Постанова

від 18.03.2009 по справі 22/129-08-3253

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 18 березня 2009 р.                                                                                   

№ 22/129-08-3253 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенко Г.П.- головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Рогач Л.І.,

розглянувши матеріали 

касаційної скарги

Представництва по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради

на постанову

Одеського апеляційного

господарського суду від 09.12.2008

у справі

господарського суду Одеської

області

за позовом

Представництва по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради

до

СПД ОСОБА_1.

про

виселення та стягнення 8662, 50

грн.,

в судовому засіданні взяли участь

представники:

позивача:

не з'явились,

відповідача: не

з'явились,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням від 24.10.2008

господарського суду Одеської області в задоволенні позову про виселення та

стягнення 8662, 5 грн. відмовлено.

Постановою від 09.12.08 Одеського

апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано частково. З СПД

ОСОБА_1. на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської

міської ради стягнуто 3511, 95 грн. заборгованості з орендної плати, 129, 56

грн. пені, 51 грн. державного мита та 39 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В

решті судове рішення залишено без змін.

         Не погоджуючись з судовими рішеннями,

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить

їх скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального

права, справу направити на новий розгляд.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду  справи в касаційній інстанції,

проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм

матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів

знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як встановлено попередніми судовими

інстанціями, які приймали рішення у даній справі,  відповідно до умов договору від 03.04.2006

року № 857/А/3 оренди нежитлового приміщення, укладеного між Приморською

районною адміністрацією Одеської міської ради та СПД ОСОБА_1., останньою

прийнято у строкове платне користування нежитлове приміщення підвального

поверху площею 29,8 м2 за адресою: м. Одеса АДРЕСА_1

Строк дії договору встановлено з

03.04.2006 року до 14.03.2007 року.

Умовами п.п. 1.1, 2.2 договору

встановлено, що за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати

оренду плату відповідно до розрахунку, наведеного у додатку № 1 до договору, що

становить за перший після підписання договору оренди місяць 587,53 грн., які

вносяться щомісячно до 15-го числа поточного місяця, незалежно від результатів

господарської діяльності (пункт 2.4 договору).

Згідно п. 5.2. договору оренди за

несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної

облікової ставки НБУ України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від

суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

         Пунктом 4.7 договору оренди

передбачено обов'язок орендаря після закінчення строку дії договору, чи у

випадку його дострокового розірвання у 15-денний термін передати орендодавцю

приміщення за актом у належному стані.

         Судами встановлено, що додатковим

погодженням від 28.12.2006 року до договору оренди нежитлового приміщення №

857/А/3 від 03.04.2006 року згідно з рішенням ради від 27.06.2006 року № 56-V

"Про впорядкування виконавчих органів Одеської міської ради з виконання

функцій орендодавця нежитлових приміщень, що знаходяться в комунальній

власності територіальної громади м. Одеси" змінено орендодавця на

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Додатковим погодженням від

28.09.2007 року до договору оренди строк його дії подовжено до  28.02.2008 року.

Судами з'ясовано, що рішенням

виконавчого комітету  Одеської  міської ради від 27.07.2006 року № 231

"Про реєстрацію об'єктів комунальної власності" зобов'язано КП "Одеське

МБТІ та РОН" провести технічну інвентаризацію об'єктів нежитлового фонду

комунальної власності, в переліку  яких

(пункт 1 рішення) значиться підвальне приміщення, № 500, площею 29,8 м2,

розташоване за адресою: м. ОдесаАДРЕСА_1, та оформити і видати Одеській міській

раді свідоцтва про право власності на об'єкти, зазначені в п. 1 цього рішення,

та зареєструвати їх за Одеською міською радою.

         22.03.2007 року територіальній громаді

міста Одеси в особі Одеської міської ради виконавчим комітетом Одеської міської

ради видано Свідоцтво про право власності на нежитлові підвальні приміщення №

500 по вулиці Пантелеймонівській, 76 у м. Одеса, що належить їй на праві

комунальної власності і в цілому складається з нежитлових приміщень - підвалу

загальною площею 29,8 м2.

         При прийнятті оскаржуваних судових

рішень, суди попередніх інстанцій врахували заочне рішення Приморського

районного суду міста Одеси від 13.12.2007, яке набрало законної сили з

25.12.2007 року, року у цивільній справі за позовом СПД ОСОБА_1. до Одеської

міської ради, яким визнано недійсним Свідоцтво про право власності на нежитлове

підвальне приміщення № 500 загальною площею 29,8 м2, розташоване в

будинку № 76 по вул. Пантелеймонівській в місті Одесі, видане виконавчим

комітетом Одеської міської ради від 22 березня 2007 року та визнано за СПД ОСОБА_1.

право власності на вказане приміщення

         З посиланням на ч. 4 ст. 35

Господарського процесуального кодексу України, ст. 41 Конституції

України, ч. 1 ст. 317, ст. 321 Цивільного кодексу України суди

дійшли обгрунтованого висновку про відмову в позові в частині виселення СПД

ОСОБА_1. зі спірного нежилого приміщення та стягнення з останньої 5020,99 грн.

за фактичне користування об'єктом оренди з 28.02.2008 року до 21.07.2008 року.

         Згідно частин 1, 5 ст. 762

Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється

плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не

встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та

інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном

вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції, правомірно

взявши до уваги те, що договір оренди нежитлового приміщення № 857/А/3 від

03.04.2006 року (з урахуванням додаткового погодження від 28.09.2007 року) зі

строком дії з 03.04.2006 року до 28.02.2008 року, не було припинено або

достроково розірвано та відсутність доказів сплати СПД ОСОБА_1. орендної плати

з 01.11.2007 року до 28.02.2008 року, дійшов обгрунтованого висновку про

стягнення з відповідача боргу з орендної плати в сумі 3511,95 грн. за період з

01.11.2007 року до 28.02.2008 року та нарахованої пені в сумі 129, 56 грн.

         Відповідно до ст. ст. 525, 526

Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова

від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не

встановлено договором або законом.

         Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного

кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою,

порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

         Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова

сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення

боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення

виконання (частини 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Отже, колегія суддів Вищого

господарського суду України вважає, що судове рішення прийнято при правильному

застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для його

скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК

України, Вищий  господарський  суд  

України

ПОСТАНОВИВ  :

Касаційну

скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 09.12.2008 Одеського

апеляційного господарського суду у справі № 22/129-08--3253 залишити без змін.

Головуючий                                                                                        

Коробенко Г.П.

Судді                                                                                                     

Костенко Т.Ф.

                                                                                                                Рогач

Л.І.