Рішення

від 06.07.2015 по справі 904/4509/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.07.15 Справа № 904/4509/15

За позовом Селянського (фермерського) господарство "Мечта", м. Волноваха, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГСМ Центр Україна", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення попередньої оплати та штрафу

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Минько І.В. - представник за дов. № б/н від 12.06.15

від відповідача: Задворний О.Ю. - представник за дов. № б/н від 30.04.15

СУТЬ СПОРУ:

Селянське (фермерське) господарство "Мечта" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГСМ Центр Україна" про стягнення попередньої оплати у розмірі 903119, 56 грн. та штрафу у сумі 1296797, 58 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору поставки нафтопродуктів № 240614 від 24.06.2014 в частині повної та своєчасної поставки товару.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 15.06.2015.

15.06.2015 через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що зміна вартості дизельного палива була узгоджена сторонами у телефонному режимі та щодо даної обставини електронною поштою було повідомлено позивача. Також, відповідач зазначає, що позивачем 03.03.2015, 06.03.2015, 13.03.2015 та 17.03.2015 було прийнято дизельне паливо за новою ціною згідно видаткових накладних, в яких зазначена ціна, та які підписані представником позивача.

На підтвердження згоди позивача щодо зміни ціни на вже поставлений 21.02.2015 та 25.02.2015 товар, свідчить підписання позивачем відкоригованих видаткових накладних № 21 від 21.02.2015 та № 23 від 25.02.2015, в яких зазначено, що ціна вже поставленого товару становить 26 грн. за один літр.

Щодо недотримання письмової форми зміни умов договору, відповідача зазначає, що пропозиція щодо повернення грошових коштів або поставки меншого об'єму товару була викладена у телефонних переговорах, і була також відображена у гарантійному листі вих.№ 26/02 від 26.02.2015, згода позивача була висловлена шляхом прийняття товару та підписанням відповідних видаткових накладних та товарно-транспортних накладних.

У судовому засіданні 15.06.2015, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), було оголошено перерву до 06.07.2015.

06.07.2015 від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він зазначив, що на виконання вимог статті 201 Податкового кодексу України ним було складено податкову накладну від 19.02.2015 № 14, в якій ціна товару у кількості 36580 літрів вказана 21, 67 грн. (26, 00 грн. з ПДВ) та у кількості 101611, 111 літрів - 22, 50 грн. (27 грн. з ПДВ). Зазначена податкова накладна була зареєстрована 27.02.2015. що підтверджується квитанцією № 1 від 27.02.2015 та 05.03.2015 направлена позивачу. Позивач із будь-якими заявами або скаргами з приводу неправильного заповнення податкової накладної від 19.02.2015 до відповідача не звертався, що, як вважає відповідач, його згодою щодо зміни ціни дизельного палива.

06.07.2015 позивач подав суду заяву, в якій зазначив, що у тексті позовної заяви допущено описку, а саме замість п. 4.1 договору вказаний п. 4.2 договору договору.

У судовому засіданні 06.07.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.06.2014 між Селянським (фермерським) господарством "Мечта" (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГСМ Центр Україна" (далі - відповідач, постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 240614 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується забезпечити поставку в узгоджені строки на підставі письмових заявок покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити на умовах. викладених у цьому договорі, нафтопродукти (далі - товар) асортимент. кількість та ціна яких зазначається у видаткових накладних.

Згідно з п. 2.1 договору товар постачається узгодженими партіями за попередньою заявкою покупця протягом 5 днів з моменту узгодження кожної партії товару.

Товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем за якістю - згідно технічним вимогам та іншим нормативно-технічним актам по кількості - згідно товарно-транспортним документам, а також у відповідності до обраного базису поставки.

Пунктом 2.8 договору сторони погодили, що постачальник вважається таким, що виконав своє зобов'язання з поставки товару з моменту передачі товару покупцю (представнику покупця) або транспортній організації, в залежності від умов поставки, узгоджених цим договором або додатковими угодами до цього договору. Факт передачі товару підтверджується відповідним актом приймання-передачі товару та/або накладною. Постачальник не несе відповідальності за недостачу товару, яка виникла після її передачі покупцю (представнику покупця) або транспортній організації, в залежності від умов поставки.

Покупець здійснює оплату поставки товару шляхом безготівкового розрахунку, на підставі рахунку, які надає постачальник (п. 3.1 договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014 року, а в частині розрахунків до їх повного виконання (п. 6.1 договору).

Покупець зобов'язаний узгодити поставку товару шляхом направлення письмових заявок на кожну партію товару. Виставлений рахунок-фактура не є такою заявкою (п. 6.3 договору).

На виконання умов договору, у лютому 2015 року між сторонами була узгоджена заявка позивача на поставку дизельного пального у кількості 182900 літрів за ціною 20, 20 грн. за один літр. Дана обставина підтверджена представниками обох сторін у судових засіданням по розгляду даної справи та викладена у претензії від 26.03.2015 Селянського (фермерського) господарства "Мечта" до ТОВ "ГСМ Центр Україна" та у відповіді від 17.04.2015 ТОВ "ГСМ Центр Україна" на вищезазначену претензію (арк. с. 17-18).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

18.02.2015 відповідач виставив позивачу рахунок № 33 на оплату 182900 л дизельного палива за ціною 20, 20 грн. за літр на загальну суму 3694580 грн. (арк. с. 12).

Позивач здійснив повну оплату дизельного палива, згідно виставленого відповідачем рахунку № 33 від 18.02.2015, у розмірі 3694580 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.02.2015 № 45 (арк. с. 13).

Таким чином, дизельне пальне у кількості 184900 літрів за ціною 20, 20 грн. за один літр було оплачено позивачем у повному обсязі згідно із пропозицією відповідача.

Відповідно до видаткових накладних № 21 від 21.02.2015 та № 23 від 25.02.2015 відповідач здійснив поставку позивачу дизельного пального у кількості 36580 літрів за ціною 20, 20 грн. за один літр. Дані накладні підписані обома сторонами та скріпленими печатками підприємств (14-15).

Подальші поставки дизельного пального відбувались згідно виписаних відповідачем видаткових накладних № 28 від 03.03.2015 у кількості 17523 л за ціною 27 грн. за літр; № 29 від 06.03.2015 у кількості 18290 л за ціною 27 грн. за літр; № 30 від 06.03.2015 у кількості 17523 л за ціною 27 грн. за літр; № 35 від 13.03.2015 у кількості 17523 л за ціною 27 грн. за літр; № 37 від 17.02.2015 у кількості 18290 л за ціною 27 грн. за літр та № 38 від 17.03.2015 у кількості 12462, 11 л за ціною 27 грн. за літр.

Накладні №№ 37, 38 від 17.03.2015 взагалі не підписані позивачем, інші підписані з боку позивача громадянином Смащенком та не містять печатки позивача. Однак, повноважень особи, яка підписала спірні видаткові накладні сторонами не надано. Довіреність на прийняття вказаної продукції в матеріалах справи відсутня.

Як на доказ поставки дизельного пального відповідач також посилається на товарно-транспортні накладні № Р164 від 03.03.2015, № Р164 від 06.03.2015, № Р174 від 06.03.2015, № Р164 від 13.03.2015, № Р164 від 17.03.2015, № Р174 від 17.03.2015, які також містять підпис громадянина Смащенка та не містять печаток позивача (арк. с. 60-73 ).

До матеріалів справи залучені наданий позивачем наказ № 17 від 13.03.2016, згідно з яким дизельне пальне, яке було поставлено відповідачем у березні 2015 прийнято позивачем на відповідальне зберігання, оскільки відповідач відхилився в ціні від умов договору .

26.03.2015 позивач направив на адресу відповідача претензію, в якій повідомив відповідача, що поставки, які відбулись 03.03.2015, 06.03.2015, 13.03.2015 та 17.03.2015 у обсязі 101611, 111 л було здійснено при зміні в односторонньому порядку відповідачем ціни на 27 гпн. за літр та були залишені позивачем на відповідальне зберігання.

Також позивач просив, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, здійснити поставку товару за узгодженою сторонами ціною у розмірі 20, 20 грн. за один літр дизельного палива або повернути залишок грошових коштів (арк. с. 17).

Відповідач у відповідь на вищезазначену претензію зазначено, що у телефному режимі сторонами було узгоджено поставку товару у меншій кількості за ціною 27 грн. за літр. Позивачем було прийнято, дизельне паливо за вже зміненими цінами, які зазначеними у видаткових накладних. Також у даному листі зазначено, що відповідачем було підписано відкориговані видаткові накладні № 21 від 21.02.2015 та № 23 від 25.02.2015 , в яких зазначена ціна 26 грн. за літр (арк. с. 18).

Отже, з тексту даної відповіді вбачається, що відповідач вважає, що він виконав повністю умови договору.

Однак, господарський суд не може погодитись х даним твердженням відповідача з нижче наведених підстав.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач зазначає, що позивач погодився на зміну ціни шляхом прийняття товару згідно видаткових накладних, в яких була зазначена змінена ціна. Дане твердження відповідача не приймається судом з нижченаведених підстав.

Прядок змін та розірвання господарських договорів встановлено статтею 188 ГК України, відповідно до якої зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з ч. 1-2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 6.7 договору встановлено, що всі зміни та доповнення до договору оформлюються у письмовій формі та вважаються дійсними, якщо вони підписані уповноваженими представниками сторін та завірені печатками сторін.

Всі повідомлення, що направляються сторонами один одному у відповідності з цим договором, повинні бути здійснені у письмовому вигляді, скріплені підписом уповноваженої особи та печаткою відповідної сторони та будуть вважатися наданими належним чином. якщо вони надіслані замовленим листом, доставлені особисто за зазначеними адресами сторін або надіслані за допомогою факсимільного зв'язку з одночасним підтвердженням замовленим листом протягом 7 (семи) календарних днів з моменту відправлення за допомогою факсимільного зв'язку (п. 6.10 договору).

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Належних доказів внесення сторонами змін чи доповнень до договору або зміну спірного договору за рішенням суду до суду не надано.

Посилання відповідача у відзиві на позов на гарантійний лист від 26.02.2015 вих.№ 26/02, в якому він зазначив, що зобов'язується поставити згідно договору позивачу 101611, 111 літрів дизельного палива за ціною 27 грн. за один літр (арк. с. 59), як на доказ повідомлення позивача про зміну ціни, є безпідставним, оскільки доказів направлення даного листа на адресу позивача до суду не надано.

Крім того, видаткові накладні № 28 від 03.03.2015, № 29 від 06.03.2015, № 30 від 06.03.2015, № 35 від 13.03.201, відповідно до яких відбувалась поставка товару за зміненою ціною, зі сторони позивача підписані - Смащенко В.М., посада, посадові обов'язки та повноваження якого не встановлені. Накладні № 37 від 17.02.2015; № 38 від 17.03.2015 взагалі не підписані.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2015 позивачем було прийнято наказ № 23 відповідно до якого позивачем було прийнято дизельне палене, яке було поставлено відповідачем за зміненою в одностороньому порядку ціною, на баланс підприємства за ціною 20, 20 грн. за літр (акр. с. 82).

У листі № 38 від 19.05.2015 позивач просив відповідача, у зв'язку з порушенням умов договору, а саме, строків, обсягу та ціни дизельного пального, у триденний строк повернути 903119, 56 грн. Докази направлення даного листа відповідачеві містяться в матеріалах справи (арк. с.78, 80).

Отже, судом встановлено, що позивачем прийнято від відповідача дизельне пальне у загальній кількості 138191, 111 літрів, що відповідно до узгодженої сторонами ціни 20, 20 грн. за один літр, складає 2791460, 44 грн.

Таким чином, відповідач не поставив позивачу 44708, 889 літрів дизельного палива, що у відповідності до узгодженої ціни 20, 20 грн. за один літр складає 903119, 56 грн.

Строк поставки товару відповідно до п. 2.1 договору є таким, що настав.

Відповідач ані поставив позивачу 44708, 889 літрів дизельного палива, ані повернув останньому передплату у розмірі 903119, 56 грн.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання попередньої оплати згідно представленого платіжного доручення від 19.02.2015 № 45, доказів поставки дизельного пального в обсязі 44708, 889 літрів або повернення попередньої оплати у розмірі 903119, 56 грн. не надано, а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати підлягає задоволенню в повному обсязі у розмірі 903119, 56 грн.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 1296797, 58 грн. на підставі п. 4.1 договору.

Відповідно до п. 4.1 договору, у випадку несвоєчасної поставки товару, постачальник сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується штраф, від вартості недопоставленого товару.

Штраф у у розмірі 1296797, 58 грн. розрахован позивачем наступним чином: 3325122 грн (вартість недопоставленого товару) * 19, 50 % (облікова ставка відповідно до Постанови НБУ "Про регулювання грошово - кредитного ринку" від 04.02.15 № 81)* 2/ 100% = 1296797, 58 грн.

Господарський суд вважає, що дана неустойка не підлягає стягненню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Зі змісту пункту 4.1 договору вбачається, що сторони домовились про стягнення пені за несвоєчасну поставку товару, оскільки даний пункт містить наступні ознаки, які характерні для застосування пені, а саме період, за який стягується штраф та прив'язку до облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Однак, відповідно до діючого законодавства, пеня нараховується за порушення саме грошового зобов'язання, а не будь - якого іншого, зокрема, недопоставка товару.

Крім того, статтею 1 Закону України "Про Національний банк України" визначено, що облікова ставка Національного банку України - один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України встановлює для банків та інших суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів.

Правління Національного банку України приймає рішення про встановлення та зміну облікової та інших процентних ставок Національного банку (п. 1 ст. 15 Закону України "Про Національний банк України).

Згідно з ч. 2 статті 46 Закону України "Про Національний банк України" національний банк здійснює дисконтну валютну політику, змінюючи облікову ставку Національного банку для регулювання руху капіталу та балансування платіжних зобов'язань, а також коригування курсу грошової одиниці України до іноземних валют.

Отже, облікова ставка НБУ не є постійною величиною та може змінюватись за рішенням Правління Національного банку України.

В той же час, у період з 25.02.2015 (порушення відповідачем виконання зобов'язання) по 20.05.2015 (звернення позивача з позовом до суду) відповідно до Постанови НБУ "Про регулювання грошово - кредитного ринку" від 04.02.15 № 81 з 06.02.2015 діяла облікова ставка 19, 5 %, а з 04.03.2015 відповідно до Постанови НБУ "Про регулювання грошово - кредитного ринку" від 03.03.2015 облікову ставку встановлено на рівні 30%.

Отже, суд вважає, що сторони не досягли згоди у спірному пункті договору щодо конкретного розміру облікової ставки, яка має бути застосована при нарахуванні штрафу, оскільки дана величина не є постійною.

З огляду на вищевикладене, позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу у сумі 1296797, 58 грн. не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 18062, 39 грн.

Керуючись ст. 22, 33-34, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГСМ Центр Україна" (51400, м. Павлоград, Дніпропетровська область, вул. Харківська, 74В; ідентифікаційний код 39033946) на користь Селянського (фермерського) господарства "Мечта" (85700, Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул.Філіпських, буд. 20; ідентифікаційний код 23351721) основний боргу у розмірі 903119, 56 грн. та 18062, 39 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.07.2015

Суддя В.І. Ярошенко