ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
19 березня 2009 р.
№ 18/36-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. -головуючого
(доповідача), Грека Б.М.,
Стратієнко Л.В.,
за участю повноважних
представників: позивача ОСОБА_1-, відповідача -
розглянувши у відкритому
засіданні касаційну скаргу Виконавчого комітету
Сумської міської
ради
на рішення від 30
жовтня 2008 року
господарського суду Сумської області
у справі
№ 18/36-08
за позовом
Товариства з обмеженою
відповідальністю "Роксана"
до
Фізичної особи -підприємця
ОСОБА_2
про
визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2008 року ТОВ
"Роксана" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до Ф.О. підприємця ОСОБА_2. про
припинення права спільної часткової власності, визнання за товариством права
власності на нежитлове приміщення площею
242,7 м2 по АДРЕСА_1 в
м. Суми тв. виділ 65/100 частин вказаного
приміщення зазначеною площею. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що
ним не досягнуто домовленості з іншим співвласником про добровільний розділ
спільної часткової власності.
30 жовтня 2008 року позивач уточнив
позовні вимоги та крім заявлених позовних вимог просив визнати за фізичною
особою-підприємцем ОСОБА_2. право
власності на нежитлове приміщення (в т.ч. самовільно переобладнані) площею 129
м2 та виділити їй в натурі
35/100 частини зазначеного приміщення.
Представник відповідача в судове
засідання не з'явився. У відзиві від
30.10.2008 року зазначив, що позовні вимоги визнає повністю, заперечень не має та просив
справу розглянути без участі відповідача
і його представника.
Рішенням господарського суду
Сумської області від 30 жовтня 2008 року позов задоволено згідно заявлених
первинних та додаткових позовних вимог.
У касаційній скарзі виконком
Сумської міської ради просить
рішення місцевого господарський суду
скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Окрім того, суд прийняв рішення, що стосується його прав і обов'язків, хоч його
не було залучено до участі у справі.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ
"Роксана" просить в її задоволенні відмовити за необґрунтованістю
вимог.
Заслухавши пояснення представника
позивача, перевіривши матеріали справи
та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши
правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного
рішення норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.6.1 Тимчасового
положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею
свідоцтва про право власності проводиться місцевими органами виконавчої влади,
органами місцевого самоврядування.
Дана норма кореспондується з
підпунктом 10 п.б ст. 30 Закону України
"Про місцеве самоврядування в Україні", де зазначено, що облік
та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм
власності належить до делегованих повноважень виконавчих органів сільських,
селищних та міських рад.
Згідно вимог ст. 361 ЦК України
співвласник має право самостійно
розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
При цьому, здійснення права
спільної часткової власності повинно
відбуватися за згодою всіх співвласників. Поряд з цим відповідно до
вимог ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути
поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. При зазначених
обставинах оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею
свідоцтва про право власності проводиться
місцевими органами виконавчої влади на підставі договору, що
посвідчується нотаріально.
За
відсутності згоди співвласників щодо володіння і користування, а також при недосягнення
домовленості про спосіб та умови поділу майна
спір може бути вирішений у судовому порядку.
Розглядаючи даний спір та приймаючи
рішення у справі господарський суд виходив з того, що між співвласниками не
було досягнуто домовленостей про умови
поділу майна, що підтверджується листом позивача від 10.09.2008 року.
Проте, з вказаними висновками
погодитись не можна враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи,
зокрема, реєстрації позовної заяви остання була зареєстрована судом 10 жовтня
2008 року додатком №4, до якої було
надано лист позивача до відповідачки від 10 жовтня 2008 року (а.с.
12) про погодження способу та умов поділу майна по вул.Петропавлівська, 76 в
м.Суми в натурі, а не 10 вересня 2008 року, як помилково зазначив суд в
судовому рішенні.
Проте, будь-якої відповіді на
зазначений лист на час розгляду справи та прийняття рішення матеріали справи не
містять.
Враховуючи, що згідно наданого
відповідачкою відзиву на позов, остання позовні вимоги визнає повністю і
заперечень не має, то спір між сторонами відносно розділу майна, що є спільною
частковою власністю відсутній.
Тому, в порушення вимог статей 16,
361, 367 ЦК України господарський суд прийняв до розгляду позов та прийняв
рішення у справі за відсутності спору між сторонами, оскільки за відсутності
спору між ними оформлення права власності на об'єкти нерухомості з видачею
свідоцтва про право власності
проводиться місцевими органами виконавчої влади згідно нотаріально
посвідченого договору.
Окрім цього, місцевий господарський
суд не звернув уваги та не дав належної правової оцінки тим обставинам, що
спір вирішується відносно нерухомих
приміщень, де проведено самовільні переобладнання, що підтверджується довідкою
Сумського БТІ за № 941800 від 15.10.2008,і вирішення питань щодо узаконення
проведеної самовільної перебудови віднесено до відповідних органів державної
влади або органів місцевого самоврядування.
За вказаних обставин, суд вважає, що місцевий господарський суд прийняв
рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі, зокрема, виконавчого комітету Сумської міської ради,
що відповідно до вимог ч.2 п.3 ст. 11110 Господарського
процесуального кодексу України є
безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Окрім того, як вбачається з
матеріалів справи 30.10.2008 року, тобто в день прийняття рішення у справі
позивач заявою від 30.10.2008 року уточнив позовні вимоги, збільшивши розмір
позовних вимог.
Проте, господарський суд за
відсутності відповідача та його представника, в судовому засіданні не вирішив
питання відкладення розгляду справи відповідно до вимог ст.77 Господарського
процесуального кодексу України для вчинення дій по підготовці справи до
розгляду передбачені ст.65 Господарського процесуального кодексу України, що
визнати законним і обґрунтованим не можна.
Враховуючи зазначене, суд вважає,
що рішення місцевого господарського суду
як прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права не
може залишатись без змін і підлягає скасуванню. При новому розгляді справи
господарському суду необхідно врахувати
наведене, більш повно і всебічно з'ясувати обставини справи, суть позовних
вимог і заперечень, їх обґрунтованість, зібраним доказам дати правову оцінку і
відповідно до вимог закону вирішити спір.
На підставі наведеного, керуючись
ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111
ГПК України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Сумської області від 30 жовтня 2008 року
скасувати, задовольнивши касаційну скаргу.
Справу передати на новий розгляд до
господарського суду Сумської області в
іншому складі суду.
Головуючий
В.Дерепа
Судді
Б.Грек
Л.Стратієнко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2009 |
Оприлюднено | 21.09.2009 |
Номер документу | 4663342 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Дерепа В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні