Рішення

від 07.07.2015 по справі 910/15209/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.07.2015Справа №910/15209/15 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/15209/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Майстер», м. Київ,

до філії «Центральне регіональне управління» публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м. Київ, і публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м. Київ,

про зобов'язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - Целіков В.В. (довіреність від 20.05.2015 № 15-050033);

відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профі-Майстер» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про:

- зобов'язання філії «Центральне регіональне управління» публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - Філія) та публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - Банк) закрити поточний рахунок № 26002307257801 Товариства згідно заяви від 24.02.2015 №15-020013;

- зобов'язання Філії та Банку кошти, які знаходяться на рахунку № 26002307257801 перерахувати згідно таких платіжних доручень (зроблені в системі Клієнт-Банк): від 05.02.2015 № 1587 на суму 5 300 грн.; від 05.02.2015 № 1588 на суму 2 294,32 грн.; від 05.02.2015 № 1589 на суму 5 000 грн.; від 05.02.2015 № 1590 на суму 8 000 грн.; від 05.02.2015 № 1591 на суму 749,40 грн.; від 05.02.2015 № 1592 на суму 500 грн.; від 24.02.2015 № 1598 на суму 148 400,64 грн.; від 24.02.2015 №1599 на суму 45 139 грн.;

- зобов'язання Філії та Банку залишок коштів видати через касу Банку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 порушено провадження у справі; призначено судовий розгляд на 30.06.2015.

30.06.2015 представник позивача подав суду документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 розгляд справи було відкладено на 07.07.2015 у зв'язку з неявкою представників відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 07.07.2015 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі; подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії листування з Національним банком України.

Представники відповідача у судове засідання 07.07.2015 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 16.06.2015 та від 30.06.2015 не виконали.

Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал і рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 07.07.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

05.04.2007 Банком і Товариством (клієнт) укладено договір № 26002307257801 на розрахунково-касове обслуговування (далі - Договір), за умовами якого:

- Банк зобов'язується відкрити клієнту поточний рахунок у національній валюті № 26002307257801, та здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку згідно тарифів Банку в порядку та на умовах, визначених Договором (пункт 1.1 Договору);

- Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день Банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами (пункт 2.1 Договору);

- списання Банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України (пункт 2.2 Договору);

- Банк зобов'язується вести комплексно-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові та інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду розрахунків чинним законодавством України та банківськими правилами (підпункт 3.3.2 пункту 3.3 Договору);

- Банк зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку у визначений час з 9 00 до 16 00 , крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів (підпункт 3.3.3 пункту 3.3 Договору);

- за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (пункт 5.1 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом невизначеного терміну строку (пункт 8.1 Договору);

- Договір може бути розірваний за заявою будь-якої із сторін, а також в інших випадках та з підстав, передбачених Договором та чинним законодавством України (пункт 8.2 Договору);

- при розірванні Договору клієнт зобов'язаний закрити рахунок, подавши в Банк документи, що передбачені чинним законодавством України для закриття рахунку. Закриття рахунку здійснюється виключно за умов повного розрахунку клієнта перед Банком з оплати послуг за розрахунково-касове обслуговування рахунку (пункт 8.3 Договору).

05.04.2007 сторонами було підписано додаткову угоду до Договору, якою були узгоджені умови здійснення розрахунково-касового обслуговування в системі електронних платежів «Клієнт-Банк».

Частинами першою-третьою статті 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з частиною статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

05.02.2014 та 24.02.2015 позивач подав Банку такі платіжні доручення на виконання: від 05.02.2015 № 1587 на суму 5 300 грн.; від 05.02.2015 № 1588 на суму 2 294,32 грн.; від 05.02.2015 № 1589 на суму 5 000 грн.; від 05.02.2015 № 1590 на суму 8 000 грн.; від 05.02.2015 № 1591 на суму 749,40 грн.; від 05.02.2015 № 1592 на суму 500 грн.; від 24.02.2015 № 1598 на суму 148 400,64 грн.; від 24.02.2015 №1599 на суму 45 139 грн.

Отримання вказаних платіжних доручень Банком, підтверджується відповідними відмітками Відповідача, а саме штемпелем, підписом та датою прийняття.

Відповідач вказані платіжні доручення не виконав та грошові кошти на визначені позивачем рахунки не перерахував.

24.02.2015 позивач подав відповідачу лист-вимогу від 09.02.2015 № 15-020007, в якому вимагав негайно виконати платіжні доручення, подані 05.02.2015 та 24.02.2015.

Також, 24.02.2015 Товариство подало Банку заяву № 15-020013 про закриття поточного рахунку № 26002307257801, в якій просив: закрити рахунок; виконати платіжні доручення від 05.02.2015 та 24.02.2015; залишок коштів видати через касу Банку.

Вказані лист-вимога та заява отримані Банком 24.02.2015, що підтверджується відбитками вхідного штемпелю відповідача та підписами уповноваженої особи.

Відповідач рахунок Товариства не закрив, вказані платіжні доручення не виконав, грошові кошти на визначені позивачем рахунки не перерахував і залишок коштів через касу клієнту не видав.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до пунктів 1.30, 1.35 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача; розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Пунктами 8.2, 8.3 статті 8 Закону передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

За приписами пункту 21.1 статті 21 та статті 22 Закону ініціювання переказу проводиться, зокрема, шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа. Ініціювання переказу здійснюється за платіжним дорученням.

Відповідно до пунктів 22.4, 22.7, 22.9 статті 22 Закону під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. У разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення. У разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.

Статтею 30 Закону передбачено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Згідно з пунктами 2.15, 2.16 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі - Інструкція), порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

Банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення, якщо клієнт не надав документи і відомості, що потрібні для з'ясування суті діяльності, фінансового стану, або умисно подав неправдиві відомості про себе. Банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на статтю 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та на цей пункт), який засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку.

Пунктом 2.19 Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Позивач документально підтвердив невиконання відповідачем умов Договору та невиконання платіжних доручень.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідно до пункту 20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (далі - Інструкція № 492) поточні рахунки клієнтів банків закриваються на підставі заяви клієнта.

Пунктом 20.5 Інструкції № 492 передбачено, що закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви.

Заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки (за наявності) юридичної особи.

Згідно з пунктом 20.6 Інструкції № 492 банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо].

Крім того, Товариство подало суду виписку з рахунку за період з 02.02.2015 по 30.06.2015, з якої вбачається, що рахунок Банком не закрито та платіжні доручення не виконано.

Враховуючи заявлені до виконання платіжні доручення, залишок грошових коштів на рахунку, який має бути повернуто через касу складає - 44 102 грн.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (далі - Постанова № 7) якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК України або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Судом встановлено, що позивачем заявлено вимоги майнового та немайнового характеру, проте судовий збір сплачено лише за подання вимоги немайнового характеру у сумі - 1 218 грн.

Що ж до позовних вимог про виконання платіжних доручень на загальну суму 215 383,36 грн. та зобов'язання видати залишок коштів у сумі 44 102 грн., то вони мають майновий характер і підлягають сплаті за подання позовних вимог саме майнового характеру, з огляду на таке.

Пунктом 2.2. пункту 2 Постанови № 7 визначено, що статтею 55 ГПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закону).

Позовні заяви немайнового характеру не підлягають вартісній оцінці, в зв'язку з чим. подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором, згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які носять майново-грошовий характер отже, розпорядження позивачем належними йому коштами є майновою вимогою.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові від 25.03.2015 №3-24гс15 Верховного Суду України, рішення якого є обов'язковими для господарського суду в порядку статті 111 28 ГПК України.

Частиною першою статті 4 Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України від 28.12.2014 №80-VIIІ «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з 01.01.2015 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1 218 грн.

Позивачем не доплачено судовий збір у сумі 5 189,71 грн. (2% від 259 485,36 грн.), а тому вказана сума підлягає стягненню в доход державного бюджету України.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код: 09807856) закрити поточний рахунок № 26002307257801 товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Майстер» (02096, м. Київ, вул. Сормовська, 3; ідентифікаційний код: 34998925) згідно заяви від 24.02.2015 №15-020013, відкритий у публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код: 09807856).

3. Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код: 09807856) виконати умови договору на розрахунково-касове обслуговування від 05.04.2007 № 26002307257801 шляхом здійснення безготівкового переказу з поточного рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Майстер» (02096, м. Київ, вул. Сормовська, 3; ідентифікаційний код: 34998925) № 26002307257801 на користь отримувачів згідно таких платіжних доручень: від 05.02.2015 № 1587 на суму 5 300 грн.; від 05.02.2015 № 1588 на суму 2 294,32 грн.; від 05.02.2015 № 1589 на суму 5 000 грн.; від 05.02.2015 № 1590 на суму 8 000 грн.; від 05.02.2015 № 1591 на суму 749,40 грн.; від 05.02.2015 № 1592 на суму 500 грн.; від 24.02.2015 № 1598 на суму 148 400,64 грн.; від 24.02.2015 №1599 на суму 45 139 грн.

4. Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код: 09807856) виконати умови договору на розрахунково-касове обслуговування від 05.04.2007 № 26002307257801 шляхом видачі залишку коштів у сумі 44 102 (сорок чотири тисячі сто дві) грн. з поточного рахунку № 26002307257801 товариству з обмеженою відповідальністю «Профі-Майстер» (02096, м. Київ, вул. Сормовська, 3; ідентифікаційний код: 34998925) через касу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» за адресою: 02140, м. Київ, вул. Олександри Мішуги, буд. 11 Б.

5. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код: 09807856) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Майстер» (02096, м. Київ, вул. Сормовська, 3; ідентифікаційний код: 34998925) 6 407 (шість тисяч чотириста сім) грн. 71 коп. судового збору.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Майстер» (02096, м. Київ, вул. Сормовська, 3; ідентифікаційний код: 34998925) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, в доход державного бюджету України 5 189 (п'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 71 коп. недоплаченого судового збору.

7. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 13.07.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук