cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" липня 2015 р. Справа № 911/1762/15
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ
Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
про стягнення 106498,76 грн.
за участю представників:
прокурора: Пономарьов А.О. (посв. № 030835 від 15.12.2014р.);
від позивача 1: Яковлєв О.І. (дов. № 01/17-1199 від 09.06.2015р.);
від позивача 2: Іванкіна Ю.Б. (дов. № 14-91 від 18.04.2014р.);
від відповідача: не з'явився;
Обставини справи:
прокурор Автономної Республіки Крим (далі - прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості (далі - позивач-1), публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач-2) до житлово-комунального підприємства "Скворцово" (далі - відповідач) про стягнення 106498,76 грн., з яких 83796,08 грн. заборгованості за договором № 1336/14-БО-19 від 13.12.2013 р. купівлі-продажу природного газу, 7839,65 грн. пені, 1732,64 грн. 3 % річних та 13130,39 грн. інфляційних втрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 1336/14-БО-19 від 13.12.2013 р. купівлі-продажу природного газу в частині своєчасної оплати природного газу, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 83796,08 грн. В зв'язку з наявністю вказаної заборгованості прокурором на підставі п. 7.2. договору нараховано відповідачу 7839,65 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України - 1732,64 грн. 3 % річних та 13130,39 грн. інфляційних втрат.
Також, у позовній заяві прокурор вказує, що НАК "Нафтогаз України" утворено на виконання Указу Президента України від 25.02.1998 "Про реформування нафтогазового комплексу України". Відповідно до статуту компанії, засновником та акціонером НАК "Нафтогаз України" є держава, якій належить 100% акцій компанії. Крім того, прокурором зазначено, що НАК "Нафтогаз України" є єдиним загальноукраїнським постачальником природного газу, кошти за поставлений природний газ спрямовуються до державного бюджету України й на подальше погашення боргу за природний газ перед країнами постачальниками природного газу України, а несплата коштів відповідачем НАК "Нафтогаз України" може призвести до ускладнення або унеможливлення закупівлі природного газу у країн-постачальників та подальшої реалізації природного газу на території України національним споживачам.
26.05.2015 р. до господарського суду Київської області від представника позивача 1 надійшли письмові пояснення № 17/1127 від 20.05.2015 р., в яких позивач 1 просив суд задовольнити позовні вимоги прокурора та стягнути заборгованість з відповідача на користь позивача 2.
Прокурор в судових засіданнях 07.05.2015 р., 28.05.2015 р., 16.06.2015 р. та 02.07.2015 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник позивача 1 в судові засідання 07.05.2015 р. та 16.06.2015 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань позивач 1 був повідомлений належним чином, а в судових засіданнях 28.05.2015 р. та 02.07.2015 р. підтримав позовні вимоги.
Представник позивача 2 в судових засіданнях 07.05.2015 р., 28.05.2015 р., 16.06.2015 р. та 02.07.2015 р. підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судові засідання 07.05.2015 р., 28.05.2015 р., 16.06.2015 р. та 02.07.2015 р. не з'явився. Про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений шляхом розміщення інформації про розгляд справи на сторінці суду (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет.
Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення прокурора представників позивача 1 та позивача 2, суд
ВСТАНОВИВ:
13.12.2013 р. між публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та житлово-комунальним підприємством «Скворцово» (покупець) було укладено договір № 1336/14-БО-19 купівлі-продажу природного газу (договір), згідно з п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ на умовах договору.
31.01.2014 р. сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу природного газу № 1336/14-БО-19 від 13.12.2013 р., в якій сторони виклали п.п. 1.2., 5.2. та розділ 12 договору в редакції, зазначеній в тексті додаткової угоди.
Відповідно до п. 1.2. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 31.01.2014 р.) газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.
Згідно з п. 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. газ обсягом до 160 тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.): І кв. - 85 (січень - 25, лютий - 35, березень - 25); ІІ кв. - 10 (квітень - 10); ІV кв. - 65 (жовтень - 15, листопад - 20, грудень - 30).
Обсяги газу, що планується передати за договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі ± 5% (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого сторонами згідно з п. 2.1. договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (підпункти 2.1.1., 2.1.2. договору).
Пунктом 3.1. договору передбачено, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі.
Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.3. договору).
Відповідно до п. 3.4. договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно з п. 5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюється НКРЕ.
Пунктом 5.2. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 31.01.2014 р.) передбачено, що всього до сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 3340,75 грн.
У разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, вони є обов'язковими для сторін за договором з моменту введення їх в дію (п. 5.3. договору).
Відповідно до п. 5.5. договору загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу.
Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця (включно), наступного за місяцем поставки газу.
Згідно з п. 6.3. договору за наявності заборгованості у покупця за договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.
Розділом 11 договору передбачено, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
На виконання умов договору в січні-лютому 2014 р. позивач 2 передав, а відповідач прийняв 25,083 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 83796,08 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 р. за січень 2014 р. на суму 49583,44 грн. та від 28.02.2014 р. за лютий 2014 р. на суму 34212,64 грн., підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками підприємств.
Відповідач за отриманий в січні-лютому 2014 р. природний газ взагалі не рохрахувався, що підтверджується довідкою позивача 2 про операції по підприємству «Скворцово» з 01.12.2013 р. по 30.11.2014 р., в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 83796,08 грн.
Враховуючи те, що на момент звернення прокурора до суду відповідач вказану заборгованість не погасив, прокурор просить суд стягнути з відповідача 83796,08 грн.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем 2 за договором купівлі-продажу природного газу № 1336/14-БО-19 від 13.12.2013 р. у сумі 83796,08 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, то вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 2 заборгованості у сумі 83796,08 грн. підлягає задоволенню.
Прокурором також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1732,64 грн. 3 % річних та 13130,39 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Прокурор просить суд стягнути з відповідача 13130,39 грн. інфляційних втрат, що нараховані за період лютий-вересень 2014 р. на прострочену заборгованість за січень 2014 р. у сумі 49583,44 грн. та за період березень-вересень 2014 р. на прострочену заборгованість за лютий 2014 р. у сумі 34212,64 грн.
Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Враховуючи викладене, прокурором неправомірно нараховано інфляційні втрати за місяці, в яких мали бути здійснені відповідні платежі, а саме за лютий 2014 р. на прострочену заборгованість за січень 2014 р. у сумі 49583,44 грн. та за березень 2014 р. на прострочену заборгованість за лютий 2014 р. у сумі 34212,64 грн.
Таким чином, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за березень-вересень 2014 р. на заборгованість відповідача за січень 2014 р. у сумі 49583,44 грн. та за період квітень-вересень 2014 р. на прострочену заборгованість за лютий 2014 р. у сумі 34212,64 грн., інфляційні втрати становлять 11965,49 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 2.
Також прокурор просить суд стягнути з відповідача 1732,64 грн. 3% річних, нарахованих за період з 14.02.2014 р. по 03.11.2014 р. на прострочену заборгованість за січень 2014 р. у сумі 49583,44 грн. та за період з 14.03.2014 р. по 03.11.2014 р. на прострочену заборгованість за лютий 2014 р. у сумі 34212,64 грн.
Проте, наданий розрахунок 3% річних є невірним, оскільки прокурором неправильно визначено дати початку періодів нарахування 3% річних.
Відповідно до п. 6.1. договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу, а тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати вартості отриманого в січні 2014 р. природного газу з 15.02.2014 р., а в лютому 2014 р. - з 15.03.2014 р.
Таким чином, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за період з 15.02.2014 р. по 03.11.2014 р. на прострочену заборгованість за січень 2014 р. у сумі 49583,44 грн. та за період з 15.03.2014 р. по 03.11.2014 р. на прострочену заборгованість за лютий 2014 р. у сумі 34212,64 грн., сума 3% річних становить 1725,75 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 2.
Крім того, прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача 7839,65 грн. пені за прострочення оплати отриманого в січні-лютому 2014 р. природного газу, нарахованих за період з 14.02.2014 р. по 13.08.2014 р. на прострочену заборгованість за січень 2014 р. у сумі 49583,44 грн. та за період з 14.03.2014 р. по 13.09.2014 р. на прострочену заборгованість за лютий 2014 р. у сумі 34212,64 грн.
Згідно з п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. договору, покупець зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Проте, наданий розрахунок пені є невірним, оскільки прокурором неправильно визначено дати початку періоду нарахування пені.
Як вже зазначалось, відповідно до умов п. 6.1. договору відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати вартості отриманого в січні 2014 р. природного газу з 15.02.2014 р., а в лютому 2014 р. - з 15.03.2014 р.
Таким чином, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за період з 15.02.2014 р. по 13.08.2014 р. на прострочену заборгованість за січень 2014 р. у сумі 49583,44 грн. та за період з 15.03.2014 р. по 13.09.2014 р. на прострочену заборгованість за лютий 2014 р. у сумі 34212,64 грн., сума пені становить 7809,81 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 2.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягають стягненню в доход державного бюджету України.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з житлово-комунального підприємства «Скворцово» (97544, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський р-н, с. Скворцове, вул. Калініна, 59, код 32316059) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) 83796,08 грн. (вісімдесят три тисячі сімсот дев'яносто шість грн. 08 коп.) заборгованості, 11965,49 грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять грн. 49 коп.) інфляційних втрат, 1725,75 грн. (одну тисячу сімсот двадцять п'ять грн. 75 коп.) 3% річних та 7809,81 грн. (сім тисяч вісімсот дев'ять грн. 81 коп.) пені.
2. В іншій частині позову відмовити.
3.Стягнути з житлово-комунального підприємства «Скворцово» (97544, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський р-н, с. Скворцово, вул. Калініна, 59, код 32316059) в доход державного бюджету України 2105,94 грн. (дві тисячі сто п'ять грн. 94 коп.) судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.О. Рябцева
Рішення підписано 08.07.2015 р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2015 |
Оприлюднено | 14.07.2015 |
Номер документу | 46569427 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Рябцева О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні