Постанова

від 16.04.2009 по справі 2а-1161/08

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа

№2а-11061/08/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16

квітня 2009 року                                                               

м. Львів

Львівський

окружний адміністративний суд в складі :

головуючого

- судді                                                             

Матковської З.М.

при

секретарі судового засідання                                        Подібці

М.З.

з

участю представника відповідача Матвійчук Н.М.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомОСОБА_1до

Управління Пенсійного Фонду України в Галицькому районі м. Львова про

поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та

стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії «Дітям війни»

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1звернулася до суду із позовом до Управління

пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова. Позивач просить суд

зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити їй недоплачену як дитині війни

щомісячну надбавку за 2007-2008 роки в сумі 2612,30 грн. Позовні вимоги

обґрунтовує тим, що вона відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни» є дитиною війни. 

Згідно із статтею 6 цього ж Закону їй повинна виплачуватись щомісячна

соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така

допомога їй не виплачувалась. Крім цього, просить поновити строк звернення до

суду за захистом порушених прав.

В судове засідання позивач не з'явилася, однак подала до

суду заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності, позовні вимоги

підтримує повністю. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду

України в Галицькому районі м. Львова в судовому засіданні проти позову

заперечив та пояснив, що на законодавчому рівні не прийнято жодного

нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни», не визначено які органи повинні виплачувати підвищення

пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином

обчислювати його розмір за відсутності поняття «мінімальна пенсія за віком» як

розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткової частини

Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і після прийняття

Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, тому

кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні. Крім

цього, позивачу у 2008 році виплачується щомісячна державна соціальна  допомога «Дітям війни» у розмірі 10% такої

допомоги. Вважає позов безпідставним і просила відмовити у задоволенні

такого.  

Суд, заслухавши думку представника відповідача,

з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та

заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов

підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.

            Законом України «Про соціальний

захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-VI установлено правовий

статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх

соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

              Статтею першою цього Закону

визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час

закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

              Позивач  ОСОБА_1народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною

війни.

              Статтею 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне

довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується

замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

              Частина 2 статті 8 Конституції

України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно

на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

              Частиною 3 статті 22 Конституції

України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних

законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

     Відповідно до статті 3 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни,

встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими

нормативно - правовими актами.

              Законами України «Про Державний

бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  дію ст. 6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни» було обмежено.

             Однак, Рішеннями  Конституційного Суду України від 09 липня

2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня

2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України

(є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет

України на 2007 рік» та  «Про Державний

бюджет України на 2008 рік» якими обмежується дія ст. 6  Закону України «Про статус ветеранів війни,

гарантії їх соціального захисту».

              З дня ухвалення Конституційним

Судом України Рішення № 6-рп/2007, визнані неконституційними положення  Закону України «Про Державний бюджет України

на 2007 рік» втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію  статті 6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни».

               Рішення Конституційного Суду

України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 має 

преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними

позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли  внаслідок дії положень статей, що  визнані неконституційними.

Судом встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного

Суду України Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова

оспорювана позивачем надбавка з липня по грудень 2007 року не виплачувалась,

тому позов в частині зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату

підвищення до пенсії на користь позивача за період з 09.07.2007 року по

31.12.2007 року включно підлягає до задоволення.

    Що стосується позовних вимог позивача в

частині  зобов'язання відповідача

нарахувати позивачу недоплачену соціальну допомогу за період з 01.01.2008 року

по 31.12.2008 року, то такі підлягають до часткового задоволення та суд мотивує

це наступним.

Відповідно до Рішення 

Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008

положення закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнані

неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом

цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року. 

Отже, саме з 22.05.2008 року відновлено дію статті 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни», тому позов підлягає до задоволення в частині

зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату підвищення до пенсії

на користь позивача за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно.   

Отже, вищенаведене свідчить про протиправність дій

відповідача, оскільки всупереч Рішенням Конституційного Суду України,

підвищення до пенсії позивачу у 2007 року не виплачувалось у а у 2008 році

виплачувалось не у розмірі визначеному 

ст. 6 Закону України  «Про

соціальний захист дітей війни».

Керуючись ст. ст. 22, 55, 64, 95 Конституції України,

ст. ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28

Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст.62 Закону

України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного

Суду України від   09 липня 2007 року №

6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від  22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 7-

14, 18, 19, 24, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

    позов

задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду

України в Галицькому районі м. Львова щодо невиплати у 2007 році  та недоплати у 2008  році ОСОБА_1підвищення до пенсії відповідно

до вимог ст. 6 Закону України  «Про

соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в

Галицькому районі м. Львова  провести

нарахування  та виплату з  09.07.2007р. по 31.12.2007 р. включно, а щодо

вимог за 2008 рік з 22.05.2008 року по 

31.12.2008 року ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної

пенсії за віком на підставі положень статті 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни».

    В задоволенні решти позовних вимог

відмовити.

    Постанова набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим

Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим

Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі

подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає

законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк

апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не

набрала законної сили.

    Заява про апеляційне оскарження та

апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції

через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія

апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої

інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в 

разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС

України  - з  дня складення в повному обсязі. Апеляційна

скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів

після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути

подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга

подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                             

Постанова

надрукована у одному примірнику та є оригіналом.