cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08.07.15р. Справа № 904/5268/15
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
За позовом Прокурора Жовтневого району м. Кривого Рога в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг
до Комунального закладу "Криворізька міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради, м. Кривий Ріг
про стягнення 718497грн.65коп.
Представники:
Прокурор: Соколов Євген Анатолійович, дов. №05/2-1168вих-15 від 08.04.2015р.
Від позивача-1: не з`явився
Від позивача-2: Кожемятов К.М., дов. №1528/01 від 06.04.2015р.
Від відповідача: Титюченко І.В., доручення №7 від 07.07.2015р.
Калашникова В.С, доручення №8 від 07.07.2015р.
СУТЬ СПОРУ: Прокурор Жовтневого району м. Кривого Рога в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" звернувся до Комунального закладу "Криворізька міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради з позовом про стягнення суми основної заборгованості за договором про закупівлю послуг за державні кошти в розмірі 537625грн.96коп., 3% річних у розмірі 2316грн.43коп., пені у розмірі 46328грн.56коп., суми інфляційної складової в розмірі 98470грн.29коп. та 7% штрафу у розмірі 33756грн.41коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії №181 від 18/02.2015р. в частині розрахунків за отримані послуги в період з 01.02.2015р. по 31.03.2015р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2015р. порушено провадження у справі та призначене судове засідання на 08.07.2015р.
02.07.2015р. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено про визнання в повному обсязі суми основної заборгованості у розмірі 537625грн.96коп. Відповідач просить суд відмовити позивачу в частині стягнення штрафних санкцій, оскільки Комунальний заклад "Криворізька міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради є неприбутковою установою та не має власних фінансових ресурсів для оплати заборгованості за теплову енергію.
Представник позивача-1 в судове засідання від 08.07.2015р. не з`явився. Повідомлявся судом належним чином, що підтверджується поверненням поштового відправлення №0160120188450.
Заслухавши пояснення прокурора, позивача-2 та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.
18.02.2015р. між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (далі - постачальник) та Комунальним закладом "Криворізька міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради (далі - споживач) підписаний договір про закупівлю послуг за державні кошти №181 (далі - договір). За умовами зазначеного договору постачальник зобов'язується з 01.02.2015р. по 31.12.2015р. надати споживачеві послуги з постачання пари та гарячої води, а споживач - прийняти і оплатити такі послуги за встановленими тарифами в строки, передбачені цим договором.
Відповідно до пункту 4.1 договору оплата за теплову енергію здійснюється споживачем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії.
Згідно пункту 7.2.6 договору за порушення строків оплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.
На виконання умов договору Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" в період з 01.02.2015р. по 31.03.2015р. надало відповідачу послуги згідно з договором на суму в розмірі 593017грн.26коп., що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) №1192 від 28.02.2015р., №2329 від 31.03.2015р., №2425 від 31.03.2015р., №3539 від 29.04.2015р. Зазначені акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.
Відповідач своїх зобов`язань з оплати наданих послуг за договором №181 від 18.02.2015р. не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 537625грн.96коп.
З огляду на положення пункту 4.1 договору про закупівлю послуг за державні кошти №181 від 18.02.2015р. строк виконання Комунальним закладом "Криворізька міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради своїх зобов`язань з оплати послуг є таким, що настав.
Існування зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2015р., який підписаний представниками Комунального закладу "Криворізька міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради та Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" без зауважень та заперечень до нього.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Згідно із положенням статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, на які посилаються прокурор та позивачі в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 537625грн.96коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.
На підставі положень пункту 7.2.6 договору №181 від 18.02.2015р. позивачем також була нарахована пеня за порушення строків сплати за теплову енергію в розмірі 46328грн.56коп. за період з 15.03.2015р. по 26.05.2015р. та штраф за порушення строків сплати за теплову енергію понад 30 днів в розмірі 33756грн.41коп. за період з 15.03.2015р. по 26.05.2015р.
Судом перевірений розрахунок пені, наданий позивачем, на предмет дотримання положень чинного законодавства. Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень не встановлено.
Судом перевірений розрахунок штрафу, наданий позивачем, на предмет дотримання положень чинного законодавства. Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень не встановлено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо посилань відповідача на відсутність бюджетного фінансування, то суд вважає їх безпідставним тому, що така обставина не звільняє відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати поставленої теплової енергії, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов'язання. Так, частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
В постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі №11/446 також викладена позиція про те, що відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання.
Разом з тим, за приписами пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд при винесенні рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є неприбутковою організацією, договірні зобов'язання відповідача залишились невиконаними внаслідок відсутності державного фінансування .
Суд вважає, що в даному випадку буде дотриманий баланс інтересів сторін зменшивши розмір пені на 50%, а саме з 46328грн.56коп. до 23164грн.28коп., та розмір штрафу з 33756грн.41коп. до 16878грн.21коп.
Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 98470грн.29коп. за період з березня 2015р. по квітень 2015р. та 3% річних в розмірі 2316грн.43коп. за період з 15.03.2015р. по 26.05.2015р.
Перевіривши розрахунок суми 3% річних, суд встановив, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 2316грн.43коп.
Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення суми інфляційної складової в розмірі 35236грн.13коп., нарахованих за несплату суми боргу за лютий 2015р. в розмірі 251686грн.63коп. за період квітень 2015р.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми інфляційної складової в розмірі 63234грн.16коп. слід відмовити з огляду на те, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Жовтневого району м. Кривого Рога в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" до Комунального закладу "Криворізька міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради про стягнення суми основної заборгованості за договором про закупівлю послуг за державні кошти в розмірі 537625грн.96коп., 3% річних у розмірі 2316грн.43коп., пені у розмірі 46328грн.56коп., суми інфляційної складової в розмірі 98470грн.29коп. та 7% штрафу у розмірі 33756грн.41коп. - задовольнити частково.
Зменшити розмір заявленої до стягнення пені з 46328грн.56коп. до 23164грн.28коп.
Зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу з 33756грн.41коп. до 16878грн.21коп.
Стягнути з Комунального закладу "Криворізька міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ: 01986322; Місцезнаходження: 50031, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Женевська, буд. 6Б) на користь Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (код ЄДРПОУ: 00130850; Місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1) суму заборгованості за договором про закупівлю послуг за державні кошти в розмірі 537625грн.96коп., 3% річних у розмірі 2316грн.43коп., пені у розмірі 23164грн.28коп., суми інфляційної складової в розмірі 35236грн.13коп. та 7% штрафу у розмірі 16878грн.21коп.
Стягнути з Комунального закладу "Криворізька міська лікарня № 9" Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ: 01986322; Місцезнаходження: 50031, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Женевська, буд. 6Б) на користь Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, ідентифікаційний код 37989269, р/р 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, КБКД 22030001) витрати зі сплати судового збору в розмірі 13105грн.27коп.
Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми інфляційної складової в розмірі 63234грн.16коп.
Видати накази після набрання чинності рішенням.
В судовому засіданні від 08.07.2015р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст підписаний 13.07.2015р.
Суддя Р.Г. Новікова
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2015 |
Оприлюднено | 17.07.2015 |
Номер документу | 46681134 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Новікова Рита Георгіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Новікова Рита Георгіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні