Рішення

від 09.07.2015 по справі 911/2177/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2015 р. Справа № 911/2177/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

до Приватного підприємства «Ялтинське міське агентство нерухомості»

про стягнення 368293,07 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Патенок А.В., довір. № 10/00-49 від 15.05.2015 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Ялтинське міське агентство нерухомості» (далі - ПП «Ялтинське міське агентство нерухомості», відповідач) про стягнення 368293,07 грн.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

У зв'язку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 20.11.2006 р. з ПП «Ялтинське міське агентство нерухомості» кредитного договору № 0021/06/21-KL, за яким, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань з оплати кредиту, у останнього утворилась заборгованість, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача суми заборгованості за кредитом у розмірі 368036,49 грн. основного боргу, 256,58 грн. заборгованості за процентами.

Розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях 03.06.2015 р. та 09.07.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судові засідання 03.06.2015 р. та 09.07.2015 р. представника не направив.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 09.07.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

15.01.2006 р. між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (банк) та Приватним підприємством «Ялтинське міське агентство нерухомості» (позичальник) було укладено кредитний договір № 0021/06/21-КL, за умовами якого банк надає позичальнику кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів, з максимальним лімітом заборгованості в сумі 500000,00 грн.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 договору кредитні кошти надаються строком до 20 листопада 2007 р. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 18,8 процентів річних.

Відповідно до п. 2.4 договору проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником в національній валюті згідно п. 2.6 цього договору. Несплата позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої п. 2.6 цього договору дати є підставою для вимоги щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для звернення банком стягнення на заставлене майно.

Згідно з п. 2.6 договору, проценти за користування кредитними коштами за період з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця включно, позичальник самостійно перераховує на рахунок банку, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

У відповідності з п. 3.1.1 п. 3.1 договору банк зобов'язаний згідно умов цього договору, у строки та в межах ліміту, що передбачені цим договором надавати позичальнику кредитні кошти шляхом їх перерахування відповідно до цільового призначення за наданими позичальником письмовими заявками, договорами та платіжними документами.

Відповідно до п.п. 3.3.2 п. 3.3 договору позичальник зобов'язаний не пізніше визначеного п. 1.2 договору строку повернути банку суму наданих кредитних коштів в повному обсязі, сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

20.11.2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та Приватним підприємством «Ялтинське міське агентство нерухомості» було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 0021/06/21-КL від 20.11.2007 року, згідно якої сторони домовились викласти п. 1.2 кредитного договору у наступній редакції: «п. 1.2 Кредитні кошти надаються строком до 20.05.2008 р.».

Факт видачі кредитних коштів за кредитним договором № 0021/06/21-КL від 20.11.2007 р. підтверджується виписками з особових рахунків позичальника, долученими до матеріалів справи.

Таким чином, позивач як кредитор виконав свої зобов'язання перед відповідачем як боржником за кредитним договором № 0021/06/21-КL від 20.11.2007 р.

Проте, позичальник не виконував належним чином свої зобов'язання в частині повернення кредиту та сплати процентів за вказаним кредитним договором, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість за кредитом та заборгованість за нарахованими процентами, що і спричинило звернення банку до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 цього ж кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено судом, відповідач у встановлений кредитним договором строк взятих на себе договірних зобов'язань за кредитним договором не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов, контррозрахунок заборгованості або докази внесення коштів на погашення кредиту за кредитним договором № 0021/06/21-КL від 20.11.2007 р. суду не надав.

З урахуванням викладеного та з'ясування судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за неповернутим кредитом у сумі 368036,49 грн. підлягають задоволенню.

Також позов містить вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом.

Розмір відсотків був визначений банком в сумі 256,58 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи, підтверджується виписками з особових рахунків позичальника), є обґрунтованим, у зв'язку з чим відсотки за користування кредитом підлягають стягненню з відповідача в заявленій позивачем сумі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, пов'язаних зі здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банків.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що приписами Закону України «Про судовий збір» відповідач у справі не звільнений від сплати судового збору, відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача шляхом стягнення судового збору до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Ялтинське міське агентство нерухомості» (98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Партизанська, 3, код 32290078) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (02100, м. Київ, Дніпровський р-н, бул. Верховної Ради, 7, код 21574573) - 368036 (триста шістдесят вісім тисяч тридцять шість) грн. 49 коп. основного боргу, 256 (двісті п'ятдесят шість) грн. 58 коп. заборгованості за процентами.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Ялтинське міське агентство нерухомості» (98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Партизанська, 3, код 32290078) в доход Державного бюджету України 7365 (сім тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 86 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 14.07.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна