Рішення

від 09.07.2015 по справі 911/1853/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2015 р. Справа № 911/1853/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукти Плюс 2013»

про стягнення 75267,75 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Обухов В.В., довір. № 536-О від 05.11.2014 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукти Плюс 2013» (далі - відповідач) про стягнення 75267,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом і комісії за користування кредитом згідно договору б/н банківського обслуговування від 30.09.2013 р., у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором б/н від 30.09.2013 р. в сумі 75267,75 грн., яка складається з 36173,09 грн. заборгованості за кредитом, 26483,52 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 12611,14 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 1827,00 грн.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 30.06.2015 р. представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів понад строк, встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 30.06.2015 р. було продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 13.07.2015 р.

Представник позивача у судових засіданнях 30.06.2015 р. та 09.07.2015 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 25.05.2015 р., 30.06.2015 р. та 09.07.2015 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 09.07.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Згідно заяви б/н від 30.09.2013 р. про відкриття поточного рахунку Товариство з обмеженою відповідальністю «Продукти Плюс 2013» приєдналося до «Умов і правил надання банківських послуг» (надалі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 30.09.2013 р., та взяло на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).

У відповідності до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до договору відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26009052617014 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами і правилами надання банківських послуг».

Розділом 3.2.2 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою «Гарантований платіж».

Послугу «Гарантований платіж» ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надає для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заявок на договірне списання коштів (далі - «гарантований платіж» або «заявка»), згідно якої клієнт-платник доручає ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.73 Умов).

Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п. 3.1.1.74 Умов). Всі зазначені реквізити вказані в виписках по рахунках та довідці про перелік здійснених платежів.

Після отримання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки (система Internet Banking Приват 24 - офіційний канал зв'язку між банком та клієнтом відповідно до п. 1.1.1.91. Умов), ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» розглядає їх на предмет надання або відмови у наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75 Умов).

Відповідно до п. 3.2.2.2 Умов клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4 % річних (але не менш між 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 р. клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.

Відповідач користувався послугою «Гарантований платіж», яка надавалась ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, укладеними з контрагентами, що підтверджується виписками по рахунках та розрахунком заборгованості.

Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, своєчасним проведенням гарантованих платежів, ініційованих клієнтом, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках, відкритих для обслуговування рахунку ТОВ «Продукти Плюс 2013».

Прострочена заборгованість на рахунку «Продукти Плюс 2013» виникла 09.01.2014 р., коли відповідач не здійснив внесення чергового платежу на рахунок погашення заборгованості, у звязку з чим ТОВ «Продукти Плюс 2013» порушило умови договору.

Відповідно до п. 3.2.2.2 Умов у разі непогашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.

Відповідно до п. 3.2.2.7.5 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування-вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

У зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 30.09.2013 р. у Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукти Плюс 2013» утворилася заборгованість перед банком в сумі 75267,75 грн., яка складається з 36173,09 грн. заборгованості за кредитом, 26483,52 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 12611,14 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань. Розгорнутий розрахунок заборгованості долучений до матеріалів справи.

Банк звернувся до боржника з претензією № 31017K2W8S05S від 16.03.2015 р., в якій просив останнього погасити заборгованість за договором. Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (п. 1 ч. 2 ст. 175 ГК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поряд з цим слід зазначити, що приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судові засідання представника не направив, відзив на позов, контррозрахунок розміру заборгованості або докази внесення оплати за договором б/н від 30.09.2013 р. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

Враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача 36173,09 грн. заборгованості за кредитом, 26483,52 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і, відповідно, підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню, передбачену «Умовами і правилами надання банківських послуг» ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», за періоди прострочення відповідачем виконання зобов'язань зі сплати платежів з 17.11.2014 р. до 09.04.2015 р. всього на загальну суму 12611,14 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за договором були встановлені сторонами тривалістю 15 років (п. 3.2.2.10.7 Умов).

За приписами п. 3.2.2.10.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідно до п. 3.2.2.10.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних), від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Водночас слід зазначити, що відповідно до п. 3.2.2.10.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 Умов, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

З огляду на викладене та враховуючи, що розрахунок пені за порушення строку сплати кредиту та процентів проведений позивачем, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, є обґрунтованим та арифметично вірним, вимога про стягнення з відповідача 12611,14 грн. пені також підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукти Плюс 2013» (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Жовтнева, 7, код 38913206) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570) - 36173 (тридцять шість тисяч сто сімдесят три) грн. 09 коп. заборгованості, 26483 (двадцять шість тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 52 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом, 12611 (дванадцять тисяч шістсот одинадцять) грн. 14 коп. пені, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 14.07.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна