Постанова

від 25.03.2009 по справі 24/219-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

П О С Т А Н О В А

І М Е  Н Е М    

У К Р А Ї Н И

“19»березня  2009 р.                                                

Справа №24/219-08

Колегія

суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого

судді   Кравець Т.В., суддів Гончар Т.В.,

Терещенко О.І.

при секретарі -Бухановій Т.А.

за участю представників:

прокурор

- Василець Ю.О.

позивача -не з'явився

відповідача -  не з'явився

Харківської районної державної адміністрації

Харківської області -Осипова Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційне подання Харківського

міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Харківської районної

державної адміністрації, м. Харків (вх. №361 Х/2-5)

на 

рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2008р. по

справі №24/219-08

за

позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до Циркунівської сільської

ради, с. Циркуни Харківського району Харківської області

про

визнання

права власності,-

в с т а н о в и л а :

          У  грудні 2008 року фізична особа-підприємець

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Циркунівської сільської

ради про визнання права власності на самовільно збудований (без належного оформлення

передбаченої діючим законодавством України дозвільної документації) за рахунок

власних коштів житловий будинок площею 18,0 кв. м, розташований в сел. Циркуни

Харківського району Харківської області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

вказаний житловий будинок збудований позивачем за власні кошти у зв'язку з чим

позивач просив суд визнати за ним право власності на новостворене нерухоме

майно (житловий будинок).

    Рішенням господарського

Харківської області від 24.12.2008р. по справі №24/219-08 позовні вимоги були

задоволені в повному обсязі. Визнано за ФОП ОСОБА_1 право власності на житловий

будинок площею 18,0 кв. м, що знаходиться в сел. Циркуни Харківського району

Харківської області. Витрати по сплаті державного мита та коштів на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладено на позивача.

    Відповідно до ч.1 статті

29 Господарського процесуального кодексу України прокурор може вступити за

своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії

її розгляду для представництва інтересів держави, повідомивши суд про участь у

справі.

          З метою захисту та

представництва інтересів держави в особі державного органу - Харківської

районної державної адміністрації, Харківський міжрайонний прокурор повідомив апеляційний

господарський суд про вступ в розгляд справи №24/219-08 шляхом внесення

апеляційного подання на рішення господарського суду Харківської області від

24.12.2008р. в якому просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове,

яким у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на

порушення судом норм матеріального і процесуального права. Апеляційне подання

обґрунтовує тим, що судом прийняте рішення про права та обов'язки осіб, які не

були залучені до участі у справі, а саме 

Харківської районної державної адміністрації, яка відповідно до ст. 21

Закону України «Про місцеві державні адміністрації»є розпорядником земель

державної власності відповідно до закону.

          Харківська районна

державна адміністрація Харківської області надала відзив на апеляційне подання

Харківського міжрайонного прокурора  та

просить апеляційне подання задовольнити, оскаржуване рішення місцевого

господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні

позовних вимог ФОП ОСОБА_1, посилаючись на те, що Харківською районною

державною адміністрацію не приймалося рішення про відведення земельної ділянки

ФОП ОСОБА_1

          Позивач - ФОП

ОСОБА_1 надав відзив на апеляційне подання Харківського міжрайонного прокурора

в якому просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а

апеляційне подання без задоволення, посилаючись на те, що звернення позивача з

позовом про визнання права власності на будинок не порушує будь-яких прав та

інтересів Харківської районної державної адміністрації.

       18.03.2009р. через

канцелярію суду надійшла заява від ФОП ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі

у зв'язку з неможливістю з'явитись в судове засідання.

          19.03.2009р. ФОП

ОСОБА_1  надала через канцелярію суду

клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з'явлення в

судове засідання та необхідністю надання додаткових доказів по справі. Також

просила вважати заяву, подану нею 18.03.2009р., не чинною.

       Розглянувши

клопотання позивача про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла

висновку про залишення його без задоволення, оскільки  позивачем не надано обґрунтованих доказів

неможливості бути присутнім в судовому засіданні. 

        У зв'язку з

викладеним, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без

участі представника позивача за наявними у справі документами.

 Перевіривши повноту

встановлення судом першої інстанції обставин справи та докази по справі на їх

підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційного подання в межах вимог,

передбачених ст. 101 ГПК України, 

колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційного

подання виходячи із наступного.

Як видно із матеріалів справи 

у 2008 році позивач самовільно збудувала за рахунок власних коштів в

сел. Циркуни Харківського району Харківської області житловий будинок площею

18, кв.м. До позовної заяви позивачем 

надані копії платіжних документів на придбання будівельних матеріалів,

на які він посилається як на підставу побудови житлового будинку за власні

кошти та технічний  висновок,

виготовлений Українським   державним    проектним   

інститутом «Укрміськбудпроект»про стан 

будівельних конструкцій самовільно збудованої будівлі на території

Харківського району, згідно якого конструкції будівлі є капітальними, мають

достатньо міцні характеристики, сама будівля придатна для її подальшої

експлуатації в якості житлового будинку.

Частиною 1 ст. 331 ЦКУ 

встановлено,  що право власності

на новостворене нерухоме майно виникає моменту завершення будівництва. Якщо

право власності на нерухоме майно згідно закону підлягає державній реєстрації,

право власності виникає з моменту держави реєстрації.  Відсутність правовстановлюючих

документів,  на підставі яких проводиться

реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна стало підставою для

звернення ФОП ОСОБА_1 до суду з позовом про визнання за нею права власності на

самовільно збудований житловий будинок загальною площею 18,0 кв.м.,

розташований  в сел. Циркуни Харківського

району Харківської області.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд зазначив,

що будівництво будинку відбувалось за власні кошти позивача, що підтверджується

копіями платіжних документів на придбання будівельних матеріалів, а на

замовлення позивача Українським державним проектним інститутом

«Укрміськбудпроект»був виготовлений технічний висновок про стан будівельних

конструкцій самовільно збудованого будинку на території Харківського району,

згідно якого конструкції будівлі є капітальними, мають достатньо міцні

характеристики, а сама будівля придатна для її подальшої експлуатації в якості

житлового будинку. Отже житловий будинок хоча і є об'єктом самочинного

будівництва в розумінні ст. 376 Цивільного кодексу України, втім позивач має

право на визнання за ним права власності на самовільно побудовану будівлю

площею 18,0 кв.м., розташовану  в сел.

Циркуни Харківського району Харківської області.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком

виходячи з наступного.

Вирішуючи питання щодо визнання за позивачем права власності на

самовільно побудовану будівлю, місцевим господарським судом взагалі не

досліджувалось питання  щодо земельної

ділянки на якій розташований об'єкт самочинного будівництва.

У відповідності до ст. 116 Земельного Кодексу України  набуття права на землю  громадянами та юридичними особами  здійснюється шляхом  передачі земельних ділянок у власність  або надання їх у користування. Порядок

передачі земельних ділянок  у постійне

користування передбачений ст. 123 ЗК України , а порядок передачі земельних

ділянок  в оренду - ст.124 ЗК України.

Право власності та право постійного користування  на земельну ділянку згідно  ст. 125 ЗК України  виникає після одержання  її власником або користувачем  документа , що посвідчує право власності та

право користування  земельною ділянкою

та  його державної реєстрації. Право на

оренду  земельної ділянки виникає  після 

укладення договору оренди  і його

державної реєстрації. Право власності  на

земельну ділянку  і право постійного

користування  земельною ділянкою  посвідчується державними актами. Право оренди

землі  оформляється  договором , який реєструється  відповідно до закону ( ст. 126 Земельного

Кодексу України ).

Враховуючи , що позивачем не було надано суду  ані державного акту на право власності  або право постійного користування на земельну

ділянку, ані  договору оренди земельної

ділянки, правові підстави  для  користування ФОП ОСОБА_1 земельною ділянкою

відсутні.

Відповідно до статті 376 ЦК України  житловий будинок, будівля, споруда, інше

нерухоме майно вважаються самочинним  будівництвом,

якщо вони збудовані  або будуються на

земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без  належного дозволу  чи належно затвердженого  проекту, або з істотними порушеннями  будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює 

будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього .

Право власності на самочинно збудоване 

нерухоме майно  може бути за

рішенням суду визнане  за особою, яка

здійснила самочинне будівництво  на

земельній ділянці , що не була їй відведена 

для цієї мети, за умови надання 

земельної ділянки  у

встановленому  порядку особі під уже

збудоване  нерухоме майно.  

          Якщо власник

(користувач) земельної ділянки  заперечує

проти  визнання права власності  на нерухоме 

майно за особою, яка здійснила 

(здійснює) самочинне будівництво 

на його земельній ділянці, або якщо 

це порушує  права інших осіб,

майно підлягає знесенню  особою, яка

здійснила (здійснює) самочинне 

будівництво , або за її рахунок.

Колегія суддів також зазначає, що право власності виникає на

підставах, не заборонених законом (статті 328-345 ЦК України). Серед них

зазначається така підстава, як набуття права власності на новостворене майно

(ст. 331 ЦК України), яка передбачає момент виникнення в особи права власності

на новостворене нерухоме майно, що підлягає введенню в експлуатацію. Таким

моментом відповідно є момент прийняття до експлуатації такого об'єкту, а якщо

він підлягає державній реєстрації -момент державної реєстрації.

Пунктом 1.6. "Тимчасового положення про порядок реєстрації

прав власності на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства

юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 визначено, що реєстрації підлягають

права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено

та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів

технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права

власності на ці об'єкти.

Позивачем не надано доказів 

відведення йому земельної ділянки під будівництво, відсутній у  позивача і дозвіл та затверджений належним

чином проект на будівництво. Доказів введення в експлуатацію самочинно

збудованої будівлі також не було надано суду. В матеріалах справи також

відсутні матеріали, які підтверджують відповідність побудованого будинку

державним санітарним, екологічним, протипожежним нормам.

Крім того, відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного

кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності

повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну

власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах

населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за

межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

          Відповідно ст. 1

Закону України «Про місцеві державні адміністрації»місцева державна

адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до систем органів

виконавчої влади.

          Згідно ст. 21

зазначеного закону місцева державна адміністрація розпоряджається землями

державної власності відповідно до закону.

          Оскільки

територія, на якій розташований зазначений житловий будинок, знаходиться за

межами населеного пункту м. Циркуни, що підтверджується листом Харківської

районної державної адміністрації Харківської області №371/02-12 від

24.01.2009р.,  розпорядником земель, які

знаходяться за межами населених пунктів, є Харківська районна державна

адміністрація Харківської області. 

Таким чином суд прийняв рішення про права і обов'язки Харківської

районної державної адміністрації, яка не була залучена до участі у справі.

          Зазначені обставини не були враховані

господарським судом Харківської області при прийнятті оскаржуваного рішення, в

зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського

суду Харківської області від 24.12.2008р. по справі №24/219-08 прийняте при

неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням

норм матеріального і процесуального 

права в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційне подання

прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст.

103, пп. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105 ГПК України, колегія суддів

апеляційного господарського суду,-         

          п о с т а н о в и л а:

Апеляційне подання Харківського міжрайонного прокурора в інтересах

держави в особі Харківської районної державної адміністрації, м. Харків

задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2008р.

по справі №24/219-08 скасувати та прийняти по справі нове рішення.

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків

відмовити.

          Дана постанова

набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця

до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

                            Судді                                                              

Т. В. Кравець

Т.В. Гончар                                                                                       

О.І. Терещенко

Повний текст постанови підписаний

19.03.2009р.