Рішення

від 08.07.2015 по справі 904/4726/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.07.15р. Справа № 904/4726/15

За позовом Командитного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ВИСОКОВОЛЬТНОЇ АПАРАТУРИ-ВАКАТОВ" І КОМПАНІЯ", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЛІК ЛТД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 315 296,01 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Буц О.В. - представник (дов. № 17 від 11.11.2014)

Клієнко Н.В. - представник (дов. № 4 від 17.06.2015)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Командитне товариство "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ВИСОКОВОЛЬТНОЇ АПАРАТУРИ-ВАКАТОВ" І КОМПАНІЯ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЛІК ЛТД" про стягнення заборгованості за договором поставки № 2/37-С-115 від 21.02.2012 в розмірі 1 298 576,61 грн., з яких: 687 190,00 грн. основний борг, 60 717,47 грн. пеня, 489 974,27 грн. інфляційні втрати, 60 694,87 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 2/37-С-115 від 21.02.2012, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.06.2015.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 23.06.2015 на 08.07.2015.

07.07.2015 представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 315 296,01 грн., з яких: 687 190,00 грн. основний борг, 51 539,25 грн. пеня, 515 871,89 грн. інфляційні втрати, 60 694,87 грн. 3% річних.

Суд, виходячи зі змісту заяви про уточнення, розцінює її як заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд прийняв заяву позивача до розгляду.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.07.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2012 між Командитним товариством "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ВИСОКОВОЛЬТНОЇ АПАРАТУРИ-ВАКАТОВ" І КОМПАНІЯ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ЛІК ЛТД" (замовник) було укладено договір поставки № 2/37-С-115 (а.с.13).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується виготовити і поставити комплектно розподільні пристрої серії КМ-1Ф, а замовник оплатити і прийняти продукцію згідно специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору.

Сторонами була підписана специфікація № 1 від 21.02.2012, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо конкретного асортименту, ціни та кількості (а.с.16).

Відповідно до пункт 3.2 договору, загальна вартість договору становить 2 290 632,00 грн., вт.ч. ПДВ 20% - 381 772,00 грн.

На виконання умов договору, позивач поставив товар відповідачу на загальну суму 2 290 632,00 грн., що підтверджується накладними:

- 121 від 28.05.2012 на суму 796 896,00 грн.,

- 129 від 31.05.2012 на суму 826 152,00 грн.,

- 131 від 06.06.2012 на суму 667 584,00 грн. (а.с.18-20).

Пунктом 3.3 договору встановлено, що розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України (гривні), в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку: 50% - попередня оплата, протягом 10 банківських днів з дати отримання від постачальника рахунки, 50% - за фактом готовності продукції до відвантаження, протягом 10 банківських днів після письмового повідомлення про готовність на адресу постачальника, вказану в даному договорі.

Листами № 2/37-444 від 30.05.2012 та № 2/37-464 від 06.06.2012 позивач повідомив відповідача про готовність продукції до відвантаження (а.с.22-23).

Відповідач частково оплатив товар на суму 1 603 442,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (а.с.35-39).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 687 190,00 грн.

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 687 190,00 грн. не оплачено, що є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3.3 договору, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 687 190,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 5.2 договору у випадку порушення замовником строків оплати продукції (відповідно до п. 3.3 договору) замовник зобов'язаний оплатити постачальнику пеню у розмірі 0,3%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочки платежу, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки платежу.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 21.06.2012 по 20.12.2012 у сумі 51 539,25 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 51 539,25 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3 % річних за період з 21.06.2012 по 27.05.2015 у сумі 60 694,87 грн. та інфляційні втрати за період з 21.06.2012 по 27.05.2015 у сумі 515 971,89 грн.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення 3% у сумі 60 694,87 грн. та інфляційних втрат у сумі 515 971,89 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЛІК ЛТД" (49016, м. Дніпропетровськ, провулок Міцкевича, 1; ідентифікаційний код 24425201) на користь Командитного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ВИСОКОВОЛЬТНОЇ АПАРАТУРИ-ВАКАТОВ" І КОМПАНІЯ" (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 13; ідентифікаційний код 05755559) - 687 190,00 грн. основний борг, 51 539,25 грн. пеня, 515 871,89 грн. інфляційні втрати, 60 694,87 грн. 3% річних, 25 971,53 грн. судовий збір, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЛІК ЛТД" (49016, м. Дніпропетровськ, провулок Міцкевича, 1; ідентифікаційний код 24425201) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) - 334,39 грн. судовий збір, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 13.07.2015.

Суддя Я.С. Золотарьова