Рішення

від 24.06.2015 по справі 910/14148/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2015Справа №910/14148/15 За позовом Фізичної особи - підприємця Коваленко Олексія Сергійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансферро»

про стягнення 46161,13 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Лазоренко О.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Фізичної особи - підприємця Коваленко Олексія Сергійовича (далі - Позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансферро» (далі - Відповідач) 46161,13 заборгованості та санкцій за поставлений товар у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх обов'язків з його оплати.

Відзиву на позов Відповідач не подав, у судове засідання представників не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП та матеріалів справи, а відтак, будь-які несприятливі наслідки такого ненаправлення повноважних представників покладаються на Відповідача відповідно.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась. Відповідач також не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати, якщо вважав за потрібне, відзив на позов та/або будь-які додаткові пояснення і докази заздалегідь до судового засідання в письмовому вигляді через канцелярію суду, направити поштою, кур'єром тощо.

Клопотань про відкладення розгляду справи до початку та під час судового засідання не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні. Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

У відповідності з ч. 1 ст. 181 та ч. 2 ст. 265 ГК України, враховуючи пояснення представника Позивача, що договір поставки (купівлі-продажу) у формі єдиного документу між сторонами не укладався, та на підставі залучених до матеріалів справи рахунків, видаткових накладних, платіжних документів та виписок про рух коштів (повний перелік наведено в позові), Позивачем була внесена передплата, а Відповідачем мала бути здійснена поставка товару згідно виписаних ним рахунків.

Вказані рахунки та видаткові накладні містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підпис представника Відповідача, скріплені його печаткою. Платіжні документи та виписки про рух коштів в оплату згаданих рахунків містіть відомості про суми та підстави перерахування Позивачем коштів, та штампи банку про проведення платежів відповідно.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб шляхом надання пропозиції товару та її прийняти, та зустрічного прийняття передплати, підтвердження прийняття до виконання замовлень та часткових поставок:

- 23.04.2013 Позивач на підставі рахунку № 11 від 17.04.2013 на суму 147583 грн. здійснив передоплату товару в сумі 147583 (платіжне доручення № 3), але Відповідач 04.05.2013 поставив товару на суму лише 141170,49 грн. (видаткова накладна №14);

- 24.05.2013 Позивач на підставі рахунку № 12 від 21.05.2013 на суму 157600,04 грн. здійснив передоплату товару в сумі 79000 грн. (платіжне доручення № 4), але Відповідач 28.05.2013 поставив товару на суму лише 78721,70 грн. (видаткова накладна № 16)

- 27.05.2013 Позивач на підставі рахунку № 10 від 04.04.2013 на суму 333690 грн. здійснив передоплату товару в сумі 333960 грн. (платіжне дорученням № 5), але Відповідач 29.05.2013 здійснив поставку товару на суму 262296,48 грн. (видаткові накладні №17 і №18);

- 07.06.2013 Позивач на підставі рахунку № 15 від 07.06.2013 на суму 155099,97 грн. здійснив передоплату товару в сумі 40000 грн. (платіжне дорученням № 7), але Відповідач 11.06.2013 здійснив поставку товару на суму 85193 грн. (видаткова накладна № 19)

- 26.06.2013 Позивач на підставі рахунку № 17 від 21.06.2013 на суму 157121 грн. здійснив передоплату товару в сумі 59000 грн., але Відповідач 03.07.2013 здійснив поставку товару на суму лише 47970 грн. (видаткова накладна № 22).

З огляду на наведене судом встановлено, що різниця між передплаченим та поставленим товаром становить 44191,33 грн.

У зв'язку з тим, що виконання зобов'язань Відповідача перед Позивачем щодо поставки товару втратило інтерес для Позивача, як кредитора за вказаним зобов'язанням, через не поставку товару Відповідачем протягом тривалого строку, то Позивач відповідно до ст. 530, ч. 1 ст. 670, ч. 2 ст. 693 ЦК України вимагав (лист вих. 140710 від 10.07.2014) повернення коштів, чого Відповідачем зроблено не було (матеріали справи не містять доказів протилежного).

При цьому Відповідачем не доведено перед судом наявність у нього на даний час правових підстав утримувати 44191,33 грн. передплати за непоставлений товар, тому вказані кошти підлягають поверненню Позивачу за ст.ст. 530, 670, 693, 1212 ЦК України, як такі, правова підстава для утримування яких відпала (Позивач відмовився від очікування на поставку товару через значний строк його непоставки).

Днем, коли у Відповідача виник обов'язок повернути кошти є 17.07.2014, тобто через 7 днів з дня направлення вимоги за ст. 530 ЦК України, тому за умови неповернення грошових коштів прострочка виконання грошового зобов'язання наступила з 18.07.2014.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст.ст. 536, 1214 ЦК України).

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи, що законом не встановлено конкретного розміру процентів, які боржник зобов'язаний сплачувати на підставі ст. 536 ЦК України, то суд, застосовуючи аналогію закону передбачену ст. 8 ЦК України, виходить із розміру облікової ставки Національного банку України, яка є загальним розміром плати за користування чужими грошовими коштами (така плата застосовується, зокрема: у ч. 6 ст. 231 ГК України (при встановлені порядку визначення розміру відсотків за час користування чужими коштами); у ч. 1 ст. 1048 ЦК України (при встановлені розміру плати за користування позикою, якщо іншого розміру процентів не встановлено договором позики); у ч. 2 ст. 737 ЦК України (при передачі у ренту грошової суми, якщо більший розмір не встановлений договором ренти); у ч. 1 ст. 1061 ЦК України (при визначені розміру процентів на суму вкладу, якщо у договорі банківського вкладу не встановлений розмір процентів)).

Перевіривши наведений Позивачем у позові розрахунок вказаних процентів, суд дійшов висновку про обґрунтованість розрахунку, його арифметичну правильність, відповідність вимогам закону, та зокрема оскільки розраховані Позивачем проценти не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом, тому позовні вимоги про стягнення 1588,65 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, за приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми.

Перевіривши наведений Позивачем у позові розрахунок 3% річних за статтею 625 ЦК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість розрахунку, його арифметичну правильність, відповідність вимогам закону, та зокрема оскільки розраховані Позивачем проценти не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом, тому позовні вимоги про стягнення 381,15 грн. 3% річних визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансферро» (м. Київ, вул. Бестужева, 36; ідентифікаційний код 36336110) на користь фізичної особи - підприємця Коваленко Олексія Сергійовича (39000, Полтавська область, Глобинський район, м. Глобине, вул. Лесі Українки, 4; реєстраційний номер облікової картки платника податків 3074421718) 44191 (сорок чотири тисячі сто дев'яносто одну) грн. 33 коп. заборгованості, 1588 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 65 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 381 (триста вісімдесят одну) грн. 15 коп. 3% річних, а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.07.2015

Суддя Сташків Р.Б.