Рішення від 09.07.2015 по справі 925/748/15

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2015 р. Справа № 925/748/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСТ ГРУПП ЛТД», м. Київ, вул. Солом'янська, 2, оф. 927

до фізичної особи-підприємця Плохути Людмили Пилипівни, Черкаська область, м. Шпола, вул. Червоноармійська, 32

про стягнення 20 721,53 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: участі не брав;

від відповідача: участі не брав.

Позивач звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до відповідача про стягнення 20 721,53 грн. заборгованості та санкцій за договором поставки, з них:

16285,52 грн. основного боргу;

1973,26 грн. пені;

234,62 грн. - 4% річних;

2228,13 грн. інфляційних збитків. Позивач надав витребувані судом рахунки на оплату товару (а.с. 105-115).

Представник Відповідача вимоги заперечив. Відзиву не подано з мотивів необхідності додаткового часу для збирання документів. Подано заяву про продовження строку розгляду справи - з цих же підстав. Документів на спростування доводів позивача - не подано.

Нез'явлення представника відповідача у судове засідання 09.07.2015р. не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені та перевірені доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.

29.08.2014р. між сторонами укладено договір поставки №1-0546/14-К, згідно якого ТОВ «Віст Групп Лтд» - як постачальник - передає відповідачу товар за плату у власність та приймає кошти, а ФОП Плохута Л.П. - як покупець - приймає та оплачує товар.

Згідно умов договору ціна, кількість, якість, асортимент товару визначається у відповідних видаткових накладних - п. 1.1 договору.

Строк оплати отриманого товару визначений в п. 2.4 договору - протягом 14 календарних днів включно з наступного дня після поставки.

Позивач передав відповідачу товар на підставі накладних:

№ВК-0027277 від 10.09.2014р. на суму 6234,98 грн.;

№ВК-0054738 від 19.11.2014р. на суму 502,86 грн.;

№ВК-0054739 від 19.11.2014р. на суму 3929,04 грн.;

№ВК-0054768 від 19.11.2014р. на суму 66,74 грн.;

№ВК-0054769 від 19.11.2014р. на суму 1691,60 грн.;

№ВК-0054771 від 19.11.2014р. на суму 741,94 грн.;

№ВК-0057115 від 26.11.2014р. на суму 2264,62 грн.;

№ВК-0057319 від 26.11.2014р. на суму 422,50 грн.;

№ВК-0057414 від 26.11.2014р. на суму 431,24 грн., а всього на суму 16285,52 грн., що є предметом спору. Претензій по кількості, якості та ціні поставленого товару відповідачем не заявлено.

На суму боргу позивач нараховує пеню, інфляційні збитки та плату за користування чужими грошовими коштами.

Невиконання Покупцем взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення Постачальника до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

За правовою природою договір від 29.08.2014р. №1-0546/14-к є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір від 29.08.2014р. №1-0546/14-к не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Згідно п. 2.4. Договору розрахунки за товар по цьому договору Покупець здійснює поетапно, за кожну партію товару, що буде постачатися Постачальником.

Позивач в період з 10.09.2014р. по 26.11.2014р. здійснив поставку, а Відповідач прийняв товар - предмети побутово-будівельного призначення на загальну суму 16285,52 грн., що підтверджується видатковими накладними та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та асортименту отриманого товару не заявлено.

Отриманий товар відповідачем не оплачено, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Факт наявності заборгованості підтверджується письмовим договором, видатковими накладними, рахунками на оплату та відсутністю заперечень відповідача проти отримання товару та відсутністю доказів належної оплати товару. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриманий товар, в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п. 2.4 Договору - Покупець здійснює оплату по факту поставки окремої партії товару, що оформляється видатковою накладною. Загальний строк оплати не може бути більше 14 календарних днів з дня отримання Покупцем партії товару.

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки товару, недопоставки товару чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 16285,52 грн. Позов в цій частині підлягає до задоволення.

При цьому суд не враховує безмотивні заперечення відповідача проти позову.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наявного прострочення грошового зобов'язання Позивачем нараховано Відповідачу 2228,13 грн. інфляційних та 234,62 грн. - 4% річних, які просить стягнути з відповідача. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно. Стягненню підлягає 2228,13 грн. інфляційних, 234,62 грн. - 4% річних на користь позивача (а.с. 18-20).

На підставі наявного прострочення грошового зобов'язання Позивачем нараховано Відповідачу 1973,26 грн. пені з урахуванням пункту 7.2 договору, які просить стягнути з відповідача.

Забезпечення виконання зобов'язання у виді неустойки оформлено між сторонами письмовим договором відповідно до положень та вимог ст.ст. 546-549 ЦК України.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон» за період з 25.09.2014р. по 19.03.2015р. Розрахунок виконано вірно. Стягненню підлягає 1973,26 грн. пені на користь позивача (а.с. 18-20).

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату боргу - має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об'єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 1827 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Плохути Людмили Пилипівни, Черкаська область, м. Шпола, вул. Червоноармійська, 32, ідентифікаційний номер 2101707421, номер рахунку в банку невідомий

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСТ ГРУПП ЛТД», м. Київ, вул. Солом'янська, 2, оф. 927, ідентифікаційний код 39167462, номер рахунку в банку невідомий

16285,52 грн. основного боргу, 1973,26 грн. пені, 234,62 грн. - 4% річних,

2228,13 грн. інфляційних збитків та 1827 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 13.07.2015р.

Суддя Г.М. Скиба