Рішення

від 08.07.2015 по справі 915/788/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року Справа № 915/788/15

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Сьяновій О.С.,

з участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився;

від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/788/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімсервіс", 69057, м. Запоріжжя , вул.40 років Радянській України,88, кв.5

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю " Сатурн-Ескорт",54028, м. Миколаїв, Херсонське шосе,100

про: стягнення 17 702,09 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімсервіс" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Ескорт" про стягнення 8000,00 грн. основного боргу, 2533,26 грн. пені та 7168,83 грн. відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки від 25.02.2013 року за № 250205 в частині оплати за поставлений позивачем товар.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, позов не спростував. Ухвала господарського суду направлені на адресу відповідача: 54028, м. Миколаїв, Херсонське шосе, 100, повернута поштовою установою до суду з відміткою "із закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.08 року до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника позивача та представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

25.02.2013 між Товаристом з обмеженою відповідальністю "Агрохімсервіс" (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Ескорт" (надалі - відповідач) був укладений договір поставки № 250205 (надалі - договір).

У відповідності до п.1.1 договору позивач зобов'язується поставити відповідачу товар у строки, визначені цим договором, а відповідач зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість в розмірі, порядку та у строк, що визначені цим договором.

Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що ціна та загальна вартість товару визначаються у специфікації на поставку відповідної партії товару. Ціна товару визначається у відповідності до базису поставки, визначеному у відповідній специфікації. (п.4.2).

Розділом 7 сторони визначили вартість товару та порядок розрахунків. Так, у відповідності дот п.7.1 договору, загальна вартість товару за цим договором визначається як сума вартості товару за всіма специфікаціями до цього договору. Оплата за товар здійснюється в порядку та на умовах, визначених в специфікації на поставку відповідної партії Товару. Оплата товару здійснюється в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача або в інший не заборонений законодавством спосіб. (п.7.2,п.7.3)

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014 року. (п.8.1)

На виконання умов договору та у відповідності до специфікації № 2 від 05.04.2013 позивачем було поставлено відповідачу насіння соняшнику на загальну суму 30800,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1104-00001 від 11.04.2013 (а.с. 13).

Отримання товару підтверджується також довіреністю на отримання матеріальних цінностей типової форми М-2, наданою відповідачем, а саме довіреністю №75 від 09.04.2013р. (а.с.14)

Відповідно до умов специфікації №2 від 05.04. 2013р. до договору поставки №250205 від 25.02.2013р., повна оплата за товар мала бути здійснена в строк не пізніше 24.04.2013р.

Проте відповідач свої зобов'язання з оплати товару в строк не виконав.

В подальшому за накладною на повернення №1 від 27.08.2013р. від відповідача було прийняте часткове повернення товару на суму 10560,00 грн.

Господарським судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплативши суму боргу у розмірі 12240,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 453 від 03.03.2014, № 467 від 14.03.2014, № 591 від 04.12.2014. та банківською випискою. (а.с.16-18)

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 762 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на викладене та оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Сатурн-Ескорт" не виконані зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 8000,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 27 % річних за просрочку виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару за період з 25.04.2013 року по 06.05.2015 року у сумі 7168,83 грн., пені, нарахованої за період з 07.05.2014 року по 06.05.2015 року у розмірі 2536,262 грн., то слід зазначити наступне.

Дана вимога основана на умовах укладеного сторонами договору (п.9.3, та п.9.5), у відповідності до яких, у випадку порушення покупцем строків оплати, передбачених договором або додатками до нього, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за весь період прострочення. У випадку поставки покупцю товару з відстроченням платежу, за прострочення виконання грошового зобов'язання з розрахунку за такий товар покупець сплачує за весь час прострочення 27% річних від простроченої суми

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 та частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 9.7. договору, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання здійснюється за весь період прострочення, без застосування ч. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, підлягають задоволенню повністю й вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " Сатурн-Ескорт" грошових коштів 27 % річних за просрочку виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару за період з 25.04.2013 року по 06.05.2015 року у сумі 7168,83 грн., пені, нарахованої за період з 07.05.2014 року по 06.05.2015 року у розмірі 2536,262 грн.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем вимог договору, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 82 1 , 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Сатурн-Ескорт",54028, м. Миколаїв, Херсонське шосе,100, ідентифікаційний код 35835073 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімсервіс", 69057, м. Запоріжжя , вул.40 років Радянській України,88, кв.5, ідентифікаційний код 31522332, основного боргу у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп., пені в сумі 2533 (дві тисячі п'ятсот тридцять три) грн. 26 коп., три відсотки річних в сумі 7168 (сім тисяч сто шістдесят вісім) грн. 83 коп., та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний тест рішення складено 10.07.2015

Суддя С.М.Коваль