cpg1251
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "18" червня 2015 р. Справа № 906/795/15
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Тищенко А.С., довіреність №1150 від 18.06.2015 року;
від відповідача: не з'явився.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Держаного підприємства "Лугинське лісове господарство"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирекопроект"
про стягнення 10000,00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 10000,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 29.02.2012 між Державним підприємством "Лугинське лісове господарство" (позивач/замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирекопроект" (відповідач/виконавець) укладено договір № ДГ-0000003, згідно якого замовник доручив, а виконавець взяв зобов'язання власними та залученими силами та засобами виконати у відповідності до умов цього договору роботу з розробки документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря для ДП "Лугинське лісове господарство".
Відповідно до п.п. 1.3 договору, виконавець зобов'язався по закінченню роботи надати замовнику узгоджений та затверджений звіт по проведеній роботі терміном дії не менше п'яти років.
Згідно з п.п. 1.4 договору, термін здачі виконавцем замовнику робіт по договору в цілому - 29.08.2012.
Відповідно до п.п. 2.1 договору, загальна вартість робіт згідно з п.п. 1.1 складає 10000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1666,67 грн.
Згідно з п.п. 2.2 договору, оплату замовник за цим договором проводить протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем перераховано відповідачу відповідно до умов п.п. 2.2 договору попередню оплату в сумі 10000,00 грн. згідно платіжних доручень (а.с. 13-14).
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач в порушення умов договору № ДГ-0000003 від 29.02.2012 після отримання авансу не розпочав виконання обумовленої договором роботи, у зв'язку з чим позивач направив відповідачу претензію від 16.10.2012 та 12.12.2012 про повернення 10000,00 грн. попередньої оплати (а.с.15, 16).
Відповідно до п.п. 4.2.3 договору, виконавець зобов'язався передбачені в п.п. 1.1 цього договору роботи виконати в цілому до 29 серпня 2012р., з обов'язковим додержанням вимог діючої нормативно-технічної документації.
Згідно з п.п. 6.2 договору, цей договір діє до 29 серпня 2012 року. Закінчення строку договору не звільняє виконавця та замовника від виконання своїх зобов'язань, а також від відповідальності за невиконання або неналежне їх виконання за цим договором.
Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно даних позивача, отримавши 10000,00 грн. авансу, відповідач не здійснив обумовлених дій на виконання договору.
Разом з тим, після отримання претензій позивача відповідач кошти попередньої оплати не повертає.
Згідно ст.ст. 525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирекопроект" (10014, м.Житомир, вул.Рильського 9, офіс 507-а, ід. код 36072368)
- на користь Держаного підприємства "Лугинське лісове господарство" (11300, Житомирська область, смт. Лугини, вул. Павлова, 18, ід. код 00991864) 10000,00 грн. попередньої оплати та 1827, 00 грн. сплаченого судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 23.06.15
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2 - відповіжачу (рек. з повід.)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2015 |
Оприлюднено | 17.07.2015 |
Номер документу | 46681300 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Кудряшова Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні