Рішення

від 09.07.2015 по справі 909/618/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2015 р. Справа № 909/618/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Юват", с. Ільці, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78704

до відповідача: відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації, майдан Незалежності,11, м.Косів, Івано-Франківська область, 78600

про стягнення 109969,57 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Юрук В.І. - директор ТзОВ "Юват", (паспорт серія СС- №664056 від 20.10.98),

від відповідача: представник не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юват" звернулось в суд із позовом до відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації про стягнення 109969,57 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов"язання щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчать відмітка відділу документального забезпечення суду на зворотньому боці ухвали про порушення провадження у справі від 08.06.15 та Реєстром №322 від 09.06.15.

Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. Згідно з п.3.9.1 зазначеної постанови, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала суду від 08.06.15 надіслана відповідачеві рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у позовній заяві: майдан Незалежності,11, м. Косів, 78600 та відділенням зв"язку суду не повернуто, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги , давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представника позивача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

04.07.12 між сторонами даного спору укладено договір підряду №6Б, відповідно до якого підрядник (позивач) зобов"язався виконати за дорученням замовника (відповідача) роботу по капітальному ремонту приміщень Малорожинської ЗОШ І- ІІ ст. в с.Малий Рожин Косівського району (п.1.1 договору)

Згідно з п. 2.3 даного договору після закінчення виконання робіт підрядник зобов"язаний оформити необхідну виконавчу документацію, а замовник розрахуватися з підрядником за фактично виконані роботи згідно договору.

Відповідно до п.3.1. договору вартість робіт за даним договором згідно кошторисної документації складає 286877, 00 грн. згідно рішення постійної комісії районної ради з питань бюджету та фінансів від 29.03.11 №1-21/2012.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що розрахунок за виконані роботи замовник проводить щомісячно не пізніше 10-го числа наступного місяця за звітним, згідно актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт, підписаних та завірених замовником, підтверджених інженером технічного нагляду.

Позивач прийняті на себе договірні зобов"язання виконав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт за вересень та грудень 2012 року, які підписані представником відповідача без зауважень.

В порушення прийнятих на себе договірних зобов"язань, виконані позивачем роботи оплачено відповідачем частково. На момент винесення судом рішення заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору становить 51950, 80 грн., що підтверджується довідкою зустрічної перевірки № 820-21/156 від 06.12.13 Верховинської об"єднаної державної фінансової інспекції та актом звірки розрахунків від 07.07.15, які долучено до матеріалів справи.

Доказів погашення даної суми заборгованості відповідачем суду не подано.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

В силу ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст.854 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ч.4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 33 ГПК України покладено обов"язок на кожну зі сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем прийнятого на себе зобов"язання, вимога щодо стягнення з відповідача 51950,80 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

На підставі вказаної норми закону, позивачем відповідачу нараховані інфляційні втрати в сумі 37447,66 грн. та 3% річних в сумі 3637,97грн.

Керуючись частиною 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійснених позивачем нарахувань, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, судом перевірено правильність нарахування трьох відсотків річних, з врахуванням п.4.1 договору підряду №6Б від 04.07.12, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" менші за суму заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 3637,97 грн. В решті суми 3% річних слід відмовити.

Також, судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат в розмірі 37447,66 грн. та задоволено їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Щодо вимог позивача про стягнення 16886,16 грн. пені суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов"язання вчиняється в письмовій формі.

Пеня - це один із способів забезпечення виконання зобов"язань, який має додатковий характер. Правочин щодо встановлення способу забезпечення виконання зобов"язання має бути укладено тільки в письмовій формі незалежно від форми основного зобов"язання. Недодержання письмової форми спричиняє недійсність правочину щодо встановлення способів забезпечення виконання.

Оскільки в договорі підряду № 6Б від 04.07.12 відсутні будь-які посилання на забезпечення виконання зобов"язання шляхом нарахування пені, у суду відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення пені в сумі 16886,16 грн.

За таких обставин, позов підлягає до часткового задоволення в сумі 93036,43 грн., з яких 51950,80 грн. - основного боргу, 3637,97 грн. - 3% річних та 37447,66 грн. - інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, у відповідності до 129 Конституції України, ст. 11, 509, 525, 526, 530,610, 612,614, 625, 629, 837, 854 Цивільного Кодексу України, ст.173,193 Господарського кодексу України, керуючись ст. 33, 49, 55,75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Юват" до відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації про стягнення 109969,57 грн. задовольнити частково.

Стягнути з відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Косівської районної державної адміністрації, майдан Незалежності, 11, м. Косів, Івано-Франківська область,78600 (код 34159750) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юват", с. Ільці, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78704 (код 37638329)- 51950,80 (п"ятдесят одну тисячу дев"ятсот п"ятдесят гривень вісімдесят копійок) - основного боргу, 37447,66 (тридцять сім тисяч чотириста сорок сім гривень шістдесят шість копійок)- інфляційних втрат, 3637,97 (три тисячі шістсот тридцять сім гривень дев"яносто сім копійок) -3% річних та 1860,73 (одну тисячу вісімсот шістдесят гривень сімдесят три копійки) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.07.15

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"