Ухвала

від 08.07.2015 по справі 759/16356/14-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 6/759/329/15

ун. № 759/16356/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Борденюк В.В., при секретарі Трегубенку М.В., розглянувши подання державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві Маціборук В.О. про примусове входження до житла,

В С Т А Н О В И В:

Державний виконавець ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві Маціборук В.О. звернувся до суду із поданням про примусове входження до квартири АДРЕСА_1, для проведення опису майна боржників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

В судове засідання особи, які беруть участь у розгляді справи не з'явились з невідомих суду причин, хоча про день та час слухання справи належним чином були повідомлені.

Суд ухвалив, подання розглянути без участі сторін, так як згідно ч. 2 ст. 370 ЦПК України, їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дублікату.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий лист про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві перебуває судовий наказ № 759/16356/14-ц від 02.12.2014 року, видані Святошинським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСББ «Либідь Плюс» боргу в розмірі 52 938,17 гривень.

09.02.2015 року постановою органу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження та надано боржнику термін до 05.03.2015 року виконати рішення в добровільному порядку.

12.05.2015 року Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна Київської міської державної адміністрації надало ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві відомості про те, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого ГУЖЗ КМДА 13.08.1997 року, наказ № 313-С від 13.08.1997 року.

Викликом державного виконавця від 25.05.2015 року за вих. № 365/4 ОСОБА_2 зобов'язано з'явитись до державного виконавця для сплати боргу за виконавчим документом.

Відповідно до актів державного виконавця від 27.04.2015 року та 22.05.2015 року, при виході за адресою: АДРЕСА_2, провести опис майна не виявилося можливим, оскільки двері вказаної квартири ніхто не відчиняє.

Доступу до квартири виконавцю не було надано, що й стало підставою для звернення з даним поданням до суду.

Відповідно до статті 129 Конституції України рішення суду є обов'язковим до виконання.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання статті 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків; таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства Права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Конституція України проголосила Україну правовою державою (стаття 1). Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64 Основного Закону України).

Кожному гарантується недоторканість житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (частина перша, друга статті 30 Конституції України).

Конституційна гарантія недоторканості житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканість житла, яке визначене в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Відповідно до статей 1, 11 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Одним із заходів примусового виконання рішення є звернення стягнення на майно боржника, за яким на державного виконавця покладено обов'язок по проведенню виконавчих дій щодо виявлення майна, його арешту (опису), вилучення та примусової реалізації.

При цьому державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема надано право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Таким чином, державний виконавець при виконанні виконавчих документів, виданих іншими органами (посадовими особами) щодо стягнення боргу, зобов'язаний керуватися нормами Закону України «Про виконавче провадження», зокрема звертати стягнення на майно боржника, в тому числі проводити опис й арешт майна боржника; у разі неможливості потрапити у жиле приміщення боржника ставити перед судом питання про постановлення вмотивованого судового рішення про примусове проникнення до житла боржника.

Крім того, статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження, було передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Визначальним при розгляді подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника є сам факт невиконання рішення та неможливість державного виконавця потрапити до жилого приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна.

Враховуючи викладене, а також те, що усі інші дії державного виконавця із примусового виконання судового рішення виявились безрезультатними, боржник відмовляється допускати державного виконавця до місця свого проживання, що зумовлює перешкоди у описі його особистого майна та проведенні інших визначених Законом дій, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення подання державного виконавця про примусове входження до житла боржника.

На підставі викладеного та ккеруючись ст. 303, 304, 308, 312 -315, 317 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Подання задовольнити.

Надати державному виконавцю Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві Маціборук В.О. дозвіл на примусове проникнення в житло боржника ОСОБА_2 - квартиру АДРЕСА_1, для проведення опису майна боржника.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду міста Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя: