Постанова

від 12.05.2015 по справі 820/11748/13-а

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоСамсіна І.Л., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Автоарт» до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області (далі - Інспекція) про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

ТОВ «Автоарт» звернулося до суду з позовом до Інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень: від 11 вересня 2013 року № 1220302203 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в загальному розмірі 630 000 грн (основний платіж - 420 000 грн, штраф - 210 000 грн), про збільшення грошового зобов'язання за штрафними санкціями на суму 510 грн за актом № 206/20-30-22-03/33410369; від 10 жовтня 2013 року № 1720302203 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 1 629 600 грн (основний платіж - 1 086 400 грн, штраф - 543 200 грн), про збільшення грошового зобов'язання за штрафними санкціями на суму 510 грн за актом № 470/20-30-22-03/33410369; від 23 жовтня 2013 року № 0001362201 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 720 000 грн (основний платіж - 480 000 грн, штраф - 240 000 грн); від 23 жовтня 2013 року № 0001372201 про збільшення грошового зобов'язання за штрафними санкціями на суму 510 грн.

Суд першої інстанції встановив, що з 30 липня по 5 серпня 2013 року Інспекція провела документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Автоарт» (ідентифікаційний код - 33410369) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України по господарськи[ взаємовідносинах із приватним підприємством (далі - ПП) «Інтер Бізнес-Форум» (ідентифікаційний код - 33299857) за квітень 2013 року.

Документально результати проведеної перевірки оформлені актом від 12 серпня 2013 року № 206/20-30-22-03/33410369, який містить судження Інспекції про вчинення платником податків податкового правопорушення - заниження розміру грошових зобов'язань із ПДВ за рахунок недотримання вимог пункту 198.6 статті 198 , пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин: далі - ПК), а саме: неподання до перевірки первинних документів по взаємовідносинах із ПП «Інтер-Бізнес-Форум».

Посилаючись на згаданий акт, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2013 року № 1220302203 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ в загальному розмірі 630 000 грн (основний платіж - 420 000 грн, штраф - 210 000 грн).

З 21 по 28 серпня 2013 року Інспекція провела документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Автоарт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України по взаємовідносинах із ПП «ПКТ» (ідентифікаційний код - 37864492) за вересень і листопад 2012 року, а також із ПП «Інтер Бізнес-Форум» за березень і травень 2013 року.

Документально результати проведеної перевірки оформлені актом від 4 вересня 2013 року № 470/20-30-22-03/33410369, який містить судження Інспекції про вчинення платником податків податкового правопорушення - заниження розміру грошових зобов'язань із ПДВ через недотримання вимог пункту 198.6 статті 198 , пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК , а саме: неподання до перевірки первинних документів по взаємовідносинах із ПП «ПКТ» та ПП «Інтер Бізнес-Форум».

Посилаючись на згаданий акт, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 10 жовтня 2013 року № 1720302203 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ у загальному розмірі 1 629 600 грн (основний платіж - 1 086 400 грн, штраф - 543 200 грн).

З 23 по 27 вересня 2013 року Інспекція провела документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Автоарт» з питань підтвердження господарських відносин із ТОВ «Грін Сервіс Компані» (ідентифікаційний код - 38347674), їх реальності та повноти відображення в обліку за листопад 2012 року.

Документально результати проведеної перевірки оформлені актом від 27 вересня 2013 року № 707/20-30-22-01/33410369, який містить судження Інспекції про вчинення платником податків податкового правопорушення - заниження розміру грошових зобов'язань з ПДВ за рахунок недотримання вимог пункту 198.6 статті 198 , пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК , а саме: неподання до перевірки первинних документів по взаємовідносинах із ТОВ «Грін Сервіс Компані».

Посилаючись на згаданий акт, Інспекція винесла податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2013 року № 0001362201 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ у загальному розмірі 720 000 грн (основний платіж - 480 000 грн, штраф - 240 000 грн), а також податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2013 року № 0001372201 про збільшення грошового зобов'язання за штрафними санкціями на суму 510 грн.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 13 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року, адміністративний позов задовольнив частково: скасував податкові повідомлення-рішення від 11 вересня 2013 року № 1220302203, 10 жовтня 2013 року № 1720302203, 23 жовтня 2013 року № 0001362201 та 23 жовтня 2013 року № 0001372201. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 січня 2015 року касаційну скаргу Інспекції залишив без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі - без змін.

Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, Інспекція звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 44.6 статті 44 та пункту 85.9 статті 85 ПК.

На обґрунтування заяви Інспекція послалася на ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 лютого та 17 вересня 2014 року (№№ К/800/21863/13, К/800/30529/13 відповідно), у яких суд касаційної інстанції за подібних обставин дійшов протилежних висновків.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У справі, яка розглядається, касаційний суд, погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність факту порушення позивачем податкового законодавства та про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, зазначив, що суди попередніх інстанцій встановили реальність вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, які спрямовані на настання правових наслідків та підтверджені оформленими належним чином первинними документами, що дає підприємству право на відображення цих операцій у податковому обліку при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток і ПДВ, зокрема формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 6 лютого 2014 року (справа № К/800/30529/13), на яку посилається заявник, касаційний суд, залишаючи без змін постанову апеляційного суду, зазначив, що позивач ані до перевірки, ані під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій не надав жодного документа первинного бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження фінансово-господарських операцій із ПП «Техноконсалт» і ТОВ «Консаж», на підставі яких ПП «Блок» сформувало податковий кредит за січень-лютий 2011 року та валові витрати за І квартал 2011 року. Тому касаційний суд погодився з висновком податкового органу щодо порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних правовідносин), пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК, та, як наслідок, визнав правомірним донарахування ПП «Блок» суми податку на прибуток за І квартал у загальному розмірі 9069 грн (з яких 9068 грн - за основним платежем, 1 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями) та суми ПДВ за січень-лютий 2011 року на суму 7887 грн 57 коп. (з яких 7885 грн 57 коп. - за основним платежем, 2 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями).

В ухвалі від 17 вересня 2014 року (справа № К/800/21863/13) Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зазначив, що на підтвердження використання позивачем товару, придбаного у ТОВ «Промспец Консалтинг» у межах господарської діяльності, а саме для виготовлення та подальшої реалізації побутових чистильно-мийних засобів, а також для здійснення будівельних робіт, представник позивача надав до суду договори, укладені між ТОВ «Технологія» і ТОВ «НК «Восток», ТОВ «С-ТРАНС», АТЗТ «ХЛАДПРОМ», ДО «Комбінат «СВІТАНОК», ВАТ «Новатор», видаткові накладні, акти виконаних робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт. Проте після дослідження вказаних документів суди попередніх інстанцій встановили, що з них не вбачається, що придбаний саме у ТОВ «Промспец Консалтинг» товар було використано у виробництві побутових чистильно-мийних засобів, а також для здійснення будівельних робіт. Окрім цього, неможливо встановити, що цей товар було використано у межах господарської діяльності позивача в повному обсязі. Також до суду не було надано доказів наявності у ТОВ «Технологія» власних або орендованих приміщень, де здійснювалось виробництво зазначеної продукції, яким чином здійснювалось виробництво цієї продукції, а також доказів наявності необхідного персоналу та обладнання для здійснення будівельних робіт. Наведені обставини у сукупності та взаємозв'язку з фактами неподання позивачем доказів фактичного вчинення дій у процесі виконання розглядуваних операцій, відсутності названих постачальників за місцезнаходженням були цілком об'єктивно розцінені судами як доказ безтоварності цих операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку підприємства.

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що касаційний суд ухвалив їх за різних фактичних обставин справ, установлених судами, у зв'язку з чим не можна дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Таким чином, оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, то у задоволенні заяви Інспекції слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

У задоволенні заяви державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийІ.Л. Самсін Судді:О.Ф. ВолковМ.І. Гриців О.А. КороткихО.В. Кривенда В.В. КривенкоВ.Л. Маринченко П.В. ПанталієнкоО.Б. Прокопенко О.О. Терлецький