Постанова

від 13.08.2009 по справі 2а-5991/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6, тел.

278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К

Р А Ї Н И

м.

Київ

 13.08.2009 р.           16:38           № 2а-5991/09/2670

Окружний адміністративний

суд міста Києва у складі головуючого судді 

Григоровича П.О. при секретарі судового засідання  Віятик Н.В. 

вирішив адміністративну справу

за

позовом

 Товариства з обмеженою відповідальністю

"ВІДЕО ІНТЕРНЕШНЛ - ПРІОРИТЕТ"

до

 Державної податкової інспекції у Печерському

районі м. Києва

про

 скасування податкового повідомлення-рішення

№0003381750/0 від 28.05.2009р.

Представники:

від

позивача

Зюнькіна

В.В. на підставі довіреності від 03.03.2009р.

від

відповідача

Шкодич

Ю.В. на підставі довіреності від 25.06.2009р. №6975/9/10-209

На

підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.08.2009р. проголошено

вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство

з обмеженою відповідальністю «Відео Інтернешнл -Пріоритет»звернулось до

Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової

інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового

повідомлення - рішення №0003381750/0 від 28.05.2009р. 

Свої

позовні вимоги позивач обґрунтовує безпідставністю нарахування податкового

зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб визначеного у податковому

повідомленні -рішенні №0003381750/0 від 28.05.2009р., оскільки вважає що ним

правомірно та обґрунтовано не віднесено до додаткових благ працівників Булавіна

В.Ю. та Казанцева О.В. і не оподатковано податком з фізичних осіб, суми

платежів позивача, здійснених у перевірений період на користь СП «УМЗ»за

послуги мобільного зв'язку і роумінгу.

Відповідач

проти позову заперечив, зазначивши, що відповідачем проведена планова виїзна

перевірка та встановлено порушення позивачем пунктів 1.3 ст. 1, п. 1.15 ст. 1,

пп. «е»п. 4.2.9, п.4.2 ст. 4, пп. «а»п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок

з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-ІV в наслідок чого винесено податкове

повідомлення - рішення №0003381750/0 від 28.05.2009р. про визначення

податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 84 690,00

грн., яке вважає правомірним та таким що винесене у відповідності з вимогами

чинного законодавства.

Розглянувши

подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення

представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на

яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи

і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною

податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено планову

виїзну перевірку  з обмеженою

відповідальністю «Відео Інтернешнл -Пріоритет»(код ЄДРПОУ 23507256) з питань

дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006р. по

31.12.2008р., валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки

складено Акт перевірки №286-23-6-23507256 від 18.05.2009р. та встановлено

порушення позивачем норм Закону України «Про податок з доходів фізичних

осіб»від 22.05.2003р. №889-ІV (далі -Закон №889- ІV) в зв'язку з чим винесено

податкове повідомлення -рішення №0003381750/0 від 28.05.2009р. про визначення

податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 84 690,00

грн., в тому числі основний платіж -28 230,00 грн., штрафні (фінансові) санкції

-56 460,00 грн.

Податкове

зобов'язання  з податку з доходів

фізичних осіб визначено позивачу за порушення пунктів 1.3 ст. 1, п. 1.15 ст. 1,

пп. «е»п. 4.2.9, п.4.2 ст. 4, пп. «а»п. 17.2 ст. 17 Закону  №889- ІV. 

Відповідачем

на підставі пп.17.1.9 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від

21.12.2000 №2181-111, нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі

56 460,00 грн., тобто у подвійному розмірі від суми визначеного податкового

зобов'язання з податку з доходів з фізичних осіб.

Відповідно

до п.1.3 ст. 1 Закону № 889- ІV дохід з джерела його походження з України -будь-який

дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від

здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі інших

доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних

резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати таких доходів знаходиться на

території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує

(нараховує).

Згідно

пп.4.2.9 «є»п.4.2 ст.4 Закону №889- ІV, до складу загального місячного

оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його

працедавця як додаткове благо, а саме у вигляді вартості безоплатно отриманих

товарів (робіт, послуг). При цьому згідно п.3.4 ст. 3 Закону №889- ІV, при

нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування

визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами,

помножена на встановлений коефіцієнт.

Пп.

«а»п.17.2 ст.17 Закону №889- ІV визначає, що особою, відповідальною за

нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших

доходів, зокрема, доходів з джерелом їх походження з України, є податковий

агент, що визначений п.1.15 ст.1 Закону №889- ІV як «юридична особа (її

філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво

нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового

статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати,

утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок

платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність

податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за

порушення норм цього Закону».

Досліджуючи

надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення,

оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

В

акті перевірки від 18.05.2009р. відображено, що Позивач платіжними дорученнями:

№ 276 від 09.08.2006р. в сумі 2450,50грн. по рахунку фактурі № 0022739815; №

442 від 11.10.2006р. в сумі 9625,14 грн. по рахунку фактурі № 0023416259; №

643від 13.11.2006р. в сумі 6022,06 грн. по рахунку фактурі № 0024785925; № 769

від 06.12.2006р. в сумі 12093,64 грн. по рахунку фактурі № 0025506369, в сумі

3392,46 грн. по рахунку фактурі № 0026267554, №154 від 08.02.2007р. в сумі

7159,36 грн. по рахунку фактурі № 0026943193, № 277 від 12.03.2007р. в сумі

2634,34 грн. по рахунку фактурі № 0027657578, № 400 від 10.04.2007р. в сумі

8738,50 грн. по рахунку фактурі № 0028400616, № 559 від 08.05.2007р. в сумі

3975,45 грн. по рахунку фактурі № 0029167943, № 784 від 08.06.2007р. в сумі

10422,92 грн. порахунку фактурі № 0029925322, № 940 від 09.07.2007р. в сумі

11228,49 грн. по рахунку фактурі № 0030640239, № ПОЗ від 08.08.2007р. в сумі

4358,85 грн. по рахунку фактурі № 0031408830, № 1267 від 10.09.2007р. в сумі

6113,66 грн. порахунку фактурі № 0032179131, № 1392 від 08.10.2007р. в сумі

8754,87 грн. по рахунку фактурі № 0032996956, № 1544 від 08.11.2007р. в сумі

8375,62 грн. по рахунку фактурі № 0034262434, № 1708 від 10.12.2007р. в сумі

3392,46 грн. по рахунку фактурі № 0034262434, № 1713 від 11.12.2007р. в сумі

9085,41 грн. по рахунку фактурі № 0034574120, № 1999 від 07.02.2008р. в сумі

8185,44 грн. по рахунку фактурі № 0036188486, № 2193 від 12.03.2008р. в сумі

3263,93 грн. по рахунку фактурі № 0037002541, № 2361 від 09.04.2008р. в сумі

10781,22 грн. по рахунку фактурі № 0037811064, № 2575 від 14.05.2008р. в сумі

6251,87 грн. по рахунку фактурі № 0038628819, № 2771 від 12.06.2008р. в сумі

2871,45 грн. по рахунку фактурі № 0039428089, № 3021 від 11.07.2008р. в сумі

6332,19 грн. по рахунку фактурі № 0040237919, № 3283 від 14.08.2008р. в сумі

3543,78 грн. по рахунку фактурі № 00410237919, № 3464 від 10.09.2008р. в сумі

14842,39 грн. по рахунку фактурі № 0041814561, № 3643 від 09.10.2008р. в сумі

12034,76 грн. по рахунку фактурі № 0043168488, № 3852 від 10.11.2008р. в сумі

10980,00 грн. по рахунку фактурі № 0043381569, № 3989 від 10.12.2008р. в сумі

7791,11 грн. по рахунку фактурі № 0044168760 перераховані кошти із

розрахункового рахунку Позивача підприємству «Український мобільний

зв'язок»(ЄДРПОУ 14333937) (далі -УМЗ), за послуги іноземного оператора

(міжнародний роумінг), сплачений працівникам підприємства громадянам Росії

Булавіну В.О., та Казанцеву О.В.

Перевіряючими

зроблено висновок про відсутність документів що підтверджують зв'язок

телефонних розмов з господарською діяльністю підприємства, внаслідок чого

встановлено порушення пунктів 1.3 ст. 1, п. 1.15 ст. 1, пп. «е»п. 4.2.9, п.4.2

ст. 4, пп. «а» п. 17.2 ст. 17 Закону 

№889- ІV, а саме встановлено  порушення

утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до

бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 28 230,00 грн., у тому

числі по періодам: -2006 рік -3 924,88 грн., 2007 рік -11 273,18 грн., 2008 рік

-13 031,73 грн.

Суд

вважає висновки відповідача помилковими з наступних підстав.

Висновок

відповідача про начебто допущене позивачем порушення зазначених норм базується

на твердженні, що призначення платежу в платіжних дорученнях за послуги

зв'язку, перераховані позивачем мобільному оператору «УМЗ», нібито містить

інформацію «за послуги іноземного оператора (міжнародний роумінг), сплачений

працівникам підприємства громадянам Росії Булавіну В.Ю. та Казанцеву О.В.».

Проте жодне призначення платежу у платіжних дорученнях, які зазначені у акті

перевірки, подібних записів не містить. У перевірений період кількість

працівників позивача становила не менше ніж 50 чол., а саме станом на

01.07.2006р. - 53 працівника, станом на 31.12.2008р. - 54 працівника. Кількість

мобільних телефонів, що належать позивачеві та знаходяться на його балансі, -

не менше ніж 33 - 34 шт., що підтверджується доданими до цього позову

Відомостями наявності основних засобів Позивача станом на 01.07.2006р.,

01.01.2007р., 01.01.2008р.

Підпунктом

1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що

господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання

доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли

безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною,

постійною та суттєвою.

Як

встановлено судом та зазначено в акті перевірки, у перевірений період основним

видом господарської діяльності ТОВ «ВІДЕО ІНТЕРНЕШНЛ - ПРІОРИТЕТ» було надання

рекламодавцям послуг з розміщення телевізійної реклами в ефірі певного переліку

телеканалів, що транслюються (ретранслюються) на території України (в тому

числі «1+1», «ТЕТ», «РТР-Планета», «Перший Національний»УТ-1 тощо).

Позивачем

надано пояснення, що розміщення реклами на телебаченні - це безперервний

цілодобовий процес, без виключень для вихідних та/або святкових днів. Тому

питання, пов'язані з організацією процесу розміщення реклами, що потребують

негайного та невідкладного вирішення керівництвом Позивача, можуть виникнути у

будь-якого рекламодавця або у телеканала в будь-який момент.

Таким

чином, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку, що витрати

на мобільний зв'язок використовувались (споживались) безпосередньо у процесі

здійснення господарської ним  діяльності

(в тому числі зовнішньоекономічної) з придбання та продажу рекламних послуг з

метою отримання доходу.

В

матеріалах справи наявна  Корпоративна

угода № 5.27702 від 27.05.2004р. про надання послуг мобільного зв'язку,

укладена ТОВ «Пріоритет»(попередня назва Позивача) з СП «Український Мобільний

Зв'язок»(надалі реорганізоване у ЗАТ «Український Мобільний Зв'язок»), всі

документи щодо виконання зазначеної Корпоративної угоди, а також видані

Товариством розпорядження «Про використання телефонного зв'язку та мережі

Інтернет»від 01.01.2006р., від 01.01.2007р., від 01.01.2008р.

Відповідно

до Розпоряджень позивача від 01.01.2006р., 01.01.2007р., 01.01.2008р. «Про

використання телефонного зв'язку та мережі Інтернет»керівником товариства

затверджено Інструкції по використанню послуг телефонного зв'язку у

господарській діяльності позивача якою встановлено правила використання

працівниками товариства послуг телефонного зв'язку, у тому числі міжміського та

міжнародного виключно у межах господарських та договірних відносин з іншими

підприємствами.

Ведення

міжнародних та міжміських телефонних розмов в особистих цілях допускається лише

за наявності позитивної резолюції на службових записках представлених усіма

працівниками генеральному директору підприємства з обов'язковим фіксуванням

даного факту в “Книзі ведення міжнародних та міжміських телефонних розмов»в

графі «мета переговорів».

З

акту перевірки та пояснень представника відповідача не вбачається встановлення

фактів притягнення працівників позивача до відповідальності за порушення

вказаних норм Інструкцій за перевіряємий період.

Відповідно

до зазначених наказів/розпоряджень Позивачем затверджувався перелік абонентів

(номерів) мобільного зв'язку підприємства, користування мобільним зв'язком

дозволено виключно з виробничою необхідністю. Враховуючи той факт, що під час

перебування у відпустці чи з інших поважних причин, заміщення посад (в тому

числі Генерального директора та Директора з маркетингу) на підприємстві не

передбачено і в спірні періоди не відбувалося, тож всі витрати за користування

послугами мобільного зв'язку пов'язані з господарською діяльністю Позивача.

Згідно

п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат,

сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою ,

організацією, веденням виробництва, з урахуванням обмежень, установлених

пунктами 5.3 -5.8 цієї статті.

Пунктом

5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств»встановлений

виключний перелік операцій, які не відносяться до складу валових витрат. До

вказаного переліку не включені витрати на сплату сум з мобільного зв'язку.

За

таких підстав, витрати на послуги мобільного зв'язку (в тому числі витрати на

міжнародний роумінг), у відповідності до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про

оподаткування прибутку підприємств», позивач, на думку Окружного

адміністративного суду м. Києва, правомірно відніс до складу валових витрат

виробництва та обігу.

Судом

встановлено, що послуги роумінгу за Корпоративною угодою № 5.27702 були

придбані позивачем з метою використання їх для організації та здійснення

власної господарської діяльності, оскільки даний зв'язок працівники можуть

використовувати лише для виробничих потреб. Відповідно, суми витрат позивача на

послуги мобільного зв'язку не можуть бути віднесені до додаткових благ

будь-яких фізичних осіб, оскільки є витратами самого позивача.

До

того ж, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що правомірність дій

позивача підтверджується також листом ДПА України від 08.05.2001р. №

3324/6/22-3216, з якого вбачається, що суми, перераховані за послуги мобільного

зв'язку і роумінгу, за умови що телефони належать юридичній особі, не

відносяться до додаткових матеріальних благ і не повинні включатися до сукупного

оподатковуваного доходу працівників підприємства.

Таким

чином, у Акті перевірки не конкретизовано та не обгрунтовано, якими саме

підставами та якою методологією керувався відповідач при встановлені порушення

утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб саме відносно двох

працівників позивача. (Генерального директора Булавіна В.Ю., Директора з

маркетингу Казанцеві О.В.)

Крім

того, відповідачем не підтверджено факт ненадання позивачем будь-яких

документів необхідних для перевірки, не надано жодних письмових запитів або

письмових пояснень позивача щодо відсутності необхідних документів для

встановлення правомірності утримання та перерахування податку з доходів з

фізичних осіб.

Таким

чином, суд дійшов висновку, що висновки акту перевірки не відповідають змісту

первинних документів та фактичним матеріалам справи.

Враховуючи

викладене, суд  вважає, що позивачем

правомірно та обгрунтовано не віднесено до додаткових благ працівників Булавіна

В.Ю. та Казанцева О.В. і не оподатковано податком з доходів фізичних осіб, суми

платежів, здійснених у перевірений період на користь СП «Український Мобільний

Зв'язок»за послуги мобільного зв'язку і роумінгу, що надані позивачеві за

Корпоративною угодою № 5.27702 від 27.05.2004р.

Штрафні

(фінансові) санкції застосовано на підставі пп. 17.1.9 ст. 17 Закону України

«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ.

Враховуючи

викладене вище, висновки відповідача, на підставі яких останнім було винесено

податкове повідомлення -рішення № 0003381750/0 від 28.05.2009р. за

порушення  пунктів 1.3 ст. 1, п. 1.15 ст.

1, пп. «е»п. 4.2.9, п.4.2 ст. 4, пп. «а»п. 17.2 ст. 17 Закону  №889- ІV та як наслідок нараховано штрафні

(фінансові) санкції, є неправомірним та таким, що не відповідає вимогам чинного

законодавства.

Відповідно

до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна

сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та

заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно

до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого

рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову.

              Всупереч наведеним вимогам,

відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого

ним рішення.

Статтею

2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах  щодо оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних

повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на

підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України; з  використанням  повноваження 

з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з

урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення

дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно;  розсудливо; з дотриманням принципу рівності

перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з

дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для

прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це

рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши

подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників

сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються

позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і

вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що

позовні вимоги ТОВ «Відео Інтернешнл -Пріоритет»про скасування податкового

повідомлення - рішення №0003381750/0 від 28.05.2009р. є обґрунтованими та

такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи

викладене, керуючись статтями 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного

судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні

вимоги задовольнити повністю.

2.

Скасувати податкове повідомлення -рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва

№0003381750/0 від 28.05.2009р. повністю.

3.

Судові витрати у розмірі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю «Відео Інтернешнл -Пріоритет» за рахунок Державного бюджету

України.

Постанова

відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова

суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про

апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про

апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти

днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову

суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському

апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста

Києва.

Суддя                                                                                     

          Григорович П.О.