Постанова

від 17.03.2009 по справі 13/2100

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 17 березня 2009 р.                                                                                   

№ 13/2100 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. -головуючого,

Разводової С.С.,

Самусенко С.С. -доповідача,

розглянувши  матеріали касаційної скарги

СПД -фізичної особи ОСОБА_1

на постанову

Київського міжобласного

апеляційного господарського суду  від

20 жовтня 2008 року

у справі

№ 13/2100

господарського суду

Черкаської області

за позовом

СПД -фізичної особи ОСОБА_1

до

Державного підприємства  "Черкаське будівельно-монтажне

управління"

про

стягнення 253 900 грн. 50 коп.

за участю представників сторін

від позивача -ОСОБА_2.

від відповідача -не з'явився

В С Т А Н О В

И В:

СПД -фізична особа ОСОБА_1

звернувся до господарського суду Черкаської області із позовом до Державного

підприємства "Черкаське будівельно-монтажне управління" про стягнення

253 900 грн. 50 коп. за договором від 24.07.2007 про залучення третьої

особи-інвестора.

Рішенням господарського суду

Черкаської області від 13.05.2008 у справі №13/2100 (суддя Скиба Г.М.) позов

СПД -фізичної особи ОСОБА_1. до Державного підприємства "Черкаське

будівельно-монтажне управління" задоволено повністю.

При прийнятті рішення місцевий

господарський суд вказав на порушення ДП "Черкаське будівельно-монтажне

управління" права СПД - фізичної особи ОСОБА_1. володіння, користування та

розпорядження переданим відповідно до мирової угоди у справі про банкрутство №

01/5396 нерухомим майном, і як наслідок такого порушення -завдання ДП

"Черкаське будівельно-монтажне управління" збитків СПД -фізичній

особі ОСОБА_1., керуючись ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу

України, ст.ст. 22, 319, 610, 526, 614

Цивільного кодексу України і положеннями договору про залучення третьої

особи-інвестора від 24.07.2007, дійшов висновку про задоволення позову СПД

-фізичної особи ОСОБА_1.

Постановою Київського міжобласного

апеляційного господарського суду від 20.10.2008 у справі № 13/2100 (колегія

суддів: головуючий Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Разіна Т.І.) рішення

господарського суду Черкаської області від 13.05.2008 скасовано; прийнято нове

рішення, яким у задоволенні позову СПД -фізичної особи ОСОБА_1. до Державного

підприємства "Черкаське будівельно-монтажне управління" про стягнення

253 900 грн. 50 коп. відмовлено.

СПД -фізична особа ОСОБА_1.

звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, у якій

просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського

суду від 20.10.2008 та залишити в силі рішення господарського суду Черкаської

області від 13.05.2008 у справі № 13/2100.

Вищим господарським судом України

ухвалою від 26.02.2009 у справі №13/2100 порушено касаційне провадження.

          Відповідач

процесуальним правом участі його повноважного представника в судовому засіданні

касаційної інстанції не скористався.

          З дотриманням меж перегляду справи в

касаційній інстанції заслухавши суддю-доповідача, представника позивача,

обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування

норм процесуального та матеріального права місцевим та апеляційним

господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла

висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1117 ГПК

України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція

на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом

першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За встановленими обставинами справи

господарськими судами першої та апеляційної інстанцій 16.07.2007 ДП

"Черкаське будівельно-монтажне управління" та комітет кредиторів ДП

"Черкаське будівельно-монтажне управління" уклали мирову угоду у

справі про банкрутство №01/5396, згідно п.4.1.1 якої СПД -фізична особа

ОСОБА_1. взяв на себе зобов'язання з погашення заборгованості ДП

"Черкаське будівельно-монтажне управління" перед кредиторами в сумі 4

505 900 грн. в обмін на активи ДП "Черкаське будівельно-монтажне

управління".

Вказану мирову угоду затверджено

ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.07.2007 у справі №

01/5396.

Перелік майна, яке повинно було

бути передане від ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління" СПД

-фізичній особі ОСОБА_1. за п.4.1.1 мирової угоди, наведено в додатку № 2 до

мирової угоди.

Господарськими судами попередніх

інстанцій встановлено, що 24.07.2007 між СПД -фізичною особою ОСОБА_1. та ДП

"Черкаське будівельно-монтажне управління" на підставі мирової угоди

та ухвали господарського суду Черкаської області від 23.07.2007 у справі №

01/5396 укладено договір про залучення третьої особи-інвестора, згідно умов

якого СПД -фізична особа ОСОБА_1. зобов'язувався перерахувати ДП

"Черкаське будівельно-монтажне управління" грошові кошти у сумі 4 505

900 грн., а ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління"

зобов'язувалось передати СПД -фізичній особі ОСОБА_1. активи оціненою вартістю

4 505 900 грн.

Пунктом 3.2. договору інвестування

сторони домовились, що ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління"

після отримання банківського підтвердження про отримані кошти передає за актом

приймання-передачі СПД -фізичній особі ОСОБА_1. нерухоме майно.

Згідно п. 6.2 договору інвестування

усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані з ним, у тому

числі пов'язані з дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням

цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або

порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами

чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин

звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та

справедливості.

Господарськими судами попередніх

інстанцій встановлено, що додатком № 1 до договору інвестування сторони

визначили перелік майна, розташованого по АДРЕСА_1  в  м.

Черкаси,  яке  передається 

СПД  -фізичній особі ОСОБА_1.

Перелік майна, визначений у додатку

№2 до мирової угоди та яке передається СПД -фізичній особі ОСОБА_1., відповідає

переліку майна, визначеному у додатку № 1 до договору інвестування.

Як встановлено господарськими

судами, 10.09.2007 сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі

майна, згідно якого ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління"

передало, а СПД -фізична особа ОСОБА_1. прийняв нерухоме майно, розташоване

поАДРЕСА_1 в м. Черкаси загальною вартістю 4 505 900 грн. Перелік прийнятого

СПД -фізичною особою ОСОБА_1. майна відповідає перелікам майна, визначеним у

додатку № 2 до мирової угоди та у додатку № 1 до договору інвестування. Разом з

майном СПД -фізичною особою ОСОБА_1. прийнято технічну документацію на майно, а

саме картки обліку ф. 400 та інвентаризаційна відомість.

Господарськими судами попередніх

інстанцій встановлено, що СПД -фізичною особою ОСОБА_1. на підставі мирової

угоди було здійснено державну реєстрацію отриманого майна, що підтверджується

витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Комунальним

підприємством "Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації"за

№15889596 від 11.09.2007.

Як вбачається з матеріалів справи,

досліджених господарськими судами попередніх інстанцій, підставами для подання

позову СПД - фізичною особою ОСОБА_1. до ДП "Черкаське будівельно-монтажне

управління" про відшкодування 253 900 грн. 50 коп. збитків стало те, що на

переконання СПД -фізичної особи ОСОБА_1. внаслідок бездіяльності ДП

"Черкаське будівельно-монтажне управління" щодо звільнення отриманого

майна від третіх осіб СПД -фізичній особі ОСОБА_1. було завдано матеріальних

збитків.

Згідно висновків місцевого

господарського суду відповідач порушив умови п.6.2 прикінцевих положень

договору інвестування та конституційне право позивача на належне володіння

своїм майном, а саме приховав інформацію про наявність на території переданого

майна сторонніх осіб, що стало причиною понесення позивачем збитків.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України вважає в даному випадку помилковими висновки

місцевого господарського суду та вірною позицію апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. ст. 33 та 34

ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 614 ЦК України

передбачає, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання

зобов'язань покладається при наявності вини (умислу або необережності).

Проте, притягнення до

цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом

умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою

цивільно-правової відповідальності. При цьому складовими правопорушення,

необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб'єкт та

об'єкт правопорушення, а також суб'єктивна та об'єктивна сторони.

Суб'єктом цивільного правопорушення

є боржник, а об'єктом правопорушення -зобов'язальні правовідносини кредитора та

боржника. Суб'єктивну сторону становить вина боржника, а об'єктивну

-протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання

обов'язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв'язок між

протиправною поведінкою боржника та збитками. За відсутності хоча б одного з

цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування

наявності реальних збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною

поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що

протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли

у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Господарським судом апеляційної

інстанції встановлено, що за договором про залучення третьої особи-інвестора

від 24.07.2007 та актом приймання-передачі нерухомого майна від 10.09.2007 СПД

- фізична особа ОСОБА_1. був обізнаний про статус отриманого ним від ДП "Черкаське

будівельно-монтажне управління" майна, оскільки у вказаних договорі та

акті зазначено, що будівлі "Т-І", "С-І" та "с"

поАДРЕСА_1 в м. Черкаси є гуртожитками.

Як встановлено господарськими

судами, акт приймання-передачі майна від 10.09.2007 СПД -фізичною особою

ОСОБА_1. підписано без зауважень та застережень, що свідчить про прийняття ним

нерухомого майна від ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління" з

таким правовим режимом використання, який визначено в акті. При цьому, як

зазначено в акті приймання-передачі від 10.09.2007, разом з нерухомим майном

СПД -фізичній особі ОСОБА_1. було передано технічну документацію на майно.

Як вбачається з копій матеріалів

інвентаризаційної справи, отриманих на запит Київського міжобласного

апеляційного господарського суду від 30.09.2008, будівлі "Т-І",

"С-І" та "с" поАДРЕСА_1 в м. Черкаси є гуртожитками.

Господарський суд апеляційної

інстанції встановив, що СПД -фізична особа ОСОБА_1. знав або повинен був знати

про можливість знаходження в належних йому приміщення третіх осіб, та,

приймаючи нерухоме майно від ДП "Черкаське будівельно-монтажне

управління" згідно акту приймання-передачі від 10.09.2007, погодився на

отримання нерухомого майна -гуртожитків, незважаючи на можливість знаходження в

ньому третіх осіб.

Враховуючи те, що позивач був

обізнаний щодо статусу отриманого майна, апеляційний господарський суд

встановив, що відсутня вина (умисел або необережность) відповідача щодо

неповідомлення позивача про можливість знаходження в отриманих позивачем

приміщеннях третіх осіб.

Крім цього, колегія суддів

апеляційного господарського суду встановила, що за п.6.2 договору оренди

будівлі №ВМ-1 від 12.09.2007 між позивачем та ТОВ "Ромакс-Буд"

позивач (орендодавець) зобов'язувався передати орендарю (ТОВ "Ромакс-Буд")

об'єкт оренди, звільнений від зобов'язань третіх сторін, тобто готовий для

використання в цілях, визначених договором.

Таким чином, колегія суддів

апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що позивач своїми

діями щодо прийняття не себе зобов'язання перед ТОВ "Ромакс-Буд"

передати об'єкт оренди, саме звільнений від зобов'язань третіх сторін, тобто

знаючи про наявність таких зобов'язань, виключив можливий причинно-наслідковий

зв'язок між діями відповідача по передачі майна з обтяженням (гуртожитків) та

наслідками.

Колегія суддів апеляційного

господарського суду встановила, що відповідач не порушив умов п.6.2 прикінцевих

положень договору інвестування шляхом неповідомлення позивача про можливість

знаходження в отриманих позивачем приміщеннях третіх осіб, тобто відсутня вина

відповідача, оскільки позивач був обізнаний щодо статусу отриманого майна, а

відтак, відсутній і причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача по

передачі майна та збитками позивача.

Апеляційний господарський суд

встановив, що рішення місцевого господарського суду прийнято при неповному

з'ясуванні обставин справи тому, що факт приховування інформації про наявність

на території переданого майна сторонніх осіб судом першої інстанції встановлено

без урахування відомостей, викладених в додатку 2 до мирової угоди від

16.07.2007, в договорі про залучення третьої особи-інвестора від 24.07.2007, в

інвентаризаційній справі на передані будівлі та в акті приймання-передачі від

10.09.2007 щодо статусу переданого майна, а саме що будівлі "Т-І",

"С-І" та "с" поАДРЕСА_1 в м. Черкаси є гуртожитками.

Відповідно до ст. 1117

ГПК України касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати

доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого

чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про

достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,

збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За наведених вище встановлених

судом апеляційної інстанції обставин, що позивачем належним чином не доведено

наявність вини відповідача, причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача

по передачі майна та понесеними збитками, колегія суддів Вищого господарського

суду України погоджується з тим, що відсутні підстави для задоволення позову у

даній справі про відшкодування 253900,50 грн. збитків.

Враховуючи вищенаведене, колегія

суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що постанова

апеляційного господарського суду є обґрунтованою, відповідає чинному

законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, а доводи касаційної

скарги не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного

провадження, тому Вищий господарський суд України залишає касаційну скаргу без

задоволення, а постанову апеляційного господарського суду -без змін.

Враховуючи вказане, керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК

України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу СПД -фізичної особи

ОСОБА_1 залишити без задоволення.

          Постанову Київського міжобласного апеляційного

господарського суду від 20.10.2008 у справі № 13/2100 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                     

І. Плюшко

Судді:                                                                                         

С. Разводова

          С.

Самусенко