Рішення

від 31.03.2009 по справі 14/245-08нр

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.03.09

          Справа № 14/245-08нр.

за позовом: товариства з

обмеженою відповідальністю «Комфорт-сервіс»

до відповідача:

приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення  60354 грн. 65 коп.

та

за зустрічним позовом:

приватного підприємця ОСОБА_1

до                                     товариства

з обмеженою відповідальністю «Комфорт-сервіс»

про визнання недійсним

договору купівлі-продажу

                        СУДДЯ        ЛИХОВИД Б.І.

За участю представників

сторін:

від  позивача:            Славгородаська О.В., довіреність

від 12.01.2009 року

від відповідача:           ОСОБА_2, довіреність від 14.01.2009

року № 01-11

Від позивача за зустрічним

позовом:ОСОБА_2, довіреність від 14.01.2009 

                                  року № 01-11

Від відповідача за

зустрічним позовом: Славгородаська О.В., довіреність від 

                                  12.01.2009

року

В судовому засіданні 27.02.2009

року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було

оголошено перерву до 05.03.2009 року.

В судовому засіданні

05.03.2009 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу

України було оголошено перерву до 11.03.2009 року.

В судовому засіданні

11.03.2009 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу

України було оголошено перерву до 31.03.2009 року.

СУТЬ СПОРУ: позивач в

позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну

суму  60354 грн. 65 коп., в тому числі:

43804 грн. 60 коп. боргу за виконані роботи, 9982 грн. 96 коп. інфляційних

збитків, 6567 грн. 09 коп. пені.

Позивач за зустрічним

позовом просить суд: розірвати договір підряду № К-15-12-02 від 15.12.2006

року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Комфорт-сервіс»

та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

Відповідач у відзиві на

зустрічну позовну заяву проти зустрічних позовних вимог заперечує та просить

суд відмовити в їх задоволенні.

Розглянувши матеріали

справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача,

дослідивши наявні докази для вирішення справи по суті, суд встановив наступне:

15.12.2006 року між

позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Комфорт-сервіс» та  відповідачем - приватним підприємцем ОСОБА_1

було укладено договір підряду № К-15-12-02, відповідно до умов якого позивач

зобов'язувався виконати на замовлення відповідача з використанням власних

матеріалів роботи по поставці матеріалів та монтажу обладнання для системи

повітряного опалення для підтримання температури +17С в торгових приміщеннях

торгівельного центра «Рона» в м. Суми по вул. Воровського, 4/1, а відповідач

зобов'язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

Позивач свої зобов'язання

за договором виконав в повному обсязі, що підтверджується, актом приймання

виконаних підрядних робіт за березень 2007 року на суму 400065 грн. 60 коп. та

довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2007 року на таку ж

суму, актом приймання виконаних підрядних робіт за травень 2007 року на суму

45534 грн. 00 коп.. і довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за

травень 2007 року на таку ж суму (в справі).

Крім того фактичне

виконання робіт за договором підряду відповідачем було прийнято і належним

чином оформлено відповідними документами: довідками вартості будівництва форми

КБ-3 та актами по формі КБ-2в.

Загальна вартість

обладнання, матеріалів і робіт за договором склала 445599 грн. 60 коп. в т.ч.

ПДВ.

Згідно ст. 526 ЦК України

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,

що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 3.2, п.

3.4 договору, визначено порядок оплати; платежі за виконані роботи щомісяця

здійснюються на підставі актів виконаних робіт та їх вартості, які підписуються

сторонами.

Відповідно до п. 1 ст.

875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник

зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші

будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник

зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати

затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не

покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та

оплатити їх.

У зв'язку з неналежним

виконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач з дотриманням ст. 530

Цивільного кодексу України направив на адресу відповідача письмову вимогу про

сплату заборгованості. Дана вимога залишена відповідачем без відповіді та

задоволення.  

Як вбачається з

матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору, своїх зобов'язань

відповідно до п.3.2, п. 3.4 договору не виконав в повному розмірі, сплатив лише

на 401795 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ, що підтверджується банківськими виписками по

особовому рахунку позивача, які ним були надані. Станом на день розгляду справи

заборгованість у сумі 43804 грн. 60 коп. відповідач не сплатив.

Враховуючи зазначене,

вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 43804 грн. 60 коп. боргу за

виконані роботи є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

           Відповідно до ст. 886 ЦК України, у

разі невиконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він

сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором, або законом, та

відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору

сталося не з його вини.

Відповідно до п. 5.1

договору підряду № К-15-12-02 передбачена відповідальність відповідача за

порушення порядку здійснення оплати, а саме: сплата пені в розмірі подвійної

облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 3

Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань» від 22.11.1996 року № 543/96-ВР, розмір пені не може перевищувати

подвійної облікової  ставки Національного

банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. 

Так, позивачем нараховано

відповідачу суму пені в розмірі 6567 грн. 09 коп.

Таким чином  вимоги 

позивача, щодо стягнення з відповідача 6567 грн. 09 коп. пені заявлені в

межах позовної давності, відповідають вимогам чинного законодавства та,

відповідно, підлягають задоволенню.

Крім цього, відповідно до

ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового  зобов'язання, на вимогу кредитора

зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції

за весь час прострочення, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача

9982 грн. 96 коп. інфляційних збитків підлягають задоволенню, оскільки вони

нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Позивач за зустрічним

позовом просить суд розірвати договір підряду № К 15-12-02 від 15.12.2006 року,

укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Комфорт-сервіс» та

фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

В обґрунтування заявлених

вимог, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що відповідачем за

зустрічним позовом було порушено виконання умов договору, а саме: грубо

порушено строки поставки газового генератора, а монтажні роботи з його

встановлення так і не були виконані та порушено істотні умови договору.

Зазначене позивачем за

зустрічним позовом у зустрічній позовній заяві порушення строків поставки

газового генератора не відповідає дійсності і є безпідставним, оскільки всі

роботи по поставці та монтажу були виконані відповідачем у межах строків,

передбачених договором підряду № К-15-12-02, що підтверджується актами

виконаних робіт.

Проектна документація на

виконання робіт з влаштування системи повітряного опалення була розроблена

проектною організацією. До проектної документації відповідачем було розроблено

кошторисну документацію (локальний кошторис 2-1-1 на улаштування витяжної

вентиляції та відомість ресурсів до цього локального кошторису), як передбачено

п. 1.2. договору підряду.

Відповідно до п. 5 ст.

318 ГК України, в істотними умовами договору підряду є: найменування сторін;

місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта,  обсяги і види робіт, передбачених

проектом);  строки початку  і 

завершення  будівництва, виконання

робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва

об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого

забезпечення  будівництва;  режим контролю якості робіт і матеріалів

замовником;  порядок  прийняття 

об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про

дефекти і гарантійні  строки; страхування

ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування  збитків); 

урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору».

Тому така істотна умова

договору підряду, як «вартість і порядок фінансування робіт» визначена в п. 3.1.

та 3.2. договору підряду № К-15-12-02. Тобто ціна робіт і обсяг сторонами в

договорі були визначені і погоджені. 

Крім того, позивач за

зустрічним позовом стверджує, що обсяг робіт, зазначених в проектно-кошторисній

документації та фактично виконані відповідачем за зустрічним позовом роботи,

вказані в актах виконаних підрядних робіт за березень та травень 2007 року не

співпадають.

Відповідно до п. 1 ст.

853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником

відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у

роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них

підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у

подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній

роботі.

За характером подальшої

експлуатації та принципом дії виконані підрядні роботи за договором повністю

відповідають технічним характеристикам, будівельним нормам та стандартам, що

звичайно ставляться до такого виду робіт. Підписані Акти виконаних робіт на

влаштування витяжної вентиляції відповідають виконаним роботам з монтажу

газового генератора, оскільки це і є повітряне опалення і по-іншому не

класифікується. Отже, відповідачем за зустрічним позовом було виконано той обсяг

робіт, який передбачений проектом і договором підряду № К-15-12-02, тобто взяті

на себе згідно договору підряду зобов'язання відповідач за зустрічним позовом

виконав належним чином. А позивач за зустрічним позовом, в свою чергу, виконані

роботи прийняв і користувався результатом цих робіт протягом досить тривалого

часу. Проте, отримання вимоги про сплату заборгованості почав шукати шляхи

уникнення від сплати, намагаючись довести недійсність укладеного договору

підряду, то його неукладеність, то розірвання договору. Така позиція позивача

за зустрічним позовом підтверджує небажання оплатити отримані блага.

Відповідно до чинного

законодавства України, якщо сторони договору здійснили певні дії, спрямовані на

його часткове виконання, відсутність у договорі певної істотної умови не можна

брати до уваги як безперечне підтвердження відсутності такого договору і

підставу для застосування наслідків безпідставного набуття майна, передбачених

у ст. 1212 ЦК України. Разом з тим необхідно враховувати, що загальні норми ЦК

України стосовно правочинів та загальні норми ЦК України і ГК України щодо

укладення цивільних та господарських договорів не містять норм, які б прямо

вказували на неукладеність договору, в якому відсутня певна істотна умова, коли

сторони такого договору здійснили певні дії, спрямовані на його виконання.

Зважаючи на зазначені

обставини, твердження, що відповідно до ч. 8 ст. 181 ГК України договір є

неукладеним (таким, що не відбувся), є обґрунтованим лише стосовно договорів, в

яких сторони при укладенні договору висували такі умови для узгодження (в

пропозиції укласти договір, проекті договору, протоколі розбіжностей тощо),

проте, не досягли згоди з усіх істотних умов, що були предметом обговорення.

Умови, які є істотними, але не були включені до тексту договору, можна вважати

узгодженими, а відповідний договір укладеним, якщо власні дії сторін свідчать

про згоду з такими умовами та їх бажання укласти договір.

Відповідно до ч. 1 ст.

640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила

пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. При цьому

відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію

укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до

вказаних у пропозиції умов договору виконала роботи, сплатила відповідну суму

грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям

пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не

встановлено законом. Таким чином, зазначені обставини дають підстави зробити

висновок, що не можна вважати неукладеним договір, в якому при укладенні не

було узгоджено певну істотну умову, проте сторони такого договору здійснили

певні дії, спрямовані на його виконання, які свідчать про бажання укласти

договір. У такому разі посилання особи, яка вчинила певні дії, спрямовані на

його виконання, на те, що договір є неукладеним у зв'язку із відсутністю в його

тексті конкретної істотної умови, не можна брати до відома, адже таке

твердження спростовується її власними діями.

Тобто, дії позивача за

зустрічним позовом спочатку по перерахуванню авансових платежів, а потім по

прийняттю виконаних робіт свідчать про бажання виконувати умови укладеного

договору підряду.

Відповідно до ст. 33

Господарського процесуального кодексу України 

кожна сторона повинна довести ті обставини на які вина посилається як на

підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач за зустрічним

позовом не подав до суду доказів щодо підстав розірвання договору в

обґрунтування заявлених вимог.

Враховуючи зазначене,

вимоги позивача за зустрічним позовом щодо розірвання договору підряду № К

15-12-02 від 15.12.2006 року, укладеного між товариством з обмеженою

відповідальністю «Комфорт-сервіс» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 є

необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49

Господарського процесуального кодексу України, з відповідача за первісним

позовом на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню витрати

по сплаті державного мита в сумі 603 грн. 55 коп. та витрати на інформаційно -

технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп.

        Керуючись ст. 33, 49, 82-85

Господарського процесуального кодексу України, 

суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного підприємця

ОСОБА_1 (40030, м. Суми, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з

обмеженою відповідальністю «Комфорт-сервіс» (40024, м. Суми, вул. Прокоф'єва,

19, код 33699021) 43804 грн. 60 коп. основного боргу, 9982 грн. 96 коп.

інфляційних збитків, 6567 грн. 09 коп. пені, 603 грн. 55 коп. державного мита

та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням

законної сили.

4.          В задоволенні зустрічного позову -

відмовити.

СУДДЯ                                                                                                 

Б.І.ЛИХОВИД

Повний текст рішення

підписано 06.04.2009 року