Рішення

від 31.03.2009 по справі 11/40-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е

м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

31 березня 2009 р.                           Справа 11/40-09

за

позовом   приватного підприємця фізичної

особи ОСОБА_1,

                    м. Вінниця

до                 Вінницького обласного

виробничого підприємства водопровідно-

                    каналізаційного господарства

«Вінницяводоканал», м. Вінниця

про               визнання договору приєднання

частково недійсним.

Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т.

Кармаліта, за участю представників:

від позивача       - 

ОСОБА_2, ОСОБА_3 за довіреностями;

від відповідача   -  Є.

Швидюк за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - приватний

підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним п. 3.10

договору приєднання № 2495-10 від 13.06.2008р..

Позов мотивовано тим, що з

13.06.2006р. позивач є абонентом ВОКВПВКГ «Вінницяводоканал» та споживачем

послуг по водопостачанню. Між позивачем та відповідачем укладено договір

приєднання за № 2495-10 з терміном дії по 13.12.2006р., для тимчасового  надання послуг з водопостачання та

водовідведення на період реконструкції квартири під магазин товарів промислової

групи за адресою: м. Вінниця, АДРЕСА_1.

27.03.2008р.   договір приєднання № 2495-10 було

продовжено  до 01.08.2008р. в якому

позивачем односторонньо включено п. 3.10. такого змісту: «Якщо термін дії

договору закінчився,  нарахування за

надані послуги  проводиться за пропускною

здатністю труби вводу (п. 9.6 Правил)».

Позивач вважає, що вказаний пункт

договору є незаконним, оскільки суперечить нормам чинного законодавства та

нормативним актам  самого відповідача,

посилаючись на таке.

Статтею 634 ЦК України визначено,

що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у

формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений  лише шляхом 

приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга

сторона  не може запропонувати свої умови

договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу

сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а

також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за

порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка

приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх

інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у

визначенні умов договору.

Оскільки відповідач є суб'єктом

природної монополії, позивач  був

позбавлений можливості  як змінити  умови договору, так і не міг укласти

договір  на водопостачання та

водовідведення з іншим підприємством. Тому позивач вважає, що оскаржуваний

пункт договору містить умови, обтяжливі для нього.

Відповідач у відзиві № 6-4/777 від

04.03.2009р. позовні вимоги не визнає в повному обсязі обґрунтовуючи це

наступним. Відповідно до п. 9.8. «Правил користування системами комунального

водопостачання та водовідведення в містах і селищах України»затверджених

Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 65

від 01.07.1994 р., у разі самовільного приєднання до комунального водопроводу

та вводів абонентів або за безоблікове водокористування, коли водокористувач не

оформлений як абонент чи не одержав дозволу Водоканалу, витрата води

визначається згідно з п. 9.6 цих Правил за весь період користування

водопроводом.

У п. 9.6. Правил вказується, що

Водоканал виконує розрахунок витрат води у такому порядку: за пропускною

здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/ сек. та дією її повним

перерізом протягом 24 годин за добу.

Отже, в разі закінчення терміну дії

договору, вважається, що споживач користується послугами водопостачання

самовільно без дозволу Водоканалу і витрата води має визначатися відповідно до

п. 9.6. Правил.

Відповідно до ст. 207

Господарського Кодексу України господарське зобов'язання може бути на вимогу

однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом

недійсним повністю або в частині, лише при наявності таких підстав:

невідповідність зобов'язання вимогам закону; вчинення зобов'язання з метою, яка

за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладення зобов'язання

учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської

компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

У зв'язку з тим, що жодної з

перерахованих вище підстав не існує, не можна ставити питання про визнання

п.3.10. Договору приєднання «Для тимчасового надання послуг з водопостачання та

водовідведення на період будівництва та реконструкції об'єктів»№ 2495 - 10 від

27.03.2008 р., укладеного між позивачем та відповідачем, недійсним.

Заслухавши пояснення представників

сторін, оцінивши наявні у справі докази, судом 

встановлено наступне.

27.03.2008р. між ПП ОСОБА_1 та  ВОКВП ВКГ «Вінницяводоканал» укладено договір

приєднання «Для тимчасового надання послуг з водопостачання та водовідведення

на період будівництва та реконструкції об'єктів»№ 2495-10 з терміном його дії,

відповідно до п. 5.1, до  01.08.2008 р..

Згідно п. 3.10 договору,  якщо термін дії договору закінчився,

нарахування за надані послуги проводиться за пропускною здатністю труби вводу (

п. 9.6. Правил), який на думку позивача є незаконним.

Як свідчать матеріали справи між

сторонами до моменту укладення договору приєднання, а саме 27.03.2008р.,  діяли договір для надання послуг з

водопостачання та водовідведення від 13.06.2006 р. та договір для тимчасового

надання послуг  з водопостачання  та водовідведення від 28.11.2007р..

Слід зазначити, що в договорі від

28.11.2007 р. також був п. 3.10. відповідно до якого якщо термін дії договору

закінчився, нарахування за надані послуги проводиться за пропускною здатністю

труби вводу ( п. 9.6. Правил)..

Наведене свідчить, що між сторонами

укладалось три договори за № 2495-10 від 13.06.2006 р., від 28.11.2007 р. та

від 27.03.2008р., тоді як позивачем ставиться вимога про визнання недійсним п.

3.10 договору № 2495-10 від 13.06.2008р..

В судовому засіданні у сторін

з'ясовувалось про укладення  договору №

2495-10 від 13.06.2008р.. Представник відповідача і представники позивача  вказали, що договір  № 2495-10 від 13.06.2008р. між сторонами не

укладався.

Таким чином, позивачем оскаржено

пункт договору, якого не існує.

Статтею 22 Господарського

процесуального кодексу України  визначені

права та обов'язки  сторін.  В даній нормі вказано до позивач  вправі 

до  прийняття  рішення 

по  справі   змінити підставу або предмет позову,

збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку

досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу

в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом при розгляді справи,  роз'яснено представникам сторін їх права та

обов'язки.   Проте позивач не скористався

своїми правами на зміну предмету позовних вимог.  

Згідно ст.  43 ГПК України господарський суд оцінює

докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному

і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх

сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь

встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона

повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх

вимог і заперечень шляхом подання доказів.   

З огляду на вищевикладене в його

сукупності,  суд не вбачає правових

підстав для задоволення позову, а тому в позовних вимогах слід відмовити, як

безпідставно заявлених.

Керуючись   ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82,

84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И

В:

В позові фізичної особи -

приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним п. 3.10 договору

приєднання № 2495-10 від 13.06.2008р. відмовити.

                             Рішення оформлено

та підписано 03.04.2009р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

віддрук.

прим.:

1

- до справи

2

-позивачу (21000, м.Вінниця, АДРЕСА_1)

3

-відповідачу (21022, м. Вінниця, вул.. Київська, 173)