Ухвала

від 19.03.2014 по справі 623/4257/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/1528/2014 Головуючий 1 інст. - Зелінський В.Г.

Справа № 623/4257/13-ц Доповідач - Кісь П.В.

Категорія: інші

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Кіся П.В.,

суддів: - ОСОБА_1,

- ОСОБА_2,

при секретарі - Прийміч А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 листопада 2013 року по справі за поданням відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

11.11.2013 року заступник начальника відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області (далі по тексту - ВДВС Ізюмського МУЮ Харківської області) звернувся до суду з вище зазначеним поданням, в якому просив тимчасово обмежити керівника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Олімпійський» - ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання зобов'язань, покладених на нього Ізюмським міськрайонним судом Харківської області від 07.10.2013 року.

В обґрунтування подання заявник посилався на те, що на виконанні у ВДВС Ізюмського МУЮ Харківської області знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 623/641/13-ц Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07.10.2013 про стягнення з ОСББ «Олімпійський» на користь ОСОБА_4 10 696,00 грн. Керівником підприємства є ОСОБА_3, яким не забезпечив виконання рішення суду.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.11.2013 року подання задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказану ухвалу, вважаючи її необґрунтованою та такою, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, і постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що в провадженні ВДВС Ізюмського МРУЮ знаходиться п'ять виконавчих проваджень про стягнення з ОСББ «Олімпійський» на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 грошових коштів у якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди на суму 23640 грн.40 коп. Разом з тим, ОСББ «Олімпійський» є неприбутковою організацією та отримує кошти на свій рахунок лише у виді щомісячних внесків співвласників будинку - членів ОСББ і після сплати обов'язкових платежів до бюджету та фондів на рахунку ОСМББ щомісячно (залежно від добросовісності платників) залишаються суми від 1000 до 1500 грн., з яких складається накопичувальний фонд. На час початку виконавчих дій на рахунку ОСББ після проведення ремонтних робіт та сплати обов'язкових платежів і зборів залишилось 8000 грн., яких недостатньо для погашення суми, вказаної рішеннями суду. Після арешту рахунку ОСББ дирекція ОСМББ не в змозі здійснювати розрахунки за поточними зобов'язаннями - вивіз сміття, оплати за спожиту електроенергію, податки тощо.

Апелянт стверджує, що він не ухиляється від виконання покладених судом зобов'язань.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи, викладені в поданні ВДВС Ізюмського МРУЮ та апелянта, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги за таких підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтями 10,11 ЦПК України передбачено обов'язок сторін доводити ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суду - розглядати справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Пунктом 18 частини 3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань , покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Статтею 377-1 ЦПК України передбачено, що суд за поданням державного виконавця, погодженого з начальником ВДВС, вирішує питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів. При цьому суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Як вбачається зі змісту подання і наданих ВДВС доказів, є встановленим лише той факт, що 14.10.2013 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 623/641/13-ц Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07.10.2013р., копія якої, згідно супровідного листа від 14.10.2013р., начебто, надсилалася боржнику - ОСББ «Олімпійський», яке є неприбутковою організацією, керівником якої є громадянин України ОСОБА_3

Однак серед наданих ВДВС матеріалів відсутні докази отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження чи хоча би доказу відправлення цього процесуального документу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як це передбачено ч.1 ст.31 ЗУ «Про виконавче провадження».

Не містить подання ВДВС та надані суду копії матеріалів виконавчого провадження доказів, які б свідчили, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

Навіть та обставина, що з дня відкриття виконавчого провадження (14.10.2013р.) і до дня звернення ВДВС до суду з поданням від 07.11.2013 року про тимчасове обмеження керівника ОСББ «Олімпійський» у праві виїзду за межі України пройшло лише 27 днів мала би викликати сумніви і наявності підстав для задоволення такого подання.

Проте суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув і передчасно, не маючи даних, які б свідчили про ухилення ОСОБА_3 від виконання зобов'язань, покладених на кероване ним ОСББ судовим рішенням, помилково вирішив тимчасово обмежити керівника ОСББ «Олімпійський» ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України.

За таких обставин ухвала Ізюмського міськрайонного суду від 29.11.2013р. підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні подання ВДВС.

Разом з тим, вказана ухвала апеляційного суду не є перешкодою для повторного звернення ВДВС до суду з поданням у відповідності з вимогами закону, враховуючи перебіг часу від дня вирішення судом першої інстанції подання ВДВС Ізюмського МРУЮ від 07.11.2013 року та необхідність забезпечення вимог ст.14 ЦПК України і ч.1 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.2 ст.307, п.п.1,2 ст.311, ст.ст.313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 листопада 2013 року скасувати.

У задоволенні подання ВДВС Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області від 07.10.2013 року про тимчасове обмеження керівника ОСББ «Олімпійський» ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді: