Постанова

від 07.07.2015 по справі 804/7276/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 р. Справа № 804/7276/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника позивача - Панишко А.О.

представника відповідача - Голубчиков Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС К» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

09.06.2015 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС К», в якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню в загальному розмірі 28 269,59 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідач повинен у разі невиконання встановленого статтею 19 цього Закону нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачувати відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, розраховані виходячи з розміру середньої річної заробітної плати на підприємстві у розмірі 16080,95 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем термінів сплати на суму адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня у розмірі 12188,64 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та навела їх обґрунтування аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував зазначивши, що на підприємстві створене 1 робоче місце для працевлаштування інваліда, яке в 2012 році було зайнято інвалідом, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, та вивчивши письмові докази в ній, встановив.

Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕРС К» 15.02.2013 року подано звіт за формою № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2012 рік, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42, у якому середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача у 2012 році становила 36 осіб, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» -1 особа.

В період з 04.12.2014 року по 08.12.2014 року працівниками територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 04-01-21/350.

Вказаним актом виявлені порушення вимог ст. 19 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та зазначено наступне: Роботодавець зареєстрований у Фонді соціального захисту інвалідів (Довідка про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів № 687 від 30.10.2007 року)

Роботодавець подає звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів у визначені законодавством терміни.

Згідно наданому в ході перевірки звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів:

за 2011 рік середньооблікова кількість штатних працівників складає 36 особи, кількість інвалідів - штатних працівників повинна становити 1 особа, в ТОВ «АВЕРС К» працював 1 інвалід: ОСОБА_3 довідка МСЕК Серія ДНА-01 № 674285;

за 2013 рік, середньооблікова кількість штатних працівників 36 особи, кількість інвалідів - штатних працівників повинна становити 1 особа, в ТОВ «АВЕРС К» працював 1 інвалід: ОСОБА_5 довідка МСЕК Серія ДНА - 01 № 263518.

звіт - за 2012 рік середньооблікова кількість штатних працівників, яка зазначена в звіті складає 36 осіб, тобто кількість інвалідів повинна становити 1 особа, працює: ОСОБА_3 В ході проведення перевірки було виявлено, що інформація надана не достовірна.

А саме у ході розгляду документів, наданих для проведення перевірки, було встановлено, що у довідки згідно звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб - працівників ТОВ «АВЕРС К» середньооблікова кількість працівників складає 41 особа, також було виявлено у звітах «Про суми заробітної плати працівників ТОВ «АВЕРС К» три працівника, які не були зазначені у довідці згідно звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб - працівників ТОВ «АВЕРС К», а саме: ОСОБА_6 працювала з лютого 2012 року на протязі року; Курттепелі ТВ працювала з серпня 2012 року до лютого 2013 року; ОСОБА_4 працював з березня 2012 року по травень 2012 року. Тобто згідно наданих документів середньооблікова кількість штатних працівників складає 42 особи (а не 36 осіб, як зазначено у звіті до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів). Відповідно до цього була надана недостовірна інформація про кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, а саме норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів складає 2 особи (в звіті зазначено -1 особа). Працювала 1 особа - ОСОБА_3

Згідно наданих у ході перевірки за період 2011-2013 роках булу виявлено порушення, а саме недостатню кількість інвалідів - штатних працівників у ТОВ «АВРЕС К» та недостовірне надання інформації (а саме: звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік форма № 10-ПІ) до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

В ході судового розгляду справи представником відповідача обставини, встановлені у акті № 04-01-21/350 територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області, спростовані не були.

Отже, протягом 2012 року порушено вимоги ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», щодо дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч.3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст.19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

За невиконання нормативу з робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році, відповідно до вимог ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідач повинен був сплатити у строк до 15.04.2013 року адміністративно - господарські санкції у розмірі 16080,95 грн.

Відповідно до п.2.2 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 15.05.2007 року № 223, пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 3.1 вказаного Порядку визначено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не було сплачено адміністративно - господарські санкції в розмірі 16080,95 грн., йому нарахована пеня в сумі 12188,64 грн.

Окремо суд зазначає, що згідно листа Ленінського районного центру зайнятості від 17.06.2015 року № 01-1418 товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕРС К» звіти за формою № 3-ПН протягом 2012 року не подавались.

Вказані обставини свідчать про те, що відповідачем не належним чином вжито заходів для працевлаштування інвалідів та допущено подання недостовірних даних про середньооблікову кількість штатних працівників за 2012 рік.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Суд зазначає, що роботодавець не вжив необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, отже, застосування у такому випадку адміністративно-господарських санкції за невиконання нормативу робочих місць є таким, що не суперечить чинному законодавству України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС К» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС К» (код ЄДРПОУ 32176486) на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 25005978) адміністративно - господарські санкції у розмірі 16080,95 грн. (шістнадцять тисяч вісімдесят гривень 95 копійок) та пеню в розмірі 12188,64 грн. (дванадцять тисяч сто вісімдесят вісім гривень 64 копійки)

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 09.07.2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 09.07.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля