Рішення

від 06.07.2015 по справі 761/38707/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/38707/14-ц

Провадження №2/761/2188/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 липня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Панасенко Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Державний гастрольно-концертний центр України» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 22 грудня 2014 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Казенного підприємства «Державний гастрольно-концертний центр України» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона перебувала у трудових відносинах із Відповідачем, починаючи із 01 жовтня 2013 року і по 30 квітня 2014 року, включно, обіймаючи посаду заступника головного бухгалтера та була звільнена в порядку пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України. Зауважує, що на день звільнення і до дня звернення до суду із цим позовом повний розрахунок із нею Відповідачем не проведено. Вказує, що на день її звільнення, підлягала до виплати заборгованість по заробітній платі у розмірі 9 519 грн. 10 коп. та яка їй не виплачена, у зв'язку з чим вона вважає, що Відповідач повинен виплатити їй середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, розмір якого, за її розрахунками на час пред'явлення позову, складав 55 328 грн. Крім того, зауважує, що оскільки Відповідачем не проведено із нею повний розрахунок, зазначеними діями останнього їй заподіяно моральну шкоду, розмір якої вона оцінює у 10 000 грн., обґрунтовуючи заподіяння їй моральної шкоди тим, що порушення Відповідачем трудового законодавства призвело до постійних душевних переживань, яких вона зазнала і які пов'язані з тим, що вона опинилася у неприємному для неї нестабільному фінансовому становищі, через неотримання коштів, чесно нею відпрацьованих та на які вона розраховувала як на засоби для життя. Просила суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 9 519 грн. 10 коп., середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 55 328 грн. та відшкодувати моральну у розмірі 10 000 грн.

В ході судового розгляду справи Позивач, в особі свого представника, 15 червня 2015 року подала заяву про уточнення позову в частині щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, згідно якої просила суд стягнути із Відповідача на її користь кошти у розмірі 100 464 грн. В іншій частині позовних вимог залишила їх незмінними.

У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви від 15 червня 2015 року, підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник Відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, зауваживши, що Позивачеві не виплачено заборгованість по заробітній платі у розмірі 9 519 грн. 10 коп., мотивуючи вказану обставину скрутним фінансовим становищем Відповідача, та у зв'язку з чим просила суд відмовити у задоволенні позову в частині щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Крім того, також просила суд відмовити у задоволені позову в частині щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки вважає позовні вимоги в цій частині необґрунтованими.

Заслухавши пояснення представника Позивача, представника Відповідача, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з таких підстав.

За змістом частини 1 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, визнані сторонами, не підлягають.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно записів у трудовій книжці Позивача, вона перебувала у трудових відносинах із Відповідачем із 01 жовтня 2013 року і по 30 квітня 2014 року та була звільнена із займаної посади заступника головного бухгалтера за угодою сторін, згідно пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (а.с. 19, 20).

Згідно довідки Відповідача від 09 жовтня 2014 року за № 81, виданої на ім'я Позивача, заборгованість по заробітній платі станом на 09 жовтня 2014 року, складає 9 519 грн. 10 коп. (а.с. 21).

Оскільки вказана обставина була визнана сторонами у судовому засіданні, суд знаходить вказану обставину такою, що доказуванню не підлягає.

За змістом частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Оскільки, в порушення вказаної норми, при звільненні Позивача, належні їй суми Відповідач не виплатив, зазначена сума у розмірі 9 519 грн. 10 коп. підлягає стягненню із Відповідача на користь Позивача у судовому порядку.

Крім того, Позивач просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на її користь середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позов в цій частині також підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач працювала на посаді заступника головного бухгалтера з посадовим окладом у розмірі 7 280 грн. Оскільки при її звільненні, виплата всіх належних їй сум не була виплачена, на час звернення Позивача до суду із позовом, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період із 30 квітня 2014 року і по 15 червня 2015 року, за підрахунками Позивача, перевірених судом, склав 100 464 грн. Зокрема, як вбачається із Довідки про середню заробітну плату (дохід), видану на ім'я Позивача (а.с. 59), розмір її заробітної плати за два останні місяці перед звільненням (лютий, березень 2014 року) складав по 7 280 грн., відповідно. Виходячи із кількості робочих днів за вказаний період, по 20 днів у кожному місяці, розмір середньоденного заробітку Позивача складав 364 грн. (7 280 + 7 280 = 14 560 : 40 (роб. дні) = 364 грн. Кількість робочих днів за період із 30 квітня 2014 року і по 15 червня 2015 року складає 276 днів, у зв'язку з чим розмір середнього заробітку Позивача за весь час затримки станом на 15 червня 2015 року складає 100 464 грн. (364 грн. х 276 днів = 100 464 грн.), які підлягають стягненню із Відповідача на користь Позивача у судовому порядку.

А всього із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 109 976 грн. 10 коп.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України, заробітна плата підлягає індексації в установленому законодавством порядку.

За таких обставин, вищевказані суми заборгованості при їх виплаті підлягають індексації в установленому законодавством порядку.

Крім того, Позивач також просить суд ухвалити судове рішення, яким відшкодувати на її користь моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. з мотивів, викладених у позовній заяві.

Позов в цій частині задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до статті 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що при звільненні Позивача, Відповідач допустив порушення трудового законодавства, оскільки не виплатив суми, які належали Позивачеві в день її звільнення. Разом з тим, обґрунтовуючи моральні страждання обставинами, вказаними у позові, Позивач не надала суду належних доказів на їх підтвердження та не довела взаємозв'язку між протиправними діями Відповідача та її переживаннями, через допущені порушення з боку останнього, які б призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

За таких обставин, виходячи із фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що позов в цій частині є недоведеним, у зв'язку з чим у задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.

Крім того, відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 099 грн. 76 коп.

При ухваленні рішення суд, відповідно до вимог статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, допускає негайне виконання рішення в частині присудження Позивачеві заборгованості по заробітній платі за один місяць.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 95, 116, 117 Кодексу законів про працю України, керуючись статтями 10, 11, 13, 60, 61, 88, 212-215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Державний гастрольно-концертний центр України» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди - з а д о в о л ь н и т и частково.

Стягнути із Казенного підприємства «Державний гастрольно-концертний центр України» (Код ЄДРПОУ 35530682) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти у розмірі 109 976 (сто дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) гривень 10 коп. (сума зазначена без утримання податків та інших обов'язкових платежів), з індексацією, відповідно до вимог діючого законодавства.

У задоволенні позовних вимог в частині щодо відшкодування моральної шкоди - в і д м о в и т и.

Стягнути із Казенного підприємства «Державний гастрольно-концертний центр України» (Код ЄДРПОУ 35530682) на користь держави судовий збір у розмірі 1 099 (одна тисяча дев'яносто дев'ять) гривень 76 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині щодо присудження виплати заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :