Рішення

від 08.07.2015 по справі 635/10815/14-ц

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/10815/14-ц

Провадження № 2/635/511/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючий - суддя Шинкарчук Я.А.

секретар судового засідання Лескіног Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Богодухівська птахофабрика» про стягнення компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, середньомісячного заробітку за час затримки остаточного розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

В с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, який неодноразово змінювала та остаточно просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 7466,13 гривень, компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати у розмірі 103,84 гривень, а також стягнути з відповідача на користь позивача 10000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона була прийнята на роботу до ТОВ «Торгівельний будинок «Богодухівська птахофабрика» та працювала до 01.09.2014 року, була звільнена за угодою сторін. Відповідач у день звільнення не здійснив остаточний розрахунок у сумі 1933,84 гривень, а тому повинен сплатити компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати у розмірі, 103, 84 гривень, а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку, а саме - з 01.09.2014 року по 27.11.2014 року у сумі 7466,13 гривень. Крім того, невиплата належних позивачці коштів призвела до додаткових зусиль для організації її життя, позивачка змушена була займати гроші у близьких людей, розраховуючи на виплату позивачем заборгованості. Але, оскільки відповідач не виплатив заборгованість, позивач змушена була пояснювати близьким людям причину неповернення грошей, шукати кошти в іншому місці для їх повернення. Ці обставини доставляли позивачу тяжкі психологічні переживання, чим була заподіяна моральна шкода. Позивач оцінює компенсацію моральної шкоду у розмірі 10000 гривень.

Позивач у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, якою підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити, розглянути справу у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 надала суду письмові заперечення, якими зазначила, що станом на звернення позивача до суду заборгованість по виплаті позивачу остаточного розрахунку при звільнені погашена. Що стосується компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, представник відповідача пояснив, що заробітна плата за останні два місяці роботи позивача перед звільненням визначена відповідачем вже з урахуванням величини індексу споживчих цін, а тому вимога позивача про таку індексацію заборгованості задоволенню не підлягає. Також, представник відповідача вважає, що розрахунок середнього заробітку обчислений невірно, розмір такої компенсації не є безпідставним та обґрунтованим та не відповідає дійсним обставинам справи. Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовної вимог про відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження розміру компенсації моральної шкоди, не зазначено з чого вона виходила при обчисленні цієї суми.

Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, якою просила розглянути справу у її відсутність.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Наказом № 246-к від 29 листопада 2013 року ОСОБА_1 прийнято на роботу до ТОВ «Торгівельний Будинок «Богодухівська птахофабрика» з 02 грудня 2013 року на посаду укладальника-пакувальника складу готової продукції зі строком випробування 1 місяць.

Наказом № 267-к від 31.12.2013 року ОСОБА_3 з 01.01.2014 року переведено на посаду птахівника дільниці основного виробництва пт. № 8.

Наказом № 164-к від 01.09.2014 року ОСОБА_1 звільнено з вищевказаної посади з 01.09.2014 року за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України. Вказаним наказом бухгалтерії товариство наказано провести нарахування компенсації ОСОБА_1 за невикористану щорічну основну відпустку тривалістю 4 календарних дні за період з 01.12.2013 року по 01.09.2014 року та 20 календарних днів додаткової соціальної відпустки за 2013, 2014 роки, як одинокій матері.

Записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення внесені у трудову книжку на ім'я позивача.

Відповідно до ст. 116 КЗпТ України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як встановлено у ході судового розгляду справи, а саме - з письмових поясне представника позивача, остаточний розрахунок при звільненні позивачу у день звільнення не був проведений.

Відповідачем до суду був наданий список заробітних плат, які перераховуються в банк, а також витяг по рахунку, з яких вбачається, що 27 листопада 2014 року працівнику ОСОБА_1 було перераховано заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку у загальній сумі 1933,84 гривень.

Згідно довідки ТОВ «ТБ «Богодухівська птахофабрика» від 08.01.2015 року № 6, заборгованості з виплати заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку перед ОСОБА_1 станом на 27 листопада 2014 року відсутня.

Таким чином, судом встановлено, що затримка виплати остаточного розрахунку тривала з 01.09.2014 року по 27.11.2014 року.

Згідно з ч. 1 ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

При таких обставинах, судом встановлено обов'язок відповідача нарахувати позивачу середньомісячний заробіток за період часу з дня її звільнення 01.09.2014 року по день проведення розрахунку - 26.11.2014 року включно.

Представником позивача було подано письмову заяву, якою він пояснює, що позивачці був встановлений п'ятиденний робочий тиждень, що було враховано позивачем при наданні розрахунку компенсації за затримку виплати остаточного розрахунку при звільненні.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13, при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р.№ 100.

Відповідно до вимог п. 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів у розрахунковому періоді, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Як вбачається з довідки ТОВ «ТБ «Богодухівська птахофабрика» від 17.01.2015 року, заробітна плата позивача за останні 2 місяці перед звільненням складала: 2866,16 гривень - у липні 2014 року, 2229,85 - у серпні 2014 року.

Враховуючи розмір заробітної плати за останні 2 місяці роботи перед звільненням (5096,01 гривень) та кількість робочих днів у липні та серпні 2014 року (43 дні), суд визначає, що середньоденна заробітна плата позивача складає 118,51 гривень (5096,01 / 43 = 118,51)

При обчисленні компенсації за весь час затримки остаточного розрахунку, суд виходить з розміру середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів за період часу з 01.09.2014 року по 26.11.2014 року при п'ятиденному робочому тижні - 63 дні. Таким чином, розмір компенсації складає 7466,13 гривень (118,51 х 63 = 7466,13)

Таким чином, розмір компенсації, належний до виплати позивачу складає 7981, 74 гривень.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати у розмірі 103,84 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом , але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ст.34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» та п.5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, виплата такої компенсації проводиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Як роз'яснено в п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», у справах, пов'язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини узв'язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що: індексація заробітної плати провадиться згідно зі ст.33Закону «Про оплату праці» в період між переглядами Верховною РадоюУкраїни розміру мінімальної заробітної плати і здійснюєтьсявідповідно до Закону «Про індексацію грошових доходів населення»

і тих положень Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 7 травня 1998 р. N 663 (з внесеними

змінами та доповненнями), котрі йому відповідають, підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який

перевищив 105 відсотків (величину порога індексації).

Як вбачається з даних Державної служби статистики України про індекси споживчих цін на товари та послуги у 2014 році, індекс інфляції в вересня 2014 року складав 102,9, у жовтні 2014 року - 102,4, у листопаді - 101,9. Таким чином, індекс приросту споживчих цін за час затримки виплати остаточного розрахунку не досяг величини порогу індексації, а тому втрата частини доходів у звязку з порушенням строків виплати остаточного розрахунку при звільненні - відсутня.

Позивач зазначає, що діями відповідача їй було завдано моральну шкоду, яку вона оцінює у сумі 10000 гривень.

Суд частково задовольняє позовні вимоги в цій частині, виходячи з наступного.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях яких фізична особа зазнала у зв'язку з пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

У ході судового розгляду справи був доведений факт завдання позивачу моральної шкоди, яку вона зазнали у зв'язку з невиплатою остаточного розрахунку при звільненні, оскільки сам факт невиплати працівникові належних йому сум при звільненні вже є свідченням того, що вони зазнали у зв'язку з цим душевних страждань і позивач, на підставі ст. 23. ч. 386 ЦК України має право на відшкодування завданої їй внаслідок порушення їх прав вказаної моральної шкоди.

За ч. 1 ст. 1167 ПК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справахпро відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер страждань, які пов'язані з невиплатою розрахунку при звільненні, розмір невиплаченої суми, тривалість часу, протягом якого порушувалося право позивача на отримання остаточного розрахунку, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках позивача, добровільний порядок усунення порушення з боку відповідача.

З врахуванням перелічених факторів, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлений позивачем розмір відшкодування у сумі 10000 гривень є надмірним.Розміром грошового відшкодування моральної шкоди, необхідним та достатнім за вказаних обставин суд вважає 500 гривень.

На підставі п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнена від сплати судового збору.

Питання про розподіл судових витрат, суд вирішує згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, а саме - з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у дохід держави 1 % задоволених позовних вимог майнового характеру, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, та 0,2 розміру мінімальної заробітної плати за позовні вимоги немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст. 10, 11, 59, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13, «Порядком обчислення середньої заробітної плати» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Богодухівська птахофабрика» про стягнення компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, середньомісячного заробітку за час затримки остаточного розрахунку та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок«Богодухівська птахофабрика» (адреса: 62480, Харківська область, Харківський район, с. Хроли, вул. Червоноармійська,/вул. Миколаївська, 25/2, ІПН 326118720237, ЄДРПОУ 32611873) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні з 01.09.2014 року по 26.11.2014 року у сумі 7466 (сім тисяч чотириста шістдесят шість) гривень 13 (тринадцять) копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Богодухівська птахофабрика» (адреса: 62480, Харківська область, Харківський район, с. Хроли, вул. Червоноармійська,/вул.. Миколаївська, 25/2, ІПН 326118720237, ЄДРПОУ 32611873) на користь ОСОБА_1 500 (п'ятсот) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Богодухівська птахофабрика» (адреса: 62480, Харківська область, Харківський район, с. Хроли, вул. Червоноармійська,/вул.. Миколаївська, 25/2, ІПН 326118720237, ЄДРПОУ 32611873) у дохід держави судовий збір за задоволені позовні вимоги майнового характеру у сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Богодухівська птахофабрика» (адреса: 62480, Харківська область, Харківський район, с. Хроли, вул. Червоноармійська,/вул.. Миколаївська, 25/2, ІПН 326118720237, ЄДРПОУ 32611873) у дохід держави судовий збір за задоволені позовні вимоги немайнового характеру у сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя -