позов суду не надало.

Про час та місце розгляду справи відповідачі повідомлялися належним чином відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу за адресами, зазначеними у позовній заяві, які збігаються з адресами місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.04.2015 року (а.с. 57-59, 60-62 том 1).

Доказом належного повідомлення відповідача-2 є наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 68, 129 том 1) та телефонограма господарського суду від 23.06.2015 року, яка отримана заступником директора Довнаром С.І. 23.06.2015 року (а.с. 84 том 1).

Відповідно до рекомендованого повідомлення, направленого на адресу відповідача-1 судова ухвала від 05.05.2015 року про порушення провадження у справі з призначенням розгляду справи на 27.05.2015 року повернулася до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 64 - 67 том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду від 05.05.2015 року з призначенням її до розгляду на 27.05.2015 року, після чого розгляд справи відкладався на 17.06.2015 року, 30.06.2015 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2015 року було продовжено строк вирішення спору на 15 днів до 15.07.2015 року включно та призначено розгляд справи на 08.07.2015 року.

У судовому засіданні 08.07.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача-2, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурси-МТ" (далі - Клієнт, Відповідач) і Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк, Позивач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку із зразком підпису та заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг (а.с. 35 том 1).

Відповідно до вказаної заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 08.01.2014 року (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідачеві було відкрито поточний рахунок № 26001060038522, вид валюти - гривня.

Згідно з частиною другою статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з пунктом 3.1.1.73. Умов банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів (далі - "гарантований платіж" або "заявка") за якою клієнт-платник доручає банку зараховувати кошти на рахунок отримувача у сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачем цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

У разі необхідності отримання отримувачем послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват 24" (далі - "Приват 24") подає в банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов'язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюється автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати за яким подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу. Створені в Приват 24 заявки в обов'язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів-платників (п. 3.1.1.74 Умов).

Після отримання банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки, банк розглядає її на предмет надання або відмови в наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або недостатньої інформації по кредитоспроможності платника. Банк має право вимагати у клієнтів додаткову інформацію, що підтверджує виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами (договори/контракти, рахунки, податкові накладні, акти і т.п.). У разі відмови клієнта у наданні додаткової інформації або наявності недостовірної інформації в документації, банк має право відмовити в наданні послуги "Гарантовані платежі" (п. 3.1.1.75 Умов).

При прийнятті позитивного рішення банку про надання послуги, якщо вона здійснюється за рахунок кредитних коштів, банк надає платникові кредит у розмірі, передбаченому в заявці (в межах встановленого ліміту) шляхом зарахування їх на рахунок 3648. Порядок надання банком кредиту та його порядок погашення платником здійснюється згідно з пунктом 3.2.2. Умов та правил надання кредиту (п. 3.1.1.76.2 Умов).

Розділом 3.2.2 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".

Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов клієнт погашає заборгованість за кредитом у розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, у строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує позивачу відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014року клієнт за користування кредитом сплачує позивачу відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі непогашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач своєчасно провів Гарантований платіж у сумі 199 800,00 грн., ініційований відповідачем, що підтверджується заявкою № 1228 від 13.12.2013 року, розрахунком заборгованості та виписками по рахунках, відкритих для обслуговування рахунку відповідача (а.с. 48, 50, 61, 89 - 125 том 1).

Відповідач-2 отримані кредитні кошти позивачеві не повернув, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного Кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість зі сплати кредиту у сумі 151 798,63 грн., яка розрахована станом на 06.04.2015 року, заборгованість за відсотками у сумі 46614,61 грн. за період з 09.01.2014 по 06.04.2015 року.

З огляду на приписи договору № б/н банківського обслуговування від 01.09.2011 року та "Умов та правил надання банківських послуг" строк повернення залишку кредиту у сумі 151 798,63 грн., сплати заборгованості за відсотками у сумі 46 614,61 грн. є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості за кредитом у сумі 151 798,63 грн., заборгованості за відсотками у сумі 46 614,61 грн. відповідач суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у сумі 151798,63 грн., заборгованості за відсотками у сумі 46 614,61 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За частиною першою статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом статей 546, 549 зазначеного Кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п. 3.2.2.10.1. Умов у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, передбачених умовами договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. У разі реалізації банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 цього договору, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1. - 3.2.2.10.3. цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п. 3.2.2.10.4. Умов).

Пунктом 3.2.2.10.7. Умов передбачено, що строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років.

Заявлена позивачем до стягнення пеня у сумі 27 358,38 грн. за прострочення виконання зобов'язання розрахована за період з 17.11.2014 по 06.04.2015 року.

Пеня нарахована відповідно до умов договору та підлягає стягненню на користь позивача у повному обсязі.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню 225 771,62 грн., з яких: заборгованість за кредитом у сумі 151 798,63 грн.; заборгованість за відсотками у сумі 46 614,61 грн.; пеня у сумі 27 358,38 грн.

07.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" (далі - Поручитель, Відповідач-1) і Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" (далі - Кредитор) був укладений договір поруки № 31213ROC0S0LY. Предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурси МТ" усіх своїх обов'язків за договором банківського обслуговування від 01.09.2011 року (пункт 1 договору).

Пунктом 2 договору поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в кредитному договорі.

Пунктами 4, 5, 6 договору поруки передбачено, що за кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого пунктом 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обов'язку(ів).

Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок(ки), зазначений(ні) в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього договору.

За пунктом 8 договору поруки договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором встановлюється протягом 5 (п'яти) років (п. 9 договору поруки).

Відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Листом № 31213ROC0S0LY від 27.02.2015 року позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою про сплату боргу, яка останнім залишена без відповіді (а.с. 54, 55 том 1). Жодних заходів щодо добровільного погашення заборгованості за спірним кредитним договором відповідач-1 не здійснив.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором у сумі заявлених позовних вимог.

Частиною першою статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, у ході вирішення спору встановлений факт наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальність "Ресурси МТ" за договором банківського обслуговування від 01.09.2011 року у сумі 225 771,62 грн., яка з урахуванням договору поруки №31213ROC0S0LY від 07.02.2014 року підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача-2 проти задоволення позову у повному обсязі спростовуються викладеним.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої пункту 4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну.

Згідно з частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 4515,43 грн. покладається на відповідачів наступним чином: на відповідача-1 у сумі 2 257,71 грн., на відповідача-2 у сумі 2 257,72 грн.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, буд. 3, офіс 181, ідентифікаційний код 34562954) та з Товариства з обмеженою відповідальність "Ресурси МТ" (34500, Рівненська область, Сарненський район, м. Сарни, вул. Бєлгородська, буд. 40, ідентифікаційний код 35132148) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 151 798,63 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 46 614,61 грн., пеню у сумі 27358,38 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, буд. 3, офіс 181, ідентифікаційний код 34562954) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у сумі 2 257,71 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність "Ресурси МТ" (34500, Рівненська область, Сарненський район, м. Сарни, вул. Бєлгородська, буд. 40, ідентифікаційний код 35132148) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у сумі 2257,72 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.07.2015 року.

Суддя І.І. Колісник