Ухвала

від 09.07.2015 по справі 810/2168/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

09 липня 2015 року Справа № 810/2168/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції в особі державного реєстратора про визнання недійсним запису в Єдиному державному реєстрі та відміну державної реєстрації,

за участю представників сторін:

позивача - Колеснікова Ю.Е., довіреність від 13.03.2015 №1965/9/26-55-10-03,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у

м. Києві звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції в особі державного реєстратора про визнання недійсним запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19 лютого 2014 року №13341120010004216 про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «Хардітоп» в результаті реорганізації; відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ «Хардітоп».

В судове засідання 9 липня 2015 року з'явився представник позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримане уповноваженим представником відповідача 2 липня 2015 року.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду в порядку п. 9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України через наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

За загальним правилом, встановленим ч. 2 статті 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позов заявлено у зв'язку із здійсненням державним реєстратором Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 19 лютого 2014 року №13341120010004216 про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «Хардітоп» в результаті реорганізації

Натомість, адміністративний позов до суду позивачем подано 25 травня 2015 року, тобто з пропуском законодавчо встановленого шестимісячного строку.

Обґрунтовуючи вимогу про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, позивач зазначив, що про порушення свої прав протиправними діями відповідача йому стало відомо лише 21 травня 2015 року, в момент отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про надання вибіркових витягів щодо юридичних осіб.

Однак, суд критично оцінює наведені доводи позивача та звертає увагу, що із змісту позовної заяви слідує, що 4 грудня 2013 року до позивача засобами телекомунікаційного зв'язку надійшли відомості від державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 3 грудня 2013 року №13341270009004216 про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

24 грудня 2013 року позивачем до Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області направлено повідомлення за формую №27-ОПП про наявність заперечень податкового органу щодо здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи.

20 лютого 2014 року від Реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області надійшли відомості про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 19 лютого 2014 року №13341120010004216 про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «Хардітоп» в результаті реорганізації.

Суд зауважує, що частиною 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

У силу положень частини 1 статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно.

Водночас, за змістом частини 2 вказаної статті відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді: витягу з Єдиного державного реєстру; довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується; даних в електронному вигляді для органів державної влади у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.

Таким чином, суд зазначає, що про запис від 19 лютого 2014 року №13341120010004216 про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «Хардітоп» в результаті реорганізації позивачу стало відомо 20 лютого 2014 року, в момент отримання таких відомостей в електронній формі у порядку частини 2 статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Також суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З огляду на викладене, суд відхиляє твердження позивача, що достовірно про порушення свої прав він дізнався лише під час отримання відповідної інформації з листа ГУ ДФС у м. Києві від 6 травня 2015 року №10827/7/26-15-10-09-35 та отримання 21 травня 2015 року вибіркових Витягів щодо юридичних осіб на повторний запит податкового органу.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Таким чином, враховуючи, що з лютого 2014 року у позивача було достатньо часу для звернення до суду за захистом свої прав, суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку поважними.

У силу вимог статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до частини 3 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

У судовому засіданні 09.07.2015 були оголошені вступна та резолютивна частини ухвали. Повний текст ухвали складений та підписаний 13.07.2015 р.

На підставі викладеного, керуючись п.9 ч.1 ст.155, ст.99, 100, 165 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дудін С.О.