Рішення

від 09.07.2015 по справі 927/841/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

09.07.2015 Справа № 927/841/15

За позовом: Фермерського господарства "Арго",

вул. Південна, 16, смт. Єланець, Єланецький район, Миколаївська область, 55501,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Ресурс і К",

вул. О.Кошового, буд.1, корпус 7, м. Чернігів, 14000,

про стягнення 72 926 грн.

суддя Демидова М.О.

Представники сторін:

від позивача: Вакаренко В.Д. - голова, Вакаренко С.В., довіреність від 07.07.2015;

від відповідача: не прибув

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за непоставлений відповідно до умов укладеного сторонами у справі договору купівлі-продажу від 21.04.2015 № 46 товар у розмірі 50676 грн. 00 коп. відповідно до ст.. 693 Цивільного кодексу України, а також в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набуте майно - грошові кошти у розмірі 22250 грн. 00 коп.

У судовому засіданні 09.07.2015 представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відповідач явку свого повноважного представника у засідання суду вдруге не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином шляхом надсилання за його юридичною адресою процесуальних документів господарського суду.

23.06.2015 на адресу господарського суду Чернігівської області підприємством зв'язку повернуто поштове відправлення, а саме ухвала про порушення провадження у справі, надіслана судом відповідачеві за даним позовом - ТОВ "Техно - Ресурс і К" (вул. О. Кошового, буд.1, корпус 7, м. Чернігів, 14000), із зазначенням причини повернення: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, відповідач у справі належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи відповідачем не надані, у зв'язку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні під час судового розгляду справи представників позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

21.04.2015 між позивачем та Приватним підприємством «Техно-Ресурс і К» укладено договір купівлі-продажу № 46 (далі за текстом - договір) (а.с. 10), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Продавець (Приватне підприємство «Техно-Ресурс і К») зобов'язався передати належний йому товар у власність Покупцеві (позивачу у справі), а позивач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Ресурс і К», код 37591883, є правонаступником Приватного підприємства «Техно-Ресурс і К», код 37591883, щодо прав та обов'язків за укладеним з позивачем договором внаслідок зміни організаційно-правової форми Приватного підприємства «Техно-Ресурс і К». При цьому заміни сторони договору фактично не відбулося, оскільки зміна організаційно-правової форми юридичної особи із залишенням її коду у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не є реорганізацією цією юридичної особи.

Як встановлено пунктом 3.1 договору, Продавець зобов'язаний передати товар Покупцю у повному обсязі протягом 5 (п'яти) днів з моменту оплати (укладання договору). Перехід права власності відбувається з моменту передачі товару/оплати, що оформляється видатковою накладною/актом прийому-здачі.

Відповідно до п. 4.1 та 4.2 договору оплата товару здійснюється Покупцем на умовах попередньої оплати у розмірі 100%.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що предметом договору є дизельне паливо у кількості 3090л. Ціна за один літр продукції з урахуванням доставки на господарство замовника становить 16 грн. 40 коп.

На виконання умов договору та виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-0000046 від 21.04.2015 позивачем перераховано відповідачеві попередню оплату у розмірі 50676 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №25 від 21.04.2015 (а.с. 13).

В порушення умов п. 3.1. договору відповідач свої зобов'язання не виконав та не передав товар протягом 5 днів з моменту оплати, а саме до 26.04.2015.

Крім того, позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-0000047 від 22.04.2015 перераховано відповідачеві попередню оплату на придбання селітри аміачної у розмірі 22250 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №26 від 22.04.2015 (а.с. 14). Але до сьогоднішнього часу товар відповідачем не поставлений.

Договір на поставку селітри аміачної у письмовій формі між сторонами не укладався.

Позивачем на адресу відповідача 05.05.2015 була направлена претензія № 6з вимогою про повернення сплачених коштів за непоставлений товар у розмірі 72926 грн., які складаються з суми попередньої оплати за непоставлений відповідно до умов укладеного сторонами у справі договору купівлі-продажу від 21.04.2015 № 46 товар у розмірі 50676 грн. 00 коп. (на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України), а також з витребуваних в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 22250 грн. 00 коп.

Вимоги відповідачем були залишені без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач під час судового розгляду справи вказані обставини не спростував, а також не скористався правом участі у судових засіданнях свого повноважного представника.

Під час судового розгляду справи доказів часткового або повного погашення суми позову відповідачем надано не було.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, право особи вимагати припинення дії, яка порушує право.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати .

Матеріалами справи та її фактичними обставинами доведено факт укладення сторонами у справі договору купівлі-продажу дизельного пального, виконання позивачем взятих на себе за вказаним договором зобов'язань з перерахування попередньої оплати, а також факт невиконання відповідачем у справі зобов'язання з поставки обумовленого договором товару на суму 50676 грн.

05.05.2015 позивачем відповідачеві направлена претензія № 6 з вимогою про повернення суми попередньої оплати за непоставлений відповідно до договору товар у розмірі 50676 грн. 00 коп. (на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України).

Передплата за товар відповідачем позивачеві не повернута, обумовлений договором товар не поставлений.

Доведеним в порядку ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України є також той факт, що між сторонами в спрощений спосіб укладена угода купівлі-продажу на підставі рахунку - фактури №СФ-0000047 від 22.04.2015, який був надісланий в електронному вигляді позивачу з підписом, печаткою підприємства, найменуванням товару та його кількістю відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України.

05.05.2015 позивачем відповідачеві направлена претензія № 6 з вимогою про повернення перерахованих на підставі рахунку - фактури №СФ-0000047 від 22.04.2015 грошових коштів у розмірі 22250 грн. 00 коп. внаслідок непоставки товару.

Вимоги претензії відповідачем не виконані.

З урахуванням викладеного вище обов'язок відповідача з повернення передплати у загальній сумі 72 926 грн. є доведеним, а позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її фактичними обставинами.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Ресурс і К", вул. О.Кошового, буд.1, корпус 7, м. Чернігів, 14000, код 37591883, на користь Фермерського господарства "Арго", вул. Південна, 16, смт. Єланець, Єланецький район, Миколаївська область, 55501, код 37969415, суму попередньої оплати товару у розмірі 72 926 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1827 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 09.07.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 09.07.2015.

Суддя М.О. Демидова

.

.