Рішення

від 08.07.2015 по справі 904/4261/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.07.15р. Справа № 904/4261/15

За позовом Приватного підприємства "Аква Саніта Плюс", 50000, Дніпропетровська обл., с.Широке, Криворізький р-н, вул. Первомайська, 1г

до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської Ради, 49000, м.Діпропетровськ, вул. Леніна, 16

про стягнення 12098,29 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача Шахов Д.А. - представник за довіреністю від 01.04.2015 року за № 35

від відповідача Боровик А.А. - представник за довіреністю від 06.05.2015 року за № 3/2-955

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Аква Саніта Плюс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради про стягнення інфляційних втрат в сумі 11631,80 грн., 3% річних в сумі 446,49 грн., судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем умов договору на проведення капітального ремонту водостічної системи та витяжних стоків, що становить складову частину житлового будинку по пр. Ілліча, 21 /м.Дніпропетровськ / від 01.10.2014 року за № 74 в частині своєчасної та повної оплати за виконані роботи.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву від 25.06.2015 року за № 3/4-425) посилаючись на те, що оплата проведена не була в зв'язку з тим, що в порядку ст. 57 Бюджетного кодексу України рахунки Управління були закриті, а кошти, виділені відповідачу як розпоряднику бюджетних коштів з місцевого бюджету на проведення капітального ремонту житлового фонду через їх невикористання протягом року повернулись до місцевого бюджету як невикористане фінансування, а фінансування відповідачу у 2015 році на оплату робіт з капітального ремонту житлового фонду відбулось 23.02.2015 року в зв'язку з чим оплата за виконані роботи була проведена після надходження бюджетних коштів у 2015 році, а саме 02.04.2015 року. При цьому, відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, відповідальність за порушення зобов'язань застосовується за наявності вини особи (умислу або необережності).

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2014 року між Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, як замовником, та Приватним підприємством "Аква Саніта Плюс", як учасником, укладено договір на проведення капітального ремонту водостічної системи та витяжних стояків, що становить складову частину житлового будинку по пр. Ілліча, 21 /м. Дніпропетровськ/ № 74 за умовами п. 1.1 якого учасник зобов'язується у 2014 році виконати роботи з капітального ремонту водостічної системи та витяжних стояків, що становить складову частину житлового будинку пр пр. Ілліча, 21 /м.Дніпропетровськ/, а замовник прийняти і сплатити за виконанні роботи з капітального ремонту водостічної системи та витяжних стояків, що становить складову частину житлового будинку по пр. Ілліча, 21 / м. Дніпропетровськ /.

Найменування робіт: капітальний ремонт водостічної системи та витяжних стояків, становить складову частину житлового будинку за адресою: пр. Ілліча, 21 / м. Дніпропетровськ / (п. 1.2 договору).

Ціна цього договору становить 81900,00 грн., у тому числі ПДВ 13650,00 грн. (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт безпосередньо після надходження коштів відповідного бюджетного призначення на реєстраційний рахунок замовника.

При наявності коштів замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 30% ціни по кожному виду робіт за цим договором згідно зі календарним графіком виконання робіт для придбання підрядником необхідних для виконання кожного виду робіт матеріалів, конструкцій, виробів у порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1764 "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва" та від 23.04.2014 року за № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти". Погашення авансу підрядник зобов'язується використати протягом 3-х календарних місяців (п. 4.2 договору).

Початок робіт починається з моменту підписання договору та діє до закінчення комплексу робіт згідно календарного плану до 31.12.2014 року, але роботи можуть бути виконані достроково. Календарний план є невід'ємною частиною договору (додаток № 1), план фінансування будівництва (на весь період будівництва) (додаток № 2) (п. 5.1 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та закінчується в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 10.1 договору).

При цьому, суд зважає на наступне: відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, за умови, що вартість предмета закупівлі (без урахування податку на додану вартість), товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 000,00 грн., а робіт - 1 000 000,00 грн.

Отже, дотримання тендерних процедур під час здійснення державної закупівлі обов'язкове за умови, якщо вартість предмету закупівлі (в даному випадку робіт) становить 1 мільйон гривень.

Враховуючи, що ціна договору на проведення капітального ремонту водостічної системи та витяжних стояків, що становить складову частину житлового будинку по пр. Ілліча, 21 /м. Дніпропетровськ/ № 74 від 01.10.2014 року становить 81900,00 грн., сторонами не дотримувалась тендерна процедура укладення вказаного договору.

Відповідно до умов договору (п. 4.2) відповідачем перераховано позивачу аванс в сумі 24570,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 488 від 05.11.2014 року (а. с. 13).

На виконання умов договору позивач виконав обумовлені договором роботи на загальну суму 81900,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами актом форми КБ-2в № 1 від 23.12.2014 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за грудень 2014 року (а. с. 10-11).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо заперечень відповідача стосовно строку та якості виконання вказаної роботи, а з вищезазначеного акту вбачається, що він підписаний без заперечень, тобто позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов'язань за договором.

Як вбачається з умов договору, сторони не узгодили конкретний строк оплати за виконані відповідачем роботи, але, суд вважає, що обов'язок відповідача щодо оплати за виконані позивачем роботи спливає 24.12.2014 року з огляду на наступне:

Приписами ст. 854 Цивільного кодексу України передбачено наступне: якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з огляду на положення пункту 4.2 договору, ст. ст. 854 та 253 Цивільного кодексу України, строк оплати виконаних позивачем робіт на суму 57330,00 грн. є таким, що настав 23.12.2014 року - після прийняття вказаних робіт та підписання акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № 1 від 23.12.2014 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за грудень 2014 року.

В порушення прийнятих на себе за договором зобов'язань відповідач розрахувався з позивачем 27.03.2015 року, що підтверджується платіжним дорученням № 97 від 27.03.2015 року на суму 57330,00 грн. (а. с. 12), тобто з порушенням строку оплати.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено наступне: зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом .

За приписами ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 466,49 грн. за період з 24.12.2014 року до 02.04.2015 року, інфляційних втрат в сумі 11631,80 грн. за період січень 2015 року - березень 2015 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд зауважує, що визначені у пунктах 4.1, 4.2 договору умови надходження коштів відповідного бюджетного призначення на реєстраційний рахунок відповідача не можуть вважатись відкладальною умовою щодо оплати відповідачем проведених позивачем за договором робіт з огляду на наступне:

На підставі укладеного договору між сторонами виникли господарські відносини, що регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Так, статтею 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач є юридичною особою, а відповідно до статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Між тим, ані приписи Господарського кодексу України, ані норми Цивільного кодексу України не допускають привілейованого становища суб'єктів господарювання, що пов'язані із бюджетним фінансуванням.

Обов'язок відповідача сплатити суму боргу, додатково обґрунтовується тим, що відповідач, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за договором, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

При цьому, суд відзначає, що відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

За статтею 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком, внаслідок якого боржник може бути звільнений від відповідальності. Тому відсутність коштів у відповідача не може бути підставою для звільнення його від відповідальності. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність його вини з огляду на відсутність бюджетного фінансування є безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а отже не може братися до уваги при визначенні судом настання моменту оплати.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 11.04.2013 року по справі № 5011-50/10068-2012, у постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 року № 15/5027/715/2011, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року № 11/446 та у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року.

Відповідно до п. 1.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів , оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (ст. 607 Цивільного кодексу України) або на відсутність вини (ст. 614, 617 Цивільного кодексу України чи ст. 218 Господарського кодексу України).

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради (вул. Леніна, 16, м. Дніпропетровськ, 49000, р/р 35425102081823 у ГУ ДКСУ Дніпропетровській області, МФО 805012, ідентифікаційний код 38114671) на користь Приватного підприємства "Аква Саніта Плюс" (50000, Дніпропетровська обл., с. Широке, Криворізький р-н, вул. Первомайська, 1г, р/р 26008050227032 в КБ "Приватбанк", МФО 305299, ідентифікаційний код 35168614) 11631 (одинадцять тисяч шістсот тридцять одна) грн. 80 коп. - інфляційних втрат, 466 (чотириста шістдесят шість) грн. 49 коп. - 3% річних, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору, про що видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 13.07.2015 року.

Суддя С.П.Панна