Рішення

від 02.07.2015 по справі 907/534/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.07.2015

Справа № 907/534/15

за позовом Прокурора Міжгірського району, смт. Міжгір'я в інтересах держави в особі Міжгірської селищної ради, смт. Міжгір'я

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Росиця", смт. Міжгір'я

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної податкової інспекції у Міжгірському районі, смт. Міжгір'я

про розірвання договору оренди земельної ділянки від 31.05.2005 року та зобов'язання її повернути

Суддя Бобрик Г. Й.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

В судовому засіданні приймав участь - Роман М. С., старший прокурор відділу прокуратури Закарпатської області

Суть спору: прокурор Міжгірського району, смт. Міжгір'я в інтересах держави в особі Міжгірської селищної ради, смт. Міжгір'я звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,95 га від 31.05.2005 року, укладений між Міжгірською селищною радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Росиця", який зареєстрований за № 0405070600010 від 31.05.2005 року; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Росиця" повернути спірну земельну ділянку позивачу земельну ділянку площею 0,95 га, вартістю 853 575,00 грн., яка розташована в межах населеного пункту смт. Міжгір'я урочище Дівчий Міжгірського району Закарпатської області (суть спору викладене з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по орендній платі згідно договору оренди землі від 31.05.2005 року. Стверджуючи про систематичну несплату відповідачем орендних платежів, позивач на підставі ст. 651 ЦК України, ст. 291 ГК України, ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" обґрунтовує наявність підстав для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки.

Водночас, відповідно до акту комісії органу місцевого самоврядування щодо огляду орендованої земельної ділянки від 30.06.2015 року встановлено, що на спірній земельній ділянці будівельні роботи відсутні; за період з 31.05.2015 року по 30.06.2015 року відповідач не звертався до позивача про надання дозволу на виконання будівельних робіт, що підтверджується довідкою Головного управління державної фіскальної служби у Закарпатській області про наявну заборгованості ТзОВ "Росиця" станом на 22.06.2015 року.

Відділ Держземагенства у Міжгірському району листом повідомив, що у 2005 році спірна земельна ділянка відносилась до земель сільськогосподарського призначення і була надана у державну власність Міжгірській селищній раді. На теперішній час земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності і належить територіальній громаді Міжгірської селищної ради.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про причини своєї неявки суд не повідомив.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, на виконання вимог суду, викладених в ухвалах від 20.05.2015 року та від 09.06.2015 року, не надав письмові пояснення по суті позовних вимог та не направив представника для участі в засідання суду по розгляду справи.

За даними Єдиного державного реєстру (витяг - у матеріалах справи поданий прокурором ) відповідач зареєстрований як юридична особа за адресою: Закарпатська область, смт. Міжгір'я, вул. Шевченка, 96, яка зазначена у позовній заяві, та, за якою надсилається кореспонденція суду по даній справі. За таких обставин, оскільки відповідачеві кореспонденція суду в даній справі була надіслана за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві, і до повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу - юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - на час вчинення процесуальних дій, вважається, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи судом, своїми правами на участь у судовому розгляді справи не скористався.

Третя особа в судове засідання не з'явилася. Натомість надісланим суду письмовим поясненням позовні вимоги підтримує та повідомляє наступне. Відповідач з 2012 року не сплачує орендну плату за спірну земельну ділянку. Наведене стало підставою для звернення у лютому 2013 року ДПІ у Міжгірському районі до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ТзОВ "Росиця" податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 2 573,05 грн. за рахунок коштів. 22.03.2013 року Закарпатський окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення позову.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи в сукупності, заслухавши пояснення прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

31.05.2005 року між Міжгірською селищною радою (Орендодавцем, власником землі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Росиця" (Орендарем) було укладено договір оренди землі. Відповідно до умов Договору "Орендодавець" надав, а "Орендар" прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,95 га, яка розташована в смт. Міжгір'я, в урочищі Дівчий Міжгірського району Закарпатської області.

На земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна (п. 3 Договору).

Відповідно до п. 4 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 191 045,00грн., з розрахунку за 1 м. кв. - 20,11 грн.

Відповідно до п. 8 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 1 грн. за 1 м. кв. Загальна плата - 9 552,25 грн. за рік, в тому числі ПДВ.

Пунктом 10 Договору визначено, що орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 796,02 грн. не пізніше 10 числа наступного за звітнім місяцем.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 19 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором з приводу сплати орендної плати належним чином та у повному обсязі не виконував. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.03.2013 року по справі № 807/485/13-а присуджено до стягнення з ТзОВ "Росиця" 2 573,05 грн. податкового боргу із сплати орендної плати за оренду спірної земельної ділянки, що виник за період жовтень - грудень 2012 року. Довідкою ДПІ у Міжгірському районі ГУ ДФС у Закарпатській області № 783/10/7-20 від 22.06.2015 року підтверджується несплата відповідачем орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 31.05.2005 року та виникнення заборгованості в розмірі 6 643,36 грн. за період з 31.05.2012 року по 18.06.2015 року.

У п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 17.05.2011 року наведено правову позицію про те, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

В зв'язку із систематичної несплатою орендної плати за оренду земельної ділянки та непогашенням заборгованості прокурор звернувся до господарського суду з даним позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки від 31.05.2005 року та про зобов'язання ТзОВ "Росиця" повернути земельну ділянку площею 0,95 га, вартістю 853 575,00 грн., яка розташована в межах населеного пункту смт. Міжгір'я урочище Дівчий Міжгірського району Закарпатської області.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду, зокрема, в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону. Положеннями ст. 24 цього Закону закріплено, зокрема, право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ).

Відповідно до п. 288.7 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

У разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі". Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь - яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно - будівельною інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд (п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 17.05.2011 року).

Як констатовано судом, матеріалами справи підтверджено виникнення за відповідачем заборгованості у зв'язку з несплатою орендної плати за договором від 31.05.2005 року за період з 31.05.2012 року по 18.06.2015 року та використання даної земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України систематичні несплата земельного податку або орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до регламентованих ст. 651 ЦК України загальних цивільно-правових підстав зміни або розірвання договору, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що відповідачем систематично не виконувалися зобов'язання в частині сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору, а отже наявні передбачені законом підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки від 31.05.2005 року на вимогу орендодавця (позивача). Вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендаря.

Пунктом 34 Договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а умовами п. 19 Договору сторони передбачили повернення земельної ділянки орендодавцеві після припинення дії договору.

Вимога про зобов'язання повернути у державну власність земельну ділянку є похідною від вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки від 31.05.2005 року, оскільки відповідно до положень закону, у разі розірвання договору оренди земельної ділянки відповідач зобов'язаний негайно повернути орендодавцеві земельну ділянку, тому суд дійшов висновку про її задоволення.

З врахуванням наведеного вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки від 31.05.2005 року та про повернення її територіальній громаді Міжгірської селищної ради площею 0,95 га, вартістю 853 575,00 грн., яка розташована в межах населеного пункту смт. Міжгір'я урочище Дівчий Міжгірського району Закарпатської області є доведеними та обґрунтованими відповідно до закону, а отже підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, суд стягує з відповідача в доход бюджету.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольгнити повістю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,95 га від 31.05.2005 року, укладений між Міжгірською селищною радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Росиця", який зареєстрований за № 0405070600010 від 31.05.2005 року.

3.Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Росиця" повернути територіальній громаді Міжгірської селищної ради земельну ділянку площею 0,95 га, вартістю 853 575,00 грн., яка розташована в межах населеного пункту смт. Міжгір'я урочище Дівчий Міжгірського району Закарпатської області.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Росиця" (90 000, Закарпатська область, смт. Міжгір'я, вул. Шевченка, 96; код ЄДРПОУ 32730056) в доход Державного бюджету України (банк отримувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, отримувач коштів - державний бюджет м. Ужгород 22030001; рахунок отримувача - 31211206783002; код отримувача - 38015610) суму 1 218,00 (одна тисяча двісті вісімнадцять грн.) сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Вступну та резолютивну частини рішення проголошено 02.07.2015 року.

Повне рішення складено 08.07.2015 року.

Суддя Бобрик Г. Й.