Справа № 754/18510/13
Провадження № 2-6021/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В.
за участю секретаря - Макас Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Благодійної організації "Благодійний фонд "Надія-ХХІ століття" до ОСОБА_2 про розірвання договору та визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач Благодійна організація "Благодійний фонд "Надія-ХХІ століття" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання договору та визнання права власності, мотивуючи свої вимоги тим, що 01.06.2012 року між сторонами був укладений Договір про здійснення реконструкції та внутрішнього оздоблення нежитлової будівлі. Предметом Договору є реконструкція та внутрішнє оздоблення нежилої будівлі по АДРЕСА_1 за рахунок відповідача. Пунктом 2.3 Договору визначено, що позивач забезпечує закінчення будівництва у строк 15 календарних місяців за умови повного та своєчасного фінансування будівництва Замовником. Вартість будівництва складає 400000, 00 грн. Пунктом 3.4 Договору встановлено, що Замовник проводить фінансування будівництва за наступним графіком: протягом 20 календарних днів після підписання Договору сплачує 30 % від вартості будівництва; решта 70 % від вартості будівництва сплачується рівними частками протягом 14 місяців. 20.06.2012 року відповідачем було сплачену позивачу грошові кошти в розмірі 120000, 00 грн., що підтверджується розпискою, після чого позивач розпочав будівництво. Але після цього згідно встановленого графіку відповідач жодного разу не сплатив грошові кошти. На даний час позивач закінчив реконструкцію нежилої будівлі по АДРЕСА_1 та отримав технічний паспорт на зазначену будівлю та декларацію про готовність об"єкту до експлуатації. Позивач виконав свої зобов"язання за договором в повному обсязі, а відповідач грошові кошти в повному обсязі не сплатив, борг становить 280000, 00 грн. На підставі викладеного позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача борг за Договором про здійснення реконструкції нежитлової будівлі від 01.06.2012 року в сумі 280000, 00 грн. та судові витрати по справі.
В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просив суд їх задовольнити в повному обсязі, а саме:
1) Розірвати Договір про здійснення реконструкції нежитлової будівлі від 01.06.2012 року, укладений між сторонами;
2) Визнати право власності, згідно технічного паспорту, на утворений після реконструкції майновий комплекс по АДРЕСА_1 загальною площею 171, 0 кв.м., який складається з літери "б", площею 139, 3 кв.м., та літери "В", площею 31, 7 кв.м.
3) Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати по справі.
Відповідач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнав. Пояснив, що він свої зобов"язання за Договором виконав в повному обсязі, а тому підстав для задоволення позову немає.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Благодійної організації підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.06.2012 року між Благодійною організацією "Благодійний фонд "Надія-ХХІ століття" та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Договір про здійснення реконструкції нежитлової будівлі по АДРЕСА_1.
Предметом даного Договору є реконструкція та внутрішнє оздоблення нежилої будівлі по АДРЕСА_1 за рахунок відповідача ОСОБА_2
Пунктом 2.3 Договору визначено, що позивач забезпечує закінчення будівництва у строк 15 календарних місяців за умови повного та своєчасного фінансування будівництва Замовником. Вартість будівництва складає 400000, 00 грн.
Пунктом 3.4 Договору встановлено, що Замовник проводить фінансування будівництва за наступним графіком: протягом 20 календарних днів після підписання Договору сплачує 30 % від вартості будівництва; решта 70 % від вартості будівництва сплачується рівними частками протягом 14 місяців.
20.06.2012 року відповідачем було сплачено на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 120000, 00 грн., що підтверджується розпискою, після чого позивач розпочав будівництво. Але після цього відповідач жодного разу не сплатив грошові кошти, чим порушив встановлений графік.
На даний час позивач закінчив реконструкцію нежилої будівлі по АДРЕСА_1 та отримав технічний паспорт на зазначену будівлю та декларацію про готовність об"єкту до експлуатації. Позивач виконав свої зобов"язання за договором в повному обсязі, а відповідач грошові кошти в повному обсязі не сплатив, борг становить 280000, 00 грн.
Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов"язань за Договором вартість будівництва збільшилась через зростання вартості будівельних матеріалів та вартості послуг.
В своїх позовних вимогах представник позивача вказує на те, що на даний час є всі підстави для розірвання договору від 01.06.2012 року.
Відповідно до вимог ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов"язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно із ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із змісту зобов"язання.
Статтею 653 ЦК України визначено, що у разі розірвання договору зобов"язання сторін припиняються. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Як встановлено при розгляді справи, відповідач умови укладеного Договору від 01.06.2012 року в повному обсязі не виконав, грошові кошти повністю на рахунок позивача не сплатив, тому суд вважає, що є всі підстави для розірвання Договору та задоволення позовних вимог в цій частині.
Що стосується позовних вимог про визнання права власності, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
Цивільний кодекс України розкриває поняття права власності, як сукупність трьох правомочностей власника: права володіння, права користування та права розпорядження.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності. Частина 1 статті 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ст. 392 ЦК України власник майна вправі предявити позов про визнання права його власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 181 ЦК України передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об"єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Частиною 2 статті 386 ЦК України визначено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, 24.09.1998 року Благодійна організація отримала в дар нежитлову будівлю по вул.. Вишгородській, 26/2 у м. Києві, що підтверджується Договором дарування.
В подальшому дана будівлі постійно перебувала у користуванні та власності позивача.
22.08.2005 року між Київською міською радою та позивачем був укладений Договір оренди земельної ділянки по вул.. Вишгородській, 26\2 у м. Києві для експлуатації та обслуговування павільйону і торговельного майданчику.
21.01.2008 року був виготовлений технічний паспорт нежитлової будівлі.
В 2012 році позивач вирішив реконструювати вищевказану нежитлову будівлю, для чого уклав з відповідачем оспорюваний Договір.
Таким чином, на підставі вищевказаних документів позивач за власні кошти здійснив ремонтно-будівельні роботи нежилої будівлі, внаслідок чого воно збільшилося, право власності ТОВ на основну частину нежитлової будівлі набуто відповідно до вимог діючого законодавства.
Враховуючи те, що відповідачем оспорюється право власності позивача на вказану нежилу будівлю, що робить неможливим для позивача здійснення права власності в повному обсязі, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем права власності на майновий комплекс по вул.. Вишгородській, 26-б у м. Києві та задоволення позовних вимог в цій частині.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Благодійної організації є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 3441, 00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 16, 182, 317, 319, 331, 376, 392 ЦК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Благодійної організації "Благодійний Фонд "Надія-ХХІ століття" до ОСОБА_2 про розірвання договору та визнання права власності - задовольнити.
Розірвати Договір про здійснення реконструкції нежитлової будівлі від 01.06.2012 року, укладений між Благодійною організацією "Благодійний Фонд "Надія-ХХІ століття" та ОСОБА_2.
Визнати за Благодійною організацією "Благодійний Фонд "Надія-ХХІ століття" (м. Київ, вул. Полупанова, 3-А, код ЄДРПОУ 21458157) право власності, згідно технічного паспорту, на утворений після реконструкції майновий комплекс по АДРЕСА_1, загальною площею 171, 0 кв.м., який складається з літери "Б", площею 139, 3 кв.м., та літери "В", площею 31, 7 кв.м.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Благодійної організації "Благодійний Фонд "Надія-ХХІ століття" витрати по сплаті судового збору в сумі 3441, 00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення.
Головуючий:
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2013 |
Оприлюднено | 15.07.2015 |
Номер документу | 46592710 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Деснянський районний суд міста Києва
Лісовська О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні