Рішення

від 01.07.2015 по справі 910/11773/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2015Справа №910/11773/15

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Кот Т.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Мономах", смт.В.Димерка доТовариства з обмеженою відповідальністю "Тістайл", м.Київ простягнення 14 712,18 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Пасічний П.П. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Мономах" (надалі - ПрАТ "Мономах", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тістайл" (надалі - ТОВ "Тістайл", відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 11 854,60 грн., пені у розмірі 1 672,12 грн., 1 185,46 грн. штрафу.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором купівлі-продажу №М-59 від 09.12.2014р. щодо оплати поставленої продукції в порядку та строки, передбачені умовами вказаного договору.

Ухвалою від 12.05.2015р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Князькова В.В. порушено провадження у справі №910/11773/15 та розгляд справи призначено на 03.06.2015р.

Ухвалою господарського суду від 03.06.2015р., у зв'язку із неявкою представників сторін, розгляд справи відкладено на 01.07.2015р.

01.07.2015р. представник позивача надав додаткові письмові пояснення та документи для долучення до матеріалів справи.

Відповідач відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст.59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав.

При цьому, суд відзначає, що ухвала суду про порушення провадження по справі від 12.05.2015р. та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 03.06.2015р., відправлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 03022, м.Київ, вул.Васильківська, 38, кв.127. Вказані ухвали отримані відповідачем 15.05.2015р. та 10.06.2015р. відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/11773/15.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

09.12.2014р. між Приватним акціонерним товариством "Мономах" (постачальник, продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тістайл" (покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №М-59, згідно із п.1.1. якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити згідно умов даного договору товари. Асортимент та ціна товарів, яка поставляється (передається у власність) покупцеві попередньо погоджується сторонами. Сторони погоджуються, що видаткова накладна на передані товари є документом, який засвідчує факт передачі товару, а також засвідчує остаточно узгоджені сторонами назву, кількість, ціну (вартість) товарів.

Згідно із п.2.1 вказаного договору право власності на товар виникає у покупця в момент фактичної передачі товару покупцю згідно умов даного договору.

За змістом п.5.5 договору №М-59 приймання-передача товару по кількості місць, асортименту та цілісності пакування заводу-виробника здійснюється уповноваженими представниками сторін згідно відповідних видаткових документів.

Відповідно до п.4.3 договору купівлі-продажу №М-59 від 09.12.2014р., покупець здійснює вчасний розрахунок за цим договором. Оплата виконується шляхом банківського переказу коштів на рахунок постачальника, зазначеного у цьому договорі, покупцем по 100% передоплаті згідно рахунка-фактури на конкретне замовлення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, на виконання умов договору №М-59 від 09.12.2014р. позивач 20.01.2015р. та 27.01.2015р. поставив відповідачу продукцію на загальну суму 13 388,70 грн., що підтверджується видатковими накладними №М-000000107 від 20.01.2015р., №М-000000195 від 27.01.2015р.

Вказані вище видаткові накладні підписані сторонами без зауважень і заперечень.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо належного виконання позивачем обов'язку по поставці Товариству з обмеженою відповідальністю "Тістайл" товару 20.01.2015р. та 27.01.2015р. на загальну суму 13 388,70 грн.

Як вказувалося вище, відповідно до п.4.3 договору купівлі-продажу №М-59 від 09.12.2014р., покупець здійснює вчасний розрахунок за цим договором. Оплата виконується шляхом банківського переказу коштів на рахунок постачальника, зазначеного у цьому договорі, покупцем по 100% передоплаті згідно рахунка-фактури на конкретне замовлення.

Одночасно, за поясненнями позивача попередня оплата відповідно до п.4.3 договору №М-59 від 09.12.2014р. не вимагалася, оскільки по попереднім поставкам відповідач виконував свої зобов'язання протягом тижня з моменту відвантаження товарів. Враховуючи, що в своїй діяльності ПрАТ "Мономах" використовує типовий договір та в той же час не має юридичного відділу (посади юриста по штатному розкладу), то для відвантаження товарів на суму до 20 тис. грн. допускається на розсуд менеджерів, за попереднім погодженням із генеральним директором, надавати відстрочку покупцям до 10 днів.

Отже за видатковими накладними №М-000000107 від 20.01.2015р. на суму 7 634,10 грн. кінцевий строк оплати 30.01.2015р. , №М-000000195 від 27.01.2015р. на суму 5 754,60 грн. кінцевий строк оплати 06.02.2015р.

Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором №М-59 від 09.12.2014р. зобов'язання не виконав, продукцію у 10 денний строк не оплатив, а саме:

Згідно картки рахунку 36 ПрАТ "Мономах" за січень 2014р. - грудень 2015р. на момент звернення позивача до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Тістайл" було сплачено за товар згідно договору №М-59 від 09.12.2014р. у розмірі 1 534,10 грн. (платіжне доручення №М-000000917 від 13.03.2015р. на суму 1 134,10 грн. та платіжне доручення №М-000001414 від 17.04.2015р. на суму 400 грн.).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги положення укладеного договору, суд дійшов висновку щодо наявності у відповідача, на момент подачі позовної заяви, заборгованості за поставлений товар (з урахуванням часткової оплати) у розмірі 11 854,60 грн.

Одночасно, як встановлено, платіжними дорученнями №М-000002093 від 03.06.2015р. на суму 3 000,00 грн. та №М-000002137 від 05.06.2015р. на суму 7 500,00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Тістайл" було також частково сплачено основну заборгованість у загальному розмірі 10 500,00 грн.

Відповідно до норм п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

З огляду на вищенаведе, враховуючи, що відповідач сплатив заборгованість в частині 10 500,00 грн. після порушення провадження по справі, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору та наявність підстав для припинення провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 10 500,00 грн.

Факт наявності прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань в розмірі 1 354,60 грн. судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 1 354,60 грн.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем позовні вимоги доведені повністю, вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тістайл" на користь Приватного акціонерного товариства "Мономах" основної заборгованості у розмірі 1 354,60 грн. підлягають задоволенню.

Одночасно, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 672,12 грн. за наступними видатковими накладними:

- №М-000000107 від 20.01.2015р. за період з 20.01.2015р. по 29.04.2015р.;

- №М-000000195 від 27.01.2015р. за період з 27.01.2015р. по 29.04.2015р.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами п.8.3.3 договору №М-59 від 09.12.2014р., у випадку порушення покупцем строків оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день такої прострочки без обмеження строків її нарахування та звернення до суду за її стягненням, а також штраф у розмірі 10% від суми простроченої заборгованості.

Розрахунок пені здійснюється за формулою: Пеня = С х 2УСД х Д : 100, (де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення).

Таким чином, керуючись діючим законодавством, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню за період з 20.01.2015р. по 29.04.2015р. в сумі 1 672,12 грн.

Проте, за висновками суду, розрахунок суми пені, проведений позивачем, не є арифметично вірним, суперечить вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи враховуючи наступне:

Як вказувалося вище, за твердженнями позивача відповідачу надавалася відстрочка платежу до 10 днів.

Встановлено, що 20.01.2015р. позивачем було поставлено товар на суму 7 634,16 грн. (видаткова накладна №М-000000107 від 20.01.2015р.). А відтак, відповідач був зобов'язаний оплатити поставлену продукцію до 30.01.2015р. Отже, період нарахування пені за видатковою накладною №М-000000107 від 20.01.2015р. має починатися з 31.01.2015р.

Таким чином, враховуючи період нарахування пені, приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем заборгованості (платіжні доручення №М-000000917 від 13.03.2015р. на суму 1 134,10 грн. та №М-000001414 від 17.04.2015р. на суму 400 грн.) розмір пені за видатковою накладною №М-000000107 від 20.01.2015р. за період з 31.01.2015р. по 29.04.2015р. становить 864,49 грн.

27.01.2015р. позивачем було поставлено товар на суму 5 754,60 грн. (видаткова накладна №М-000000195 від 27.01.2015р.). Отже, відповідач був зобов'язаний оплатити поставлену продукцію до 06.02.2015р.

Таким чином, нарахування пені за видатковою накладною №М-000000195 від 27.01.2015р. за період з 07.02.2015р. по 29.04.2015р. становить 692,92 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що загальний розмір пені за зазначеними видатковими накладними за вказаний вище період становить 1 557,41 грн.

Також, за змістом п.8.3.3 спірного договору, у випадку порушення строків оплати за товар покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 10% від суми простроченої заборгованості.

Позивачем на підставі п.8.3.3 договору №М-59 від 09.12.2014р. нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 1 185,46 грн.

Перевіривши обставини справи, а також приймаючи до уваги кінцевий строк оплати товару, суд дійшов висновку, що розмір штрафу є обґрунтований та арифметично вірний: 11 854,60 грн. / 100% * 10%=1 185,46 грн.

У зв'язку з цим, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 185,46 грн. підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Мономах" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тістайл" про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 11 854,60 грн., пені у розмірі 1 672,12 грн., 1 185,46 грн. штрафу задовольнити частково.

Припинити провадження по справі в частині вимог Приватного акціонерного товариства "Мономах" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тістайл" про стягнення основної заборгованості в розмірі 10 500 (десять тисяч п'ятсот) 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тістайл" (03022, м.Київ, вулиця Васильківська, 38, кв.127 ЄДРПОУ 38603166) на користь Приватного акціонерного товариства "Мономах" (07442 Київська обл., Броварський р-н, смт.В.Димерка, вул.Комунальна, будинок 10, ЄДРПОУ 19421419) заборгованість у розмірі 1 354 (одна тисяча триста п'ятдесят чотири) грн. 60 коп.; пеню в сумі 1 557 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 41 коп.; штраф в сумі 1 185 (одна тисяча сто вісімдесят п'ять) грн. 46 коп.; судовий збір у розмірі 1 812 ( одна тисяча вісімсот дванадцять) грн. 75 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 01.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 06.07.2015р.

Суддя В.В. Князьков