Постанова

від 28.05.2009 по справі 2а-2463/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія статобліку 6.13

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65 в

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2009 р. о 11 год. 27 хв. Справа № 2а-2463/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Стрельнікової Н.В.

при секретарі Новицькій Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

до: приватного підприємства «Клінінгова компанія «Едельвейс-Літ», м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2009 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до приватного підприємства «Клінінгова компанія «Едельвейс-Літ», в якому позивач просить суд стягнути з приватного підприємства «Едельвейс Літ»заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1531грн. 20 коп.

Свої позовні вимоги УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя обґрунтовує на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України». Крім того, в позовній заяві позивач зазначає, що станом на 14 квітня 2009 року за відповідачем значиться заборгованість у розмірі 1531грн. 20 коп. по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується розрахунком заборгованості відповідача до управління ПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя. Зазначена заборгованість допущена відповідачем внаслідок не виконання зобов'язань по сплаті в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків до Пенсійного фонду України. У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни, позивачем на підстав ч. 3 ст. 106 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» за спірний період направлялася йому ОСОБА_1 про сплату боргу на суму 1531грн. 20 коп. Вказані вимоги відповідачем не оплачені, на момент розгляду справи є чинними. З урахуванням викладеного, на підставі ст., ст. 4, 20, 106 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» позивач просить суд стягнути з відповідача 1531грн. 20 коп. заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У судове засідання представник позивача не з'явився. До суду надійшла заява представника позивача з проханням розглянути справу за його відсутністю. Представник позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та дату судового розгляду справи повідомлений належним чином. Проти позову не заперечив, про причини можливої неявки уповноваженого представника суд не попередив.

Позивачем до матеріалів справи надано належним чином посвідчену копію довідки № 15-7/2344 від 19.05.2009 р. Головного управління статистики у Запорізькій області щодо підтвердження правильності юридичної адреси відповідача, яка зазначена у адміністративному позові, згідно якої приватне підприємство «Клінінгова компанія «Едельвейс-Літ»зареєстровано за юридичною адресою: 6903, м. Запоріжжя, пров. Котельний, 2.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження підприємства покладається безпосередньо на юридичну особу, суд вважає, що про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином.

Суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності в судовому засіданні представника відповідача.

Судом були досліджені письмові докази, копії яких залучені до матеріалів справи.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтями 14 та 15 Закону України В« Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV (далі - за текстом Закон № 1058) встановлено, що платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Матеріалами справи встановлено, що приватне підприємство «Клінінгова компанія «Едельвейс-Літ»зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 26.09.2008 р. рішенням за № 11031020000023952.

Відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 08044-10146.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, страхувальники є платниками страхових внесків.

Відповідно до п.6 ст.19 Закону № 1058 страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праціВ» , виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій працездатності. Страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до пункту 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Частиною 2 ст. 20 Закону № 1058 встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до Закону України В«Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 32 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором. З 31.03.2005 р. розмір внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 32,3 % від фонду оплати праці підприємства, а з 01.01.2006 р. - 31,8%.

Як встановлено матеріалами справи, за період з жовтня 2008 року по грудень 2008 року відповідачем у встановлені законодавством строки на адресу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя були подані Розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно зазначених Розрахунків відповідач самостійно визначив суму страхових внесків, що підлягає сплаті на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя за цей період, в розмірі 1531,20грн., що складається з внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 32 % від фонду оплати праці підприємства та відрахувань на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб.

За спірний період у встановлений пунктом 6 ст. 20 Закону строк відповідач самостійно на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя коштів не вносив.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. ОСОБА_1 про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У зв'язку із порушенням платіжної дисципліни, позивачем направлялася відповідачу ОСОБА_1 про сплату боргу форми № Ю-2939 від 02.03.2009 р. на суму 1531,20 грн.

Вказана ОСОБА_1 про сплату боргу відповідачу була направлена за належною юридичною адресою рекомендованою кореспонденцією з повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Зазначена вимога відповідачем у передбаченому законодавством порядку не оскаржена, на момент розгляду справи є чинною, у повному обсязі не оплачена.

Доказів сплати заборгованості у повному обсязі відповідач суду не надав.

Таким чином, заборгованість (недоїмка) приватного підприємства «Клінінгова компанія «Едельвейс-Літ»перед Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з жовтня 2008 року по грудень 2008 року становить 1531,20 грн.

Згідно абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Крім того, факт наявності у відповідача заборгованості перед Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя підтверджується карткою особового рахунку страхувальника -приватного підприємства «Клінінгова компанія «Едельвейс-Літ».

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 1531,20 грн. заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є обґрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до приватного підприємства «Клінінгова компанія «Едельвейс-Літ»про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з приватного підприємства «Клінінгова компанія «Едельвейс-Літ», (6903, м. Запоріжжя, пров. Котельний, 2, код ЄДРПОУ 36163271) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б, код ЄДРПОУ 20508396, р/р № 2560130100108, МФО 313957) заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1531 (одна тисяча п'ятсот тридцять одна) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її складення у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя (підпис) Н.В. Стрельнікова

Постанова набрала законної сили 12 червня 2009 року.

Суддя:

Постанова складена у повному обсязі 2 червня 2009 року.