Рішення

від 07.07.2015 по справі 917/900/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 р. Справа № 917/900/15

за позовом "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.", юридична адреса: 33024, м.Рівне, вул.Соборна, 446; фактична адреса: 36014, м. Полтава, вул.Покровська, 69б

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Полтава-постач", юридична адреса: 36011, м.Полтава, вул.Гагаріна, 1; фактична адреса: 36014, м.Полтава, вул.Визволення, 22, к.3

про стягнення грошових коштів у сумі 272917,44 грн. Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Аксюта Б.О.

від відповідача: не з'явився

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України та повідомив дату складання повного рішення.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача надлишково сплачених коштів у сумі 272917,44 грн. за договором №KRH/S/19-13 від 21.06.2013 р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з мотивів викладених у позовній заяві.

Відповідач явку представника у засідання не забезпечив. Ухвала суду від 23.06.2015 р. направлялася відповідачу за адресою вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, який наданий позивачем, та повернулася до суду з відміткою поштової установи: "Організація вибула".

Таким чином, відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідач вважається належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання та про покладені на нього обов'язки.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, встановив:

21 червня 2013 року між сторонами було укладено договір про постачання порошку мінерального для асфальтобетонних сумішей № KRH/S/19-13 (надалі Договір, копія а.с. - 16-18), згідно якого в порядку та на умовах визначених договором, постачальник (відповідач) зобов'язується передати у власність покупця (позивача) порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей (надалі -Товар), який позивач зобов'язується прийняти та оплатити (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна товару визначається на підставі специфікацій в грошовому еквіваленті євро, які є невід'ємною частиною даного Договору. В ціну товару включено вартість товару, вартість перевезення автомобільним транспортом.

У відповідності до пункту 5.1.1. вказаного договору Постачальник зобов'язався вчасно та добросовісно здійснювати відвантаження та доставку Товару згідно заявок Покупця, максимально використовуючи технічні характеристики використовуваної техніки, а Постачальник у свою чергу, згідно з пунктом 5.2.4. договору зобов'язаний проводити оплату за отриманий Товар, в термін обумовлений в п. 4.8. цього Договору (зокрема, безготівково на протязі 14 робочих днів з дня отримання Товару).

Як вбачається з матеріалів справи, в день укладання договору, 21 червня 2013 року, згідно з п. 3.1. договору, сторони уклали специфікацію № 1, про те що поставка порошку мінерального неактивованого буде здійснюватися за ціною 621,00 грн. за тонну з ПДВ. (а.с. - 19)

01 вересня 2014 року, згідно з п. 3.1. та п. 3.2. договору, сторони уклали специфікацію № 2, на поставку порошку мінерального з цієїдати за ціною 750 грн. за тонну з ПДВ. (а.с. -21)

Термін дії договору набрав чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, зокрема з 21.06.2013 року. Згідно додаткової угоди від 01 січня 2014 року за № 1 (копія, а.с. - 20) термін дії договору було продовжено до 31.12.2014 року.

Як зазначає позивач, він умови договору виконав належним чином і в рахунок оплати поставок Товару фактично перерахував Постачальнику 1014975 грн. 20 коп. з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями, зокрема:

від 23.08.2013 р. за № 3094 на суму 100 000,00 грн. з ПДВ;

від 27.08.2013 р. за № 3126 на суму 100 000,00 грн. з ПДВ;

від 02.09.2013 р. за № 3183 на суму 100 000,00 грн. з ПДВ;

від 04.09.2013 р. за № 3315 на суму 100 000,00 грн. з ПДВ;

від 05.09.2013 р. за № 3358 на суму 200 000,00 грн. з ПДВ;

від 06.09.2013 р. за № 3389 на суму 314 975,20 грн. з ПДВ;

від 07.10.2013 р. за № 4168 на суму 100 000,00 грн. з ПДВ (копії а.с. - 62-68).

Однак, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідач здійснив поставку Товару за договором постачання від 21.06.2013 року № KRH/S/19-13 лише на суму 742 057 грн. 76 коп. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними, які надані позивачем, а саме:

- видаткова накладна від 04.07.2013 р. за № 4 на суму 20 735,20 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 10.08.2013 р. за № 37 на суму 19 983,78 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 10.08.2013 р. за № 38 на суму 19 648,44 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 15.08.2013 р. за № 39 на суму 19 437,30 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 21.08.2013 р. за № 40 на суму 22 467,78 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 22.08.2013 р. за № 41 на суму 19 449,72 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 05.09.2013 р. за № 56 на суму 22 616,82 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 05.09.2013 р. за № 57 на суму 21 325,14 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 07.09.2013 р. за № 58 на суму 22 505,04 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 13.09.2013 р. за № 59 на суму 20 691,72 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 16.09.2013 р. за № 61 на суму 18 952,92 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 16.09.2013 р. за № 62 на суму 19 313,10 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 17.09.2013 р. за № 63 на суму 19 822,32 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 18.09.2013 р. за № 64 на суму 3 937,14 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 23.09.2013 р. за № 71 на суму 20 530,26 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 26.09.2013 р. за № 72 на суму 23 175,72 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 28.09.2013 р. за № 73 на суму 6 868,26 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 28.09.2013 р. за № 74 на суму 12 693,24 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 28.09.2013 р. за № 75 на суму 22 678,92 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 05.10.2013 р. за № 86 на суму 21 486,60 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 07.10.2013 р. за № 93 на суму 20 704,14 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 10.10.2013 р. за № 106 на суму 21 300,30 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 11.10.2013 р. за № 97 на суму 20 493,00 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 12.10.2013 р. за № 94 на суму 18 294,66 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 12.10.2013 р. за № 98 на суму 21 362,40: грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 12.10.2013 р. за № 107 на суму 11 550,60 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 13.10.2013 р. за № 108 на суму 13 227,30 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 15.10.2013 р. за № 99 на суму 19 561,50 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 15.10.2013 р. за № 109 на суму 13 165,20 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 17.10.2013 р. за № 110 на суму 12 420,00 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 19.10.2013 р. за № 100 на суму 10 681,20 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 06.11.2013 р. за № 115 на суму 18 642,42 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 12.11.2013 р. за № 119 на суму 18 170,46 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 18.06.2014 р. за № 11 на суму 16 860,16 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 25.06.2014 р. за № 13 на суму 13 910,40 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 28.06.2014 р. за № 15 на суму 15 934,86 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 29.06.2014 р. за № 14 на суму 38 576,52 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 02.07.2014 р. за № 17 на суму 16 853,94 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 07.07.2014 р. за № 19 на суму 21 362,40 грн. з ПДВ;

- видаткова накладна від 14.07.2014 р. за № 20 на суму 20 666,88 грн. з ПДВ (копіїа.с. - 22-62).

Повернення суми передоплати за недопоставлений товар, за даними позивача, відповідач не здійснював.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №KHR/ES/4/6708/15 від 13.03.2015 р., щодо повернення предоплати (копія претензії та докази направлення в матеріалах справи, а.с. - 71-73), яка залишена без відповіді та задоволення.

Зважаючи на те, що відповідач, одержавши попередню оплату у сумі 1 014 975,20 грн. з ПДВ. зобов'язання щодо поставки товару виконав частково на суму 742 057,76 грн. з ПДВ, термін дії договору закінчився, кошти в сумі 272 917,44 грн відповідач на вимогу позивача не повернув, останній звернувсь до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу за непоставлений товар, розмір якого дорівнює 272 917,44 грн.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Правова природа договору поставки визначена частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пункту 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначено вище, позивач здійснив предоплату за товар. Суд, дослідивши надані позивачем копії платіжних доручень, вважає, що вони повністю відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять обов'язкові реквізити первинних документів.

Таким чином, суд встановив, що відповідач гроші отримав, однак поставку на вказану суму протягом терміну дії договору не здійснив, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем на суму 272 917,44 грн. Докази того, що відповідач здійснив повернення сплаченої позивачем предоплати в матеріалах справи відсутні.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 272 917,44 грн. предоплати за товар підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог; відповідач правами, наданими йому ГПК України, не скористався, жодних заперечень проти позову не надав.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Полтава-постач» (36014, м. Полтава, вул.. Визволення, 22, к. 3, код ЄДРПОУ 38610189) на користь "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." (юридична адреса: 33024, м.Рівне, вул.Соборна, 446; фактична адреса: 36014, м. Полтава, вул.Покровська, 69б, код ЄДРПОУ 26603661) 272917,44 грн. надлишково сплачених коштів та 5458,35 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.07.2015 р.

Суддя Н.Г. Гетя