Рішення

від 30.06.2015 по справі 910/9861/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2015Справа №910/9861/15

За позовом Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району"

До Приватного акціонерного товариства "Украгротехрось"

Про стягнення 11 652,75 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

від позивача Яресько О.І. - представник

від відповідача Кривенька О.Л.- представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Украгротехрось" про стягнення 11 652,75 грн.

Ухвалою суду від 17.04.2015 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/9861/15 та призначено розгляд справи на 13.05.2015.

13.05.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримані додаткові матеріали по справі.

13.05.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача отримані заперечення на позовну заяву.

В судовому засіданні 13.05.2015 оголошено перерву до 19.05.2015.

Ухвалою суду від 25.05.2015 відкладено розгляд справи на 30.06.2015.

25.06.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи по справі.

В судове засідання 30.06.2015 представник позивача з'явився, надав суду додаткові документи по справі.

В судове засідання 30.06.2015 представник відповідача з'явився, надав суду заяву про розстрочку виконання рішення

У судовому засіданні 30.06..2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судомо проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2008 між Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району" та Приватним акціонерним товариством "Украгротехрось" було укладено Договір № 5 "Про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду", відповідно до предмету якого орендодавець на підставі Рішення Київради від 24.01.2008 року № 21/4493 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно за адресою: проспект М. Бажана, станція метро "Харківська" (Б/Н2) для торгівлі непродовольчими товарами.

Відповідно до п. 3.1 Договору, за користування об'єктом оренди, орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої Рішенням Київради від 26 вересня 2006 року № 34/91, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати становить 169 грн. 17 коп. за 1 кв. орендованої площі, що в цілому складає 5 413,33 грн.

Згідно п. 3.5 Договору орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання актів приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Відповідно до п. 9.1 Договору, Договір вступає в силу з моменту його сторонами і діє з 01 листопада 2008 до 01 листопада 2009 .

Позивач зазначив, що враховуючи приписи ст. 17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" та відсутність заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди дія договору продовжено на той самий термін і на тих самих умовах.

В позовній заяві позивач вказує, що 26.10.2012 р. згідно акту проведення демонтажу конструкції в частині підземного переходу за адресою : проспект М. Бажана - станція метро "Харківська" було демонтовано торгівельні кіоски площею 32 кв. м, які належали ПрАТ "Украгротехрось". Оскільки відповідач займав об'єкт оренди до 23.10.2012, то позивачем було нараховано орендну плату за 26 днів жовтня 2012 року в розмірі 7 334,12 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 175 ч. 1 ГК України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається

Враховуючи вище зазначене суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 7334,12 грн.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 36,77 грн., інфляційні втрати в розмірі 3747,78 грн., 3 % річних 534,08 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором .

Відповідно до п. 6.2 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру встановленого законодавством України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Здійснивши розрахунок пені, суд приходить до висновку що він відповідає матеріалам справи є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню в розмірі 36,77 грн.

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3747,78 грн. -збитків від інфляції та 534,08 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 " Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України". Господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом. Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарські суди повинні мати на увазі таке.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що наявність інфляційних процесів та економічна ситуація в країни, призводить до утруднення виконання рішення суду, а тому, розстрочити виконання рішення суду на 5 місяців.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85, 121 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Украгротехрось" (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-Б, код ЄДРПОУ 25263924) на користь Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району" (02121, м. Київ, вул. Дніпродзержинська, 130, код ЄДРПОУ 31722818) основну суму заборгованості в розмірі 7334 (сім тисяч триста тридцять чотири) грн.. 12 коп., пеню в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 77 коп., інфляційні втрати в розмірі 3747 (три тисячі сімсот сорок сім) грн. 78 коп., 3% річних в розмірі 534 (п'ятсот тридцять чотири) 08 грн., судовий збір в розмірі 1827 грн. ,розстрочивши виконання рішення наступним чином: до 01.08.2015 - 2695,95 грн., до 01.09.2015 - 2695,95 грн., до 01.10.2015 - 2695,95 грн., до 01.11.2015 - до 2695,95 грн., 01.12.2015 - 2695,95 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання

повного рішення: 06.07.2015

Суддя Л.В. Прокопенко