Рішення

від 07.07.2015 по справі 911/2334/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"07" липня 2015 р. Справа № 911/2334/15

за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» , м. Дніпропетровськ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Мезонс» , м. Бровари,

про стягнення 25 942,02 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: Яндульський Д.В. , уповноважений, довіреність від 28.04.2015р. №1821-К-О;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ :

позивач - публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 19.05.2015р. до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Мезонс», м. Бровари, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 10 000,00 грн., 1 710,00 грн. заборгованості по комісії, 7 870,13 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 6 361,89 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а також покласти на відповідача судовий збір.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Мезонс» своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування від 23.01.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2015р. позовну заяву публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/2334/15 та призначено справу до розгляду на 16.06.2015р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.06.2015р. розгляд справи було відкладено на 07.07.2015р.

В судові засідання 16.06.2015р. та 07.07.2015р. з'явився повноважний представник позивача, який подав додаткові документи, зокрема витребувані судом належним чином оформлені виписки по рахункам відповідача. Відповідач у судові засідання 16.06.2015р. та 07.07.2015р. не з'явився, витребувані ухвалами суду від 05.06.2015р. та від 16.06.2015р. документи та відзив на позов не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлявся судом належним чином.

Так, відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Відповідні поштові відправлення, якими суд направляв відповідачу на належну адресу копії ухвал суду від 05.06.2015р. та від 16.06.2015р. підприємством зв'язку не повернуті.

Згідно рекомендацій Вищого господарського суду України (пункт 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції») у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи позицію Вищого господарського суду України та відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ (далі по тексту - ПАТ КБ «ПриватБанк», Банк) до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Мезонс», м. Бровари (далі по тексту - ТОВ «Фірма Мезонс», Клієнт), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 1066 та частин 1, 2 ст. 1067 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Відповідно до ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. При цьому права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054, частиною 1 ст. 1055 та частиною 1 ст. 1056 1 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

23.01.2012р. відповідачем - ТОВ «Фірма Мезонс» підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитка печатки, якою відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку (далі по тексту - Умови), які разом із заявами складають Договір банківського обслуговування від 23.01.2012р. на наступних умовах:

- вид кредиту - «кредитний ліміт на поточний рахунок» корпоративного клієнта, який надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів в межах кредитного ліміту (10 000,00 грн.). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, яке полягає в проведенні його платежів зверх залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо (пункт 3.2.1.1. Умов);

- ліміт може бути збільшений банком на суму в межах 10% від розміру ліміту на оплату страхових платежів у випадках і в порядку, передбачених п.п. 3.21.2.6, 3.2.1.2.2.14., і на суму в межах 5% від розміру ліміту + 1 000,00 грн. - на сплату судових витрат, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.16., 3.2.1.2.3.15., 3.2.1.5.8. цього розділу «Умов та правил надання банківських послуг» (пункт 3.2.1.1.7 Умов);

- періодом безперервного користування кредитом є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування кредитним лімітом на поточному рахунку - не більше 35 днів. (пункт 3.2.1.1.11 Умов);

- за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - «період,в який дебетове сальдо підлягає обнуління»), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (підпункт 3.2.1.4.1.1. Умов);

- у випадку необнуління дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (підпункт 3.2.1.4.1.2. Умов);

- у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (підпункт 3.2.1.4.1.3. Умов);

- клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць шляхом списання винагороди із своїх рахунків. При зміні ліміту банк може вимагати винагороди від різниці між встановленим лімітом та колишнім лімітом (пункт 3.2.1.4.4. Умов);

- при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів, строків повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 3.2.1.5.1. Умов);

- нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (пункт 3.2.1.5.4. Умов).

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з довідки банку від 19.05.2015р. №08.7.0.0.0/150519131202 та підтверджується випискою по рахунку відповідача - ТОВ «Фірма Мезонс» за період з 24.01.2012р. по 18.05.2015р., банк належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання згідно Умов, надавши відповідачу кредит за рахунком №26008060860879 (з 24.01.2012р. - 1 000,00 грн., з 26.10.2012р. - 1 500,00 грн., з 04.02.2013р. - 1 900,00 грн., з 21.06.2013р. - 10 000,00 грн.) в межах встановленого ліміту.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з виписки по рахунку ТОВ «Фірма Мезонс» за період з 24.01.2012р. по 18.05.2015р., відповідач у строки, встановлені Умовами та Правилами надання банківських послуг, згідно Тарифів банку, дебетове сальдо не обнулив, в результаті чого станом на 18.05.2015р. (за заявлений позивачем період) за відповідачем рахується прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 10 000,00 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 1 710,00 грн.

Крім того, відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як встановлено судом, Договором банківського обслуговування від 23.01.2012р. для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлена диференційована процентна ставка, відповідно до якої при необнулінні дебетового сальдо протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, процентна ставка складає 36% річних, а в разі непогашення кредиту починаючи з 91 дня після дати завершення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта вважаються порушеними. При порушенні клієнтом зобов'язань процентна ставка становить 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що станом на 18.05.2015р. (за заявлений позивачем період) за відповідачем рахується заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 7 870,13 грн., виходячи з розрахунку диференційованої процентної ставки, передбаченої Договором банківського обслуговування від 23.01.2012р.

Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень. Суд ухвалами від 05.06.2015р. та від 16.06.2015р. витребував у відповідача докази, що підтверджують погашення ТОВ «Фірма Мезонс» кредитного ліміту, комісії та процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій за Договором банківського обслуговування від 23.01.2012р. Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором банківського обслуговування від 23.01.2012р. не представив та доводи позивача не спростував.

У зв'язку із простроченням відповідачем грошових зобов'язань за Договором банківського обслуговування від 23.01.2012р., позивач просить суд також стягнути з відповідача пеню в сумі 6 361,89 грн., передбачену пунктом 3.2.1.5.1. Умов, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно до визначення частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Пунктом 3.2.1.5.1. Умов передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів, строків повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до частини 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вказаних норм закону перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що поданий позивачем розрахунок виконано арифметично вірно та у відповідності до чинного законодавства та станом на 18.05.2015р. належна до стягнення з відповідача пеня складає 6 361,89 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу - ТОВ «Фірма Мезонс» претензію від 23.12.2014р. №201233KIB3S0G9, в якій просив відповідача негайно погасити прострочену заборгованість в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами Договору банківського обслуговування від 23.01.2012р., про що свідчать копії фіскального чеку УДППЗ «Укрпошта» від 31.12.2014р. №5214 та опису вкладення в цінний лист від 31.12.2014р. №4994521567937. Доказів того, що відповідач надав відповідь на зазначену вище претензію або задовольнив вимоги позивача та належним чином сплатив існуючу заборгованість за Договором банківського обслуговування від 23.01.2012р., суду не подано.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості та штрафних санкцій, надані позивачем, суд задовольняє позов публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» повністю та приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Мезонс» 25 942,02 грн. заборгованості, яка складається з: 10 000,00 грн. основного боргу, 7 870,13 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 710,00 грн. заборгованості по комісії та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 6 361,89 грн. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, відшкодування витрат позивача на сплату судового збору суд покладає на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 11, частиною 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, 530, частиною 1 ст. 546, ст. 547, частиною 3 ст. 549, ст. ст. 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, ст. ст. 629, 634, частиною 1 ст. 1048, ст. 1054, частиною 1 ст. 1055, частиною 1 ст. 1056 1 , частиною 1 ст. 1066, частинами 1, 2 ст. 1067, ст. 1069 Цивільного кодексу України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», частиною 6 ст. 231, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, статтями 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Мезонс» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Мезонс» (07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 14, код ЄДРПОУ 37893192)

на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570)

10 000,00 грн. (десять тисяч гривень нуль копійок) заборгованості за кредитом ,

7 870,13 грн. (сім тисяч вісімсот сімдесят гривень тринадцять копійок) заборгованості по процентам за користування кредитом,

1 710,00 грн. (одну тисячу сімсот десять гривень нуль копійок) заборгованості по комісії,

6 361,89 грн. (шість тисяч триста шістдесят одну гривню вісімдесят дев'ять копійок) пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань,

1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 13.07.2015р.

Суддя О.В. Конюх