cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" липня 2015 р. Справа№ 910/16999/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Жук Г.А.
Сухового В.Г.
при секретарі судового засідання Євдокимові В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 09.12.2014
у справі № 910/16999/14 (Головуючий суддя - Котков О.В., судді Спичак О.М., Цюкало Ю.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель", м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх 2013", м. Київ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Домінанта-Колект", м. Київ,
про звернення стягнення на предмет застави,
за участю представників сторін:
від позивача: Холоденко Г.М. - представник (довіреність №1-04-1042 від 02.06.2015);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" (надалі - ПАТ «Комерційний банк «Даніель», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх 2013" (надалі - ТОВ «Успіх 2013», відповідач) про звернення стягнення на предмет застави за договором застави від 30.08.2013 №21/К14/2013, яким було забезпечено виконання зобов'язань за кредитним договором від 30.08.2013 №14/2013.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2014 до участі у справі №910/16999/14 було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Домінанта-Колект" (надалі - ПАТ «Домінанта-Колект»).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2014 у справі №910/16999/14 позовні вимоги задоволено повністю. Звернено стягнення на предмет застави за договором застави від 30.08.2013 № 21/К14/2013, а саме, на заставне майно, яке належить Публічному акціонерному товариству "Домінанта-Колект", а саме, прості акції іменні в кількості 16 500 000 штук шляхом їх реалізації з аукціону за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності в ході виконавчого провадження для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 30.08.2013 №21/К14/2013, що становить 39 017 611,92 грн та складається із заборгованості по кредиту - 32 265 000,00 грн, заборгованості по відсотках - 6 546 146,58 грн та заборгованості по неустойці - 206 465,34 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх 2013" в доход Державного бюджету України 73 080,00 грн судового збору.
Не погоджуючись із рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2014 у справі №910/16999/14 в частині зазначеного судом власника заставленого майна.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що пункт 2 резолютивної частини рішення місцевого господарського суду не відповідає дійсним обставинам справи, викладеним у мотивувальній частині рішення, а тому останнє прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим наявні підстави для зміни рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2015 колегією суддів у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Суховий В.Г. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 08.06.2015.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 розгляд справи відкладено на 06.07.2015, в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідача та третьої особи.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити та змінити пункт 2 резолютивної частини оскаржуваного рішення.
Відповідач та третя особа своїх уповноважених представників у судове засідання не направили, хоча про дату та час судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення даним особам поштових відправлень.
Вислухавши думку представника позивача щодо можливості розгляду апеляційної скарги без участі представників відповідача та третьої особи, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами та за відсутності відповідача та третьої особи.
06.07.2015 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 30.08.2013 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Даніель" (в тексті договору - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Успіх 2013" (в тексті договору - позичальник) було укладено кредитний договір №14/2013 (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит у вигляді поновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування в розмірі 32 561 600,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути фактично отриманий кредит у термін до 29.08.2014 включно, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісії, а також штрафи та пені у порядку, розмірах, строках та у випадках, передбачених договором (пункт 2.1. Кредитного договору).
Згідно пункту 5.2.2. Кредитного договору позичальник зобов'язується сплатити відсотки за користування кредитом та комісії за кредитне обслуговування.
Відповідно до пункту 6.2. Кредитного договору якщо виникла і триває подія невиконання зобов'язань, у банка виникає право вимоги дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за користування ним та інших зобов'язань за Кредитним договором. У випадку невиконання позичальником вимоги банку, банк має право стягнути заборгованість шляхом договірного списання коштів та/або звернути стягнення на майно, що передане в заставу.
Згідно пункту 8.1. Кредитного договору при порушенні Позичальником якого-небудь із зобов'язань по терміну повернення кредиту, по сплаті відсотків за користування кредитними коштами та комісій, передбачених пунктами 4.1, 4.2 договору, Позичальник виплачує Банку пеню в розмірі 0,2% (нуль цілих дві десятих) відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (пункт 9.1. договору).
В подальшому між сторонами укладались додаткові угоди, відповідно до яких сторонами вносилися зміни та доповнення до Кредитного договору щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами (а.с. 21-24).
Визначаючи правову природу відносин, що склались між сторонами в ході виконання договору, суд першої інстанції правильно зазначив, що такі мають ознаки кредитного договору, за яким, у відповідності до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно частини 2 статті 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За приписами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
13.08.2013 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Даніель" (в тексті договору - заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Успіх 2013" (в тексті договору - заставодавець) було укладено договір застави №21/К14/2013 (надалі - договір застави), згідно пункту 1.1. якого договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з договору кредиту, укладеного між сторонами, та усіх додаткових угод до нього, включаючи ті, що будуть укладені у майбутньому (надалі все разом - Кредитний договір).
За умовами Кредитного договору позичальник зобов'язаний до 29 серпня 2014 року включно повернути позикодавцю фактично отриманий кредит у вигляді поновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування в розмірі 32 561 600,00,00 грн, щомісяця сплачувати: відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 23,0% річних за період з дня видачі до дати повернення кредиту за умовами Кредитного договору, а з моменту визначеного п. 2.2. Кредитного договору у розмірі 46,0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом до дати її погашення; комісію за резервування кредитної лінії в розмірі 0,1% річних від суми невикористаного ліміту кредитування; одноразово сплатити комісію за розрахункове обслуговування позичальника в розмірі 300,00 гривень в день укладання Кредитного договору; сплатити неустойку у розмірі та у строки, передбачені Кредитним договором, а також відшкодувати збитки, завдані прострочкою платежів за Кредитним договором, витрати по зверненню стягнення на заставу в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог (пункт 1.1. договору застави).
3 метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором у повному обсязі заставодавець передає у заставу заставодержателю цінні папери, а саме, прості акції іменні, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство «Домінанта-Колект» (код за ЄДРПОУ 38003301), у кількості 16 500 000,00 штук, номінальною вартістю 0,25 грн за одну акцію; сумарна номінальна вартість - 4 125 000,00 грн (надалі - предмет застави), (пункт 2.1. договору застави).
Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором щодо своєчасної сплати відсотків за користування кредитними коштами в період з 30.08.2013 по 30.04.2014 належним чином не виконував, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість перед банком, яка станом на 18.07.2014 складає: заборгованість по кредиту - 32 265 000,00 грн, заборгованість по відсотках - 6 546 146,58 грн та заборгованість по неустойці - 206 465,34 грн.
В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором позивач просив суд звернути стягнення на предмет застави за договором застави від 30.08.2013 №21/К14/2013, а саме, на прості акції іменні, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство "Домінанта-Колект", в кількості 16 500 000 штук шляхом їх реалізації з аукціону за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності у ході виконавчого провадження.
Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання умов Кредитного договору позивач надав відповідачеві кредитні кошти у розмірі 32 265 000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача за період з 23.09.2013 по 18.07.2014 (а.с.32-47).
Внаслідок неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, 04.06.2014 позивач направив на адресу відповідача вимогу № 1-09-3217 про дострокове повернення кредитних коштів, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком УДППЗ «Укрпошта» (а.с.30-31).
За твердженням позивача, відповідач на вказану вимогу не відреагував, суму заборгованості за Кредитним договором в порядку дострокового повернення коштів не сплатив. У матеріалах справи відсутні докази протилежного.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за Кредитним договором, що включає в себе: заборгованість за кредитом - 32 265 000,00 грн, заборгованість за відсотками - 6 546 146, 58 грн та неустойку - 206 465,34 грн.
Статтею 589 Цивільного кодексу України визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором (стаття 20 Закону України «Про заставу»).
Згідно підпункту 3.1.4. пункту 3.1. договору застави заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо на момент настання терміну виконання заставодавцем будь-якого зобов'язання, забезпеченого заставою за цим договором, воно не буде виконано.
За рахунок предмету застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором в повному обсязі, що визначається на момент фактичного їх задоволення, включаючи відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, пені та штрафів, передбачених Кредитним договором (пункт 4.2. договору застави).
Зважаючи на викладене, з огляду на порушення позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість та доведеність позовної вимоги ПАТ «Комерційний банк «Даніель» про звернення стягнення на предмет застави, переданого за договором застави з метою задоволення банком своїх вимог за Кредитним договором, забезпечених заставою.
Проте, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо власника заставленого майна, зазначивши в пункті 2 резолютивної частини рішення, що прості акції іменні, на які звернено стягнення, належать Публічному акціонерному товариству «Домінанта-Колект», оскільки такий факт не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується наявними у ній доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, пункту 2.2. договору застави, зазначені цінні папери належать на праві власності заставодавцю (ТОВ «Успіх 2013»), що підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах від 30.08.2013 №003729, що відкритий у ПАТ «Комерційний банк «Даніель», який є зберігачем.
Зважаючи на встановлене, вказана помилка підлягає виправленню судом апеляційної інстанції.
Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.
Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду за приписами статті 104 ГПК України є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
З огляду на встановлені вище обставини, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» та зміни пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2014 у справі №910/16999/14.
Відповідно до частини 3 статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи те, що відповідач не звільнений від сплати судового збору, сплата судового збору за розгляд справи апеляційним судом в сумі 36 540,00 грн відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача та стягується з останнього в доход Державного бюджету України.
Керуючись статтями 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 96, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2014 у справі №910/16999/14 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2014 у справі №910/16999/14 змінити.
3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
«1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Звернути стягнення на предмет застави за Договором застави від 30 серпня 2013 року №21/К14/2013, а саме, на заставне майно, яке належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Успіх 2013» (код ЄДРПОУ 38706038, адреса: 01011, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 13), а саме прості акції іменні в кількості 16 500 000 штук, шляхом їх реалізації з аукціону за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності в ході виконавчого провадження, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" (код ЄДРПОУ 26475516; адреса: 01033, м. Київ, вул. Московська, 8-Б) в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором від 30 серпня 2013 року № 21/К14/2013, що становить 39 017 611,92 грн та складається з заборгованості по кредиту - 32 265 000,00 грн (тридцять два мільйони двісті шістдесят п'ять тисяч гривень), заборгованості по відсотках - 6 546 146, 58 грн (шість мільйонів п'ятсот сорок шість тисяч сто сорок шість гривень 58 копійок) та заборгованості по неустойці - 206 465,34 грн (двісті шість тисяч чотириста шістдесят п'ять гривень 34 копійки).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх 2013" (код ЄДРПОУ 38706038, адреса: 01011, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 13) в доход Державного бюджету України 109 620,00 грн (сто дев'ять тисяч шістсот двадцять гривень 00 копійок) судового збору за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій».
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання даної постанови.
5. Матеріали справи №910/16999/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді Г.А. Жук
В.Г. Суховий
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2015 |
Оприлюднено | 16.07.2015 |
Номер документу | 46607764 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Мальченко А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні