Рішення

від 30.06.2015 по справі 911/2142/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2015 р. Справа № 911/2142/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «Грант ЛТД»;

до Ревненської сільської ради Бориспільського району Київської області;

про стягнення 108369,14 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Остапенко Д.О. (довіреність б/н від 15.05.2015 р.);

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «Грант ЛТД» (позивач) до Ревненської сільської ради Бориспільського району Київської області (відповідач) про стягнення 108369,14 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.05.2015 року порушено провадження у справі № 911/2142/15 та призначено до розгляду на 08.06.2015 року.

05.06.2015 року від позивача надійшла заява №05-3/06-15 від 05.06.2015 року про збільшення позовних вимог, в якій позивач уточнив позовні вимоги та надав обґрунтований розрахунок позову. Просить стягнути з відповідача крім 57800 грн. основного боргу, 9411,11 грн. пені за період з 24.04.2014 року по 15.05.2015 року, 3971,57 грн. 3% річних та 41465,40 грн. інфляційних за період з 30.01.2013року по 15.05.2015 року.

В судове засідання, яке відбулось 08.06.2015 року, представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 21.05.2015 року не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Розгляд справи відкладався до 30.06.2015 року.

В судовому засіданні 30.06.2015 року позивач позовні вимоги підтримав з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач у судове засідання 30.06.2015 року не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив. В той же час, відповідач надіслав до суду заяву про застосування строку давності, в якій позовні вимоги по суті не заперечував, вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог у зв'язку з пропуском позивачем строку для звернення з позовом.

У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 21.06.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Грант ЛТД» (позивач) та Ревненська сільська рада Бориспільського району Київської області (відповідач) уклали Договір № 01ДПТ-06/10 на створення (передачу) проектно-вишукувальних робіт (надалі - Договір), згідно із яким позивач виступив Виконавцем проектно-вишукувальних робіт, а саме зобов'язувався розробити Детальний план території житлової забудови в селі Ревне Ревненської сільської ради Бориспільського району Київської області (південна частина).

За виконані роботи згідно з п. 1.1. Договору Замовник - Ревненська сільська рада повинна була сплатити Виконавцю 57 800 грн. Пунктом 2.2. Договору було визначено порядок оплати: частинами після виконання кожного окремого етапу робіт шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виконавця 100% від вартості відповідного етапу робіт.

Договір укладений на підставі Рішення Ревненської сільської ради Бориспільського району Київської області № 695-45-6 «Про виготовлення детального плану забудови нового житлового масиву, що розташований в межах с. Ревне» від 11.03.2010 року. На підтвердження факту погодження сторонами договірної ціни виконання робіт із розроблення Детального плану території житлової забудови в селі Ревне Ревненської сільської ради Бориспільського району Київської області позивачем та відповідачем було підписано Протокол погодження договірної ціни від 21.06.2010 року, що є Додатком № 1 до Договору № 01ДПТ-06/10.

Як визначено п. 3.2. Договору, закінчену роботу по кожному етапу Виконавець передає Замовнику згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт з додатком до нього комплекту документації, що передбачена завданням на проектування, в 4-х примірниках.

Згідно з п. 3.4. Договору замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту закінчення робіт направити Виконавцю підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт або мотивовану відмову. У випадку мотивованої відмови Замовника від приймання робіт за даним Договором складається акт з переліком доопрацювань, які потрібно виконати, та строків їх виконання.

Пунктом 3.4.1. Договору відмова від прийняття робіт є мотивованою, якщо вона стосується якості, кількості або змісту переданої Замовнику проектно-кошторисної документації, в разі, якщо передана документація не відповідає діючим на території України державним будівельним нормам.

Згідно з п. 3.5. Договору якщо протягом терміну, встановленого у п. 3.4. даного Договору, Виконавець не отримує від Замовника підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт або мотивовану відмову, робота вважається такою, що прийнята з додержанням усіх умов та підлягає оплаті відповідно до умов Договору.

Як зазначив позивач, ним зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі, документація була розроблена згідно із нормами чинного на момент виконання робіт законодавства, на умовах та в порядку, передбачених Договором.

30.09.2010 року сторонами було складено Акт здачі-прийняття містобудівної документації (детальний план території житлової забудови в с. Ревне Бориспільського району Київської області) згідно із Договором 01ДПТ-06/10 від 21.06.2010 року, в якому зазначається, що містобудівна документація відповідає умовам договору, чинним державним нормам та стандартам та що у Замовника відсутні претензії до містобудівної документації та виконання умов Договору.

Примірники розробленої містобудівної документації неодноразово надавалися за вимогою Замовника або для проходження процедури погодження (затвердження) зазначеної документації. Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі свої зобов'язання за Договором не виконав, оплату робіт не здійснив, що призвело до виникнення та прострочення заборгованості в сумі 57 800 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

З метою врегулювання спору у відповідності до п. 6.1. Договору позивач звертався до відповідача з листом №17/1-133 від 17.01.2013 року з вимогою про оплату та пропозицією провести переговори щодо оплати виконаних робіт (отримана представником відповідача 22.01.2013 року). Також, позивач звертався до відповідача з Претензією від 12.01.2015 року про сплату боргу. Однак, питання щодо оплати робіт не було врегульовано, заборгованість не була сплачена.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач в ході розгляду спору основну заборгованість по суті не спростував. Таким чином, матеріалами справи підтверджується основна заборгованість відповідача в сумі 57 800 грн.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування строків позовної давності, судом встановлено наступне.

З огляду на п. 2.2. Договору строк оплати робіт чітко не встановлений, таким чином, застосуванню підлягає норма ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимоги його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимогу про оплату роботи за Договором позивач надсилав 17.01.2013 року в листі за № 17/1-13. Відповідно до Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, дана вимога була вручена представнику відповідача за довіреністю 22.01.2013 року. Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був виконати обов'язок щодо сплати за основним зобов'язанням у сумі 57 800 грн. за Договором до 29.01.2013 року.

Таким чином, позивачем не пропущено строк позовної давності для вимоги про стягнення основного боргу.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути крім 57800 грн. основного боргу, 9411,11 грн. пені за період з 24.04.2014 року по 15.05.2015 року, 3971,57 грн. 3% річних та 41465,40 грн. інфляційних за період з 30.01.2013року по 15.05.2015 року.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ передбачено п. 5.4. Договору

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нарахована пеня, 3 % річних та інфляційні по кожному періоду на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежу, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення пені, річних та інфляційних.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності для вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних (які не відносяться до неустойки і на них не поширюється скорочена позовна давність), строк позовної давності обраховується як для основного зобов'язання, тому не вважається пропущеним.

В той же час, враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню в межах скороченого строку давності за період з 16.05.2014 року по 15.05.2015 року (як заявлено в позові), що за розрахунком суду складає 18887,14 грн. і перевищує заявлену в позові вимогу про стягнення 9411,11 грн. пені. Таким чином, задоволенню підлягає вимога про стягнення пені в сумі 9411,11 грн. в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Ревненської сільської ради Бориспільського району Київської області (08342, Київська область, Бориспільський район, с.Ревне, вул.Жовтнева, 2, код 05407798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «Грант ЛТД» (м. Київ, вул. Московська, 43/11, код 16465445) 57 800 (п'ятдесят сім тисяч вісімсот) грн. основного боргу, 9411,11 (дев'ять тисяч чотириста одинадцять) грн. пені, 3971,57 (три тисячі дев'ятсот сімдесят одна) грн. 3% річних, 41465,40 (сорок одна тисяча чотириста шістдесят п'ять) грн. інфляційних та 2252,96 (дві тисячі двісті п'ятдесят дві) грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено:13.07.2015 р.

Суддя Т.П. Карпечкін