Рішення

від 01.07.2015 по справі 908/3547/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 24/134/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2015 Справа № 908/3547/15

м. Запоріжжя

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ - маркет» (52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, буд. 76, ідентифікаційний код 30487219)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АРІСТЕЙ-ЮГ-СП» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 6, ідентифікаційний код 38388319)

про стягнення 47 755, 22 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники сторін:

від позивача: Галкіна І.В., довіреність № 20/04/15 від 20.04.2015р.

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

05.06.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ - маркет» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІСТЕЙ-ЮГ-СП" про стягнення з відповідача 47 755,22 грн., з яких: 24 790,00 грн. основного боргу, 9 245,68 грн. пені, 613,36 грн. 3% річних та 13 106,18 грн. інфляції.

Ухвалою від 05.06.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/3547/15, присвоєно провадженню номер 24/134/15, справу призначено до розгляду на 01.07.2015р.

Позивач підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та пояснив, що 01.01.2014 року між сторонами укладений договір про надання маркетингових послуг № 35708, на виконання умов якого протягом січня - липня 2014 року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 289 120,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг. За прострочку виконання грошового зобов'язання, на підставі п. п. 5.2., 5.3. договору, відповідачу нараховано 9 245,68 грн. пені за загальний період з 06.08.2014р. по 02.06.2015р. Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України, відповідачу нараховано 3% річних в сумі 613,36 грн. за період з 06.08.2014р. по 02.06.2015р. та 13 106,18 грн. інфляції за період серпень 2014 року - квітень 2015 року. Просить суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, документи, витребувані судом, не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи судом відповідач попереджений належним чином, в порядку статті 64 ГПК України.

Відповідно до пунктів 3.9.1. та 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі та призначення судового засідання.

Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ - маркет» (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "АРІСТЕЙ-ЮГ-СП" (Замовник) укладено договір № 35708 про надання маркетингових послуг № 35708, за умовами якого (п. 1.1.) Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином надані Виконавцем послуги та оплатити їх на умовах і в порядку, зазначених у даному договорі.

Перелік та види послуг, які Виконавець надає Замовнику, зазначені у додатку № 1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною (п. 1.2.).

Пунктом 3.1. договору визначено, що вартість послуг зазначається в Додатках до Договору, які є його невід'ємною частиною. Звітним періодом по Договору встановлюється один календарний місяць.

Згідно п. 3.2. Договору, попередня оплата за кожний звітний період здійснюється Замовником банківським платежем на поточний рахунок Виконавця на підставі виставленого рахунку-фактури до останнього числа кожного звітного періоду.

Відповідно до п. 3.6. договору, Замовник зобов'язаний провести остаточний розрахунок з Виконавцем послуги протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту здачі-приймання послуг, здійсненої в порядку, вказаному в п. 4.1. Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору протягом січня - липня 2014 року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 289 120,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг, які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Як пояснив позивач, послуги за період з січня по липень 2014 року відповідачем сплачені в повному обсязі. Оплата за послуги, надані в серпні 2014 року у розмірі 24 790, 00 грн. відповідачем не здійснена. Отже сума основного боргу становить 24 790,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією 21.10.2014р. № 155 оплатити суму заборгованість у розмірі 24 790,00 грн. протягом 7 днів з моменту отримання претензії. Однак претензія залишена без реагування.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України, підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно із ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надав обумовлені послуги, про що оформлено відповідні акти, які без зауважень підписані сторонами та скріплені печатками.

Однак, в порушення умов договору, відповідач в установлений термін оплату наданих послуг у повному обсязі не здійснив, внаслідок чого сума основного боргу відповідача перед ТОВ «АТБ - маркет» за договором від 01.01.2014р. № 35708, згідно акту здачі - прийняття робіт (наданих послуг) від 31.08.2014р. № 162055, складає 24 790,00 грн. за серпень 2014р., що підтверджено матеріалами справи.

На час розгляду справи в суді відповідач доказів належного виконання зобов'язання і перерахування заборгованості за договором в сумі 24 790,00 грн. суду не надав.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 24 790,00 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 9 245,68 грн. пені за загальний період з 06.08.2014р. по 02.06.2015р.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Відповідно до 5.1. договору, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством.

Пунктом 5.2. договору визначено, що у випадку порушення Замовником строку оплати послуг Виконавця, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Розрахунок пені розпочинається з наступного дня кінцевого строку оплати вказаного в договорі по день оплати включно. Моментом оплати боргу вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий розрахунок підприємства.

Також суд приймає до уваги, що згідно з п. 5.3.договору, до вимог про стягнення пені, за згодою Сторін, застосовується позовна давність у 3 (три) роки. Розрахунок пені відбувається протягом всього періоду прострочення платежу, незалежно від його тривалості.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведено. Разом з тим, визначаючи період нарахування пені суд бере до уваги, що акт здачі - прийняття робіт (наданих послуг) № 162055 за серпень 2014 року на суму 24 790,00 грн. складений представниками сторін 31.08.2014р. Пунктом 3.6. договору сторони обумовили, що Замовник зобов'язаний провести остаточний розрахунок з Виконавцем послуги протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту здачі-приймання послуг. Відтак, пеня повинна нараховуватися з 04.09.2014р. Тому, здійснивши власний розрахунок пені за загальний період з 04.09.2014 року по 02.06.2015 року, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги щодо стягнення пені в розмірі 7 215,72 грн. В решті цієї вимоги суд відмовляє.

Також позивачем заявлено до стягнення 613,36 грн. 3% річних за період з 06.08.2014р. по 02.06.2015р. та 13 106,18 грн. інфляції за серпень 2014 року - квітень 2015 року.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи, що прострочка платежу за надані послуги за актом від 31.08.2014р. № 162055 починається з 04.09.2014р., вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляції підлягають задоволенню частково, а саме: 3% річних в сумі 554,21 за період з 04.09.2014 року по 02.06.2015 року та інфляція в розмірі 12 805,42 за вересень 2014 року - квітень 2015 року. В іншій частині вимоги відхиляються.

Отже, з підстав зазначених вище, позов задоволено частково.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в сумі 1 735,57 грн. відноситься на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю "АРІСТЕЙ-ЮГ-СП" (69095, м. Запоріжжя вул. Українська, буд. 6, код ЄДРПОУ 38399319, п/р № 26009020412551 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ - маркет» (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський р-н, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76, р/р 26001438044 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 30487219) - 24 790 (двадцять чотири тисячі сімсот дев'яносто) грн. 00 коп. основного боргу, 7 215 (сім тисяч двісті п'ятнадцять) грн. 72 коп. пені, 554 (п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 21 коп. 3% річних, 12 805 (дванадцять тисяч вісімсот п'ять) грн. 42 коп. інфляції та 1 735 (одна тисяча сімсот тридцять п'ять) грн. 57 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення у повному обсязі складено і підписано 09.07.2015р.