Рішення

від 30.06.2015 по справі 911/1832/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2015 р.                                                             Справа № 911/1832/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гестія Люкс», м.Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий дом Юг», м.Сімферополь, АРК

про стягнення 65162,62 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гестія Люкс» (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий дом Юг» (далі – відповідач) про стягнення 65162,62 грн.

Провадження у справі №911/1832/15 порушено відповідно до ухвали суду від 28.04.2015 року та призначено справу до розгляду на 12.05.2015 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 12.05.2015 року не з'явився, відзив на позов не подав.

Позивач у судове засідання 12.05.2015 року не з'явився та надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними в ній матеріалами.

З метою витребування додаткових доказів, необхідних для розгляду справи, суд у судовому засіданні 12.05.2015 року дійшов висновку про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався на 16.06.2015 року.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 16.06.2015 року не з'явились. Розгляд справи відкладався до 30.06.2015 року.

На виконання вимог суду позивачем 18.06.2015 року були надіслані копії накладних про поставку товару.

В судове засідання 30.06.2015 року відповідач повторно не з‘явився, відзив на позов не надав.

Судом враховано рекомендації Вищого господарського суду України, що викладені в інформаційному листі від 05.06.2014 року № 01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Вищий господарський суд України в інформаційному листі від 15.05.2014 року № 01-06/615/14 «Про Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян правовий режим на тимчасово окупованій території України» зазначив, що неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, повинна бути підтверджена відповідною довідкою (листом) підприємства зв'язку.

Як вбачається з Доповідної записки керівника апарату Господарського суду Київської області, на окуповану територію Автономної Республіки Крим доставка поштової кореспонденції не здійснюється, що підтверджується довідками-листами Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про тимчасове призупинення поштових відправлень.

Відтак, суд здійснив всі заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, та дослідивши надані сторонами докази та пояснення, судом встановлено наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 25.04.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕСТІЯ ЛЮКС» (позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧИСТИЙ ДОМ ЮГ» (відповідач, Покупець) було укладено Договір постачання №21/10 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник постачає та передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує поставлені товари.

Згідно з п. 3.2. Договору, оплата здійснюється відповідно до законодавства України протягом строку платежу, зазначеного в Додатку №1.

У відповідності до Акту звірки взаєморозрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕСТІЯ ЛЮКС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧИСТИЙ ДОМ ЮГ» станом на 31.07.2011 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар, загальна вартість якого складає 140 257,73 грн., з яких відповідачем було оплачено лише 86 309,28 грн. (в тому числі повернуто залишки товару на суму 3 897,86 грн.). Таким чином, заборгованість відповідача складає 50 050,59 грн.

У відповідності до Акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2012 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 117 765,42 грн., з яких відповідачем оплачено лише 103 015,57 грн. (в тому числі повернуто залишки товару на суму 3603,62 грн.), що призвело до утворення заборгованості у сумі 11 146, 23 грн.

Оскільки, Акти звірки не є первинними документами, судом було витребувано та позивачем надано на виконання вимог суду видаткові накладені про спірні поставки товару за Договором, що відбувались в період з квітня 2010 року по серпень 2012 року.

Виходячи з наявних у справі доказів, загальна сума заборгованості відповідача за Договором постачання №21/10 від 25.04.2010 року складає 61 196,82 грн. Факт отримання товару та його неоплати на заявлену в позові суму відповідачем не заперечено та не спростовано.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У зв'язку з несвоєчасною та неповною оплатою відповідачем отриманого товару, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних за період з 11.10.2012 року по 10.12.2014 року (790 днів прострочення) 3 965,80 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, річні нараховані за фактичний період існування заборгованості на суму боргу, що існувала на відповідну дату, таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 965,80 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повному обсязі.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧИСТИЙ ДОМ ЮГ» (95011, Автономна республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 35/2, код 35978983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕСТІЯ ЛЮКС» (65025, м. Одеса, п-т Добровольського, 125, кв. 52, код 35302866) 61 196,82 (шістдесят одна тисяча сто дев'яноста шість) грн. боргу, 3 965, 80 (три тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 3% річних та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             А.Ю. Кошик