Рішення

від 06.07.2015 по справі 910/9729/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2015Справа №910/9729/15

За позовомКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик» доПриватного підприємства фірма «Вір'єм» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаПриватного акціонерного товариства «Концерн Оранта» прозобов'язання вчинити певні дії Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Єщенко І.О. від відповідача:Антонець О.І. від третьої особи:Чала І.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик» (надалі - КП УЖГ «Хрещатик») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства фірма «Вір'єм» (надалі - «Підприємство») про зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без відповідної документації здійснив перепланування нежитлового приміщення №52, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 13-А загальною площею 174,2 кв.м (в тому числі, допоміжного підвального приміщення 15,0 кв.м), а тому позивач просить зобов'язати відповідача за власний рахунок поновити планування вказаного нежитлового приміщення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.04.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 13.05.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2015 р. розгляд справи відкладено на 03.06.2015 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та неподанням витребуваних доказів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2015 р. залучено Приватне акціонерне товариство «Концерн Оранта» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 06.07.2015 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача з'явився, вимоги ухвали суду виконав частково, проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Представник третьої особи в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення по справі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) від 02.08.1999 р. та договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №652 від 23.06.2004 р. позивач придбав у власність нежитлові приміщення загальною площею 410,4 кв.м, а також №52А загальною площею 48,0 кв.м. у житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 13-А.

31.10.2014 р. між Приватним акціонерним товариством «Концерн Оранта» (орендодавець) та Підприємством (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №44-31/1, за змістом якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення у складі: нежитлового приміщення №52 (в літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 13-А і належить орендодавцю на праві власності.

Пунктом 1.5 вказаного договору визначено, що загальна площа об'єкта оренди складає 174,2 кв.м, в тому числі приміщення 1 поверху - 80,2 кв.м, підвал - 94 кв.м.

05.12.2014 р. комісія у складі працівників КП УЖГ «Хрещатик» провела огляд нежитлового приміщення 410,4 кв.м, розташованого на першому поверсі та в підвалі будівлі на вул. Круглоуніверситетській, 13 (в літ. «А») та нежитлового підвального приміщення №52А (в літ. «А») площею 48,0 кв.м, які знаходяться у приватній власності Підприємства.

За наслідками проведеної перевірки було складено акт, яким встановлено факт здійснення перепланування.

Приписом-попередженням від 05.12.2014 р. позивач вимагав від Підприємства надати проектно-дозвільну документацію на перепланування (робіт з реконструкції нежитлових приміщень, а також робіт з втручання в несучі конструкції будинку).

Спір у справі виник у зв'язку із неправомірним (без відповідної проектно-дозвільної документації), на думку позивача, переплануванням відповідачем нежитлового приміщення.

Позивач вказує, що право на виконання вказаних в акті комісії від 05.12.2014 р. будівельних робіт у позивача відсутнє, оскільки ним не надано відповідної проектної документації на проведення таких робіт.

По-перше суд відзначає, що положеннями ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до п. 1.4.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 14.05.2005 р., власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведено того, що здійснене відповідачем переобладнання спірного приміщення призвело до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту будинку по вул. Круглоуніверситетській, 13-А.

Наданий позивачем як доказ самовільного перепланування спірних нежитлових приміщень акт комісійного огляду від 05.12.2014 р. не може бути прийнятий як належний та допустимий доказ по справі, оскільки він складений та підписаний позивачем в односторонньому порядку.

При цьому, інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про самовільне влаштування Підприємством робіт з реконструкції нежитлових приміщень, а також робіт з втручання в несучі конструкції будинку позивачем до суду надано не було.

По-друге, статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто, зазначена стаття передбачає, що порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду .

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач вказує, що КП УЖГ «Хрещатик» створене внаслідок реорганізації КП УЖГ «Печерськжитло» шляхом виділу та має на обслуговуванні житловий будинок по вул. . Круглоуніверситетській, 13-А в м. Києві.

В той же час, позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження факту закріплення саме за ним спірного житлового будинку на будь-якій правовій підставі, що унеможливлює встановлення судом прав та обов'язків КП УЖГ «Хрещатик», в тому числі, в частині можливості звернення до суду із даним позовом.

Більш того, згідно зі ст. 24 Житлового кодексу УРСР визначено, що житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого фонду і прибудинкової території.

За змістом ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Як зі змісту вказаних норм чинного законодавства, так і з пояснень позивача, не вбачається правових підстав, що передбачали б надання позивачу повноважень звертатися до суду з вимогою усунути порушення, допущені відповідачем без дозвільної та проектної документації, чи захищати в суді порушені права співвласників будинку.

При цьому, позивачем не наведено доводів та доказів, з яких вбачалося б, в чому саме полягає у спірних правовідносинах порушення цивільних прав чи охоронюваних законом інтересів саме позивача в межах його правового статусу.

В той же час, згідно зі ст. 24 Закону України «Про основи містобудування» державний контроль у сфері містобудування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими на це державними органами.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З наведених норм вбачається, що контроль за дотриманням під час проведення будівельних робіт вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Тобто, у разі порушення відповідачем будівельних норм і правил, позов подає відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, а не позивач.

Відтак суд приходить до висновку, що позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження наявності правових підстав для зобов'язання відповідача за власний рахунок поновити планування спірного нежитлового приміщення не наведено. Крім того, судом не встановлено, а позивачем належним чином не доведено існування його порушеного права.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог КП УЖГ «Хрещатик» у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик» відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.07.2015 р.

Суддя В.П. Босий